Обшуки в Криму не завжди формально відбуваються як обшуки. Нерідко влсане обшуки російські силовики вчиняють під виглядом обстеження помешкання.
Аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов переконаний, що ці дії небезпечні для кримчан тим, що з таким “обшуком можуть прийти практично до будь-кого.
Правозахисник відзначив, що для здійснення таких обшуків-обстежень, власне, не потрібно жодних доказів й навіть відкриття кримінальної справи. Слідчому лише досить звернутися до кримського «суду», який ухвалить потрібне їм рішення.
“Схожі дії ми неодноразово фіксували в Криму. Нерідко такі обшуки мають місце у активістів з метою залякування та тиску на них. Одним з недавніх прикладів цього назвемо три обшуки, що сталися у селищі Роздольне 11 січня.
Тоді прийшли до кримських татар, мусульман, котрі підтримують об’єднання «Кримська солідарність». Як формальний привід для обстеження використовувався пошук зв’язків цих людей з організацією Хізб Ут-Тахрір, що не заборонена в Україні. Будь-яке незаконне переслідування владою РФ журналістів і громадянських активістів в Криму неприпустимо”, – переконаний аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник зазначає, що МВС і ФСБ РФ в Криму нерідко вдаються до тактики гласного (відкритого) обстеження житла на підставі судових рішень. За її словами, такі дозволи “судів” Криму зазвичай протирічать рішенням Верховного Суду РФ, згідно яких обстеження житла відбувається негласно та не може спрямовуватися на пошук і вилучення особистих речей або документів.
“За змістом де-факто діючого в Криму російського законодавства, таке обстеження помешкання має відбуватися без примуса тих людей, стосовно яких воно здійснюється, тобто, з їхньої згоди. Під час проведення обстеження житла неможливе фактичне проведення обшуку. Це значить, що не повинні мати місце примусові, проти волі власників, дії з пошуку та вилучення предметів і документів”, – додала Ольга Скрипник.
Нагадаємо, у селищі Роздольне 11 січня у будинках Османа Османова, Ернеста Емірасанова та Сервера Барієва сталося три обшуки. Усі вони розпочалися одночасно, приблизно о 7:30, та тривали близько години.
Обстеження здійснювали слідчі Центрального управління з боротьби з екстремізмом (Центр Е). Вони перевіряли книги, передусім ісламську літературу. Слідчі, котрі здійснювали огляд, цікавилися змістом мобільних телефонів, назвами сайтів, що відвідують їхні власники. “Особливий інтерес виявляли до нашої підтримки Кримської солідарності”, – розповів один з активістів, котрий нерідко відвідує збори цього об’єднання.
У будинках мусульман слідчі шукали заборонену літературу, Коран у перекладі Кулієва, що нещодавно заборонили в РФ. Також запитували про зброю та наркотики. Слідчі натякали, що це може бути не останній обшук. Після “обшуку” попросили подивитися, чи усі речі на місці. Один х тих, кого обшукували є стрімером “Кримської солідарності”.
На його думку, обшуки є засобом тиску на його громадянську позицію. Активіст повідомив, що під час обшуку біля брами його будинку було багато автоматників у машкарах. “Ці дії мали за мету створити негативну картинку в очах мешканців Роздольного”, – мовив він.
“Я на очах у цих спецслужб, є неугодним. Хоча я й не веду значну громадську роботу на цей момент.
До обшуків ми усі помічали за собою стеження. Я бачив кілька різних автівок. Вони мінялися, але я бачив, що стежать саме за мною”, – повідомив активіст.
Під час цих обстежень у будинках кримських татар нічого не знайшли. Поняті, котрих співробітники Центру Е привели із собою, можливо, були у нетверезому стані, – розповіли мусульмани.
Обшуки, як і у багатьох інших випадках раніше, відбувалися як “обстеження приміщень”. Оперативні заходи здійснювалися на підставі постанов, в яких було посилання на скарги про те, що у цих домоволодіннях нібито мають місце зібрання представників Хізб ут-Тахрір.
Постанову про дозвіл на проведення таких обшуків ухвалено у “Київському районному суді” Сімферополя на початку січня 2019 року
