Україна та Росія 25 травня провели третій етап обміну полоненими в межах формату “1000 на 1000”, про який сторони домовилися на переговорах у Стамбулі 16 травня.
Додому з російського полону повернулися, зокрема, 120 цивільних. Проте серед звільнених немає жодного кримчанина, навіть важкохворого, яких за даними Кримської правозахисної групи наразі понад 60. Чому Росія відмовляється їх повертати, з’ясовувало Суспільне Крим.
Важкохворі, літні люди та жінки мають бути звільнені першочергово
Згідно з міжнародними нормами, важкохворі, літні люди та жінки мають бути звільнені першочергово. Один з найстарших — це Володимир Ананьєв, якого скоро засудять, розповідає голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Він точно отримає великий термін, тому що не пішов на угоду зі слідством, каже правозахисниці. Окрім нього, є декілька кримських татар, які вже у віці понад 60 років.
“Жінки — це теж окрема гуманітарна група, яку треба повертати. Частина з них уже дуже поважного віку, а частина має серйозні хвороби. Одна з жінок, наприклад, має підозру на онкологію. До неї не допускають ані лікарів, ані адвокатів”, — каже Ольга Скрипник, голова правління КПГ.
Росія не повертає бранців з Криму, бо вважає їх своїми громадянами
Серед кримчан, яких Росія незаконно утримує і які потребують термінової медичної допомоги: Ірина Данилович, Галина Довгопола та Сервет Газієв, — повідомляють у Центрі прав людини “ZMINA”. Проте Москва системно ігнорує запити на обмін окремих категорій полонених, — каже заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
“Що відповідає Росія? — у багатьох випадках нічого не відповідає. Або каже: “Не підлягає обміну”, або: “Це не військовополонений і не може бути повернутий у рамках обміну”. Відмов дуже багато, але факт залишається фактом: це порушення міжнародного гуманітарного права, це чергові злочини проти людяності. І кожен має повернутися додому”, — зазначає Андрій Юсов.
Росія не хоче повертати цивільних бранців-кримчан, бо нав’язала їм свої паспорти й вважає людей на тимчасово окупованому півострові своїми громадянами, пояснює голова правління ГО “Об’єднання родичів політв’язнів Кремля” Ігор Котелянець.
“Коли наша сторона говорила про кримців, які отримали російські паспорти, — хтось за власним бажанням, а хтось — ні, — то Росія просто відповідала, що це наші громадяни і ми їх не обговорюємо. Вони сподіваються ще якось погратися їхніми долями та пошантажувати Україну”, — каже Ігор Котелянець.
У російському полоні померли троє кримчан
Котелянець нагадує, що в російському полоні вже померли троє кримчан: Джеміль Гафаров, Костянтин Ширінг та Рустем Віраті. Водночас до повномасштабного вторгнення кримських політв’язнів Україні вдавалося обміняти: у 2019 році додому повернулися Олег Сенцов, Олександр Кольченко та Володимир Балух. А торік, під час повномасштабної війни, з російської неволі у рамках обміну вийшли Наріман Джелял і Леніє Умерова, — розповідає Анастасія Пантелєєва, керівниця департаменту документування воєнних злочинів.
“Можемо судити, що про цих людей турбувалися і їхні долі обговорювалися між державами для того, щоб їх звільнити. Інакше як могло бути інакше? Тому оптимізму я би не втрачала щодо мешканців півострова”, — каже Анастасія Пантелєєва.
Вона радить родичам бранців не мовчати, а звертатися по допомогу і до державних установ, і до громадських організацій, аби політв’язнів включали у списки на обмін. Нині, за даними представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує в неволі 222 цивільних кримчан.
