Про це керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила 10 лютого в своєму виступі на форумі “Коронавірус: виклики та відповіді”.
«Кримська правозахисна група веде постійний моніторинг ситуації з пандемією COVID-19 у Криму та документує дії та/або бездіяльність органів окупаційної влади РФ, що створюють загрози життю та здоров’ю цивільного населення. Факти, які задокументувала КПГ, підтверджують те, що РФ не виконує своїх зобов’язань як держава-член ООН, як країна Ради Європи та як окупуюча держава відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Більш того, вважаю, що ми маємо підстави говорити і про порушення Росією права на життя в окупованому Криму, оскільки вона свідомо створювала ризики для життя та здоров’я кримчан», – сказала правозахисниця.
Ольга Скрипник наголосила, що відступ від права на життя не допускається в ситуаціях збройного конфлікту, норми міжнародного гуманітарного права закріплюють позитивні зобов’язання окупуючої держави стосовно захисту права на життя цивільного населення.
Водночас з обмеженнями, спрямованими на зменшення поширення COVID-19, органи окупаційної влади РФ регулярно вдавалися до дій, які створювали прямі загрози для життя та здоров’я місцевих мешканців, – сказала вона.
Керівниця КПГ також навела кілька фактичних прикладів, які дають всі підстави робити такі висновки.
«В умовах діючої заборони на проведення мирних зібрань та інших публічних заходів, органи окупаційної влади провели низку масових заходів мілітаристської спрямованості серед цивільного населення, зокрема, участь в яких брали і представники уразливих для COVID-19 груп населення. Це відбувалося попри необхідність ужиття заходів з обмеження проведення масових заходів в умовах пандемії COVID-19, чим наражається на небезпеку здоров’я присутніх в місцях масового скупчення людей, і за умови, що, як інформує окупаційна влада, число хворих постійно збільшувалося.
Приміром, в Криму влітку органи окупаційної влади й представники Збройних сил РФ організували й провели щонайменше чотири задокументованих Кримської правозахисною групою масштабних масових заходи пропагандистського характеру, на яких життя і здоров’я людей наражалися на додаткову, нічим не обґрунтовану небезпеку інфікування COVID-19.
Окрім цього, поширенню COVID-19 на півострові сприяли постійні авіарейси з Москви, яка тривалий час була найбільш інфікованим регіоном РФ. Громадяни РФ здебільшого прибували до Криму протягом травня-вересня 2020 року з туристичною метою, більш того, на них не поширювалася вимога 14-денної «самоізоляції» після прибуття, як вона поширювалася на тих, хто прибув з території, підконтрольній Уряду України.
Кримська правозахисна група зібрала відомості про заниження окупаційною владою публічної статистики смертності від COVID-19 у 2020 році. Так, повідомляти про померлих від COVID-19 органи окупаційної влади РФ почали з 30 квітня. За період з 30 квітня по 7 липня в мережі Інтернет на підконтрольних російським властям ресурсах опубліковано повідомлення про 31 смерть від COVID-19 (без обрахунку Севастополя). Проте 8 липня очільник «МОЗ» Криму Ігор Чемоданов сповістив про зміни в системи обрахунку померлих від коронавірусної інфекції, після чого було заявлено лише про 12 смертей від COVID-19.
З цього дня на офіційних ресурсах «влади» Криму стала з’являтися інша статистика зі значно заниженими показниками смертності від COVID-19. Внаслідок такої маніпуляції число померлих було зменшено на 19 осіб лише в офіційно оприлюдненій статистиці.
Більш того, в інтерв’ю медичні працівники повідомили Кримській правозахисній групі про негласне розпорядження приховувати реальну кількість людей, котрі померли від коронавірусної інфекції на півострові, та зазначати в документах про смерть причиною інші хвороби, а не COVID-19.
Таким чином, попри взяти на себе забовязання як держави-члена ООН надавати населенню достовірну та повну інформацію про COVID-19 і заходи, що вживаються органами влади у відповідь на пандемію, РФ занижує публічні статистичні дані щодо поширення COVID-19 у Криму.
Одним з результатів заниження статистики стала практика, за якої хворих з симптомами COVID-19 та пневмонії, що спричинена цим вірусом, відправляють на лікуванням в домашніх умовах. При цьому, таких пацієнтів не тестують на COVID-19, а призначають набір ліків та інструкцію з їхнього використання. Необхідні ліки місцеві жителі мають купляти самостійно в аптеках. Однак результати моніторингу кримських аптек показали, що станом на 22 грудня 2020 року в багатьох аптеках Криму немає ліків, необхідних для лікування пневмонії, викликаної COVID-19.
Таким чином, аптечна мережа Криму не забезпечена базовими ліками, необхідними для лікування ускладнень, викликаних COVID-19, попри те, що людей відправляють лікуватися вдома.
Одною з найбільш уразливих груп, представникам якої РФ не забезпечила захисту права на життя в умовах пандемії COVID-19, стали ув’язнені в місцях несвободи.
Дії адміністрації «Слідчого ізолятору №1 Управління Федеральної служби виконання покарань по Республіці Крим та м. Севастополю» не відповідали керівним принципам ВООЗ щодо боротьби з пандемією та створили загрози для життя та здоров’я людей, які утримуються в СІЗО. Згідно даних моніторингу правозахисних організацій в цьому слідчому ізоляторі:
– була організована «карантинна» камера, яка розрахована, за словами в’язнів, на 6 осіб. До цієї камери розміщують людей з можливими симптомами COVID-19 або ГРВІ. У камері не забезпечено необхідних санітарно-гігієнічних умов та відсутня гаряча водопровідна вода.
– ув’язненим з підозрою на COVID-19 не проводять тестування на хворобу, а лише вимірюють температуру тіла;
– ув’язненим СІЗО не видають засоби індивідуального захисту (маски й дезінфектори).
СІЗО Сімферополя постійно переповнене, що також було підтверджено директором Федеральної служби виконання покарань РФ Олександром Калашниковим у його листі до голови Верховного суду РФ.
Водночас попри переповненість СІЗО, РФ не виконала рекомендацій Європейського Комітету з запобігання катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання про застосування заходів, що є альтернативними позбавленню свободи, а також використовувати альтернативи взяттю особи під варту в очікуванні суду, вдаватися до скорочення термінів позбавлення волі або до умовно-дострокового звільнення.
Однак кримські суди не змінили своєї практики обрання або продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Так, у період з 17 березня до 30 грудня 2020 року, за даними, що змогла задокументувати Кримська правозахисна група, суди першої інстанції в рамках політично вмотивованого переслідування мешканців Криму постановили щонайменше 260 рішення про тримання (продовження тримання під вартою) на час досудового розслідування для 65 осіб. З цих 260 рішень про попереднє ув’язнення 172 були прийняті кримськими «судами», 88 – російськими.
Оскільки ця практика так і не була змінена, то СІЗО Сімферополя залишалося переповненим, що сприяє поширенню COVID-19 через наявність тісного контакту між людьми.
Проблеми захисту цивільного населення Криму в умовах пандемії COVID-19 та відповідальність РФ були зазначені у резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна», ухваленій Генасамблеєю ООН 16 грудня 2020 року», – розповіла керівниця Кримської правозахисної групи.
