Правозахисні організації України вимагають забезпечити міжнародну присутність та міжнародний моніторинг порушень під час евакуації населення із зруйнованих міст.
Ми стали свідками тяжкої гуманітарної кризи у зруйнованих внаслідок атаки російських військ українських містах, селах та селищах. У Маріуполі, Волновасі, Ізюмі, Гостомелі, Бучі, Чернігові та інших містах люди багато днів сидять у бомбосховищах без їжі, води, електрики, медичної допомоги та зв’язку. У Чернігові та Маріуполі загиблих цивільних ховають у братських могилах, оскільки постійні обстріли міст не дають можливість вчинити інакше.
Росія не дає дозвіл на відкриття гуманітарних коридорів або регулярно зриває наявні домовленості, щоб подолати спротив місцевого населення, та атакує усі спроби доставити гуманітарну допомогу ізольованим містам. Так, 11 березня з 12 запланованих коридорів спрацювало 4. Втративши надію, місцеві мешканці проводять евакуацію на свій страх та ризик під обстрілами, що призводить до численних жертв серед мирного населення.
Більшість міжнародних організацій евакуювали своїх співробітників із України та не працюють у цих гарячих точках з огляду на серйозні загрози життю та здоров’ю їхнім співробітникам. В Україні є волонтерські ініціативи, які готові ризикувати своїм життям та здоров’ям, щоб допомогти цим людям, але вони не мають ресурсів та бюджетів, які є в розпорядженні міжнародних організацій. Вони не взмозі вивезти всіх людей, що потребують евакуації та забезпечити доставку гуманітарної допомоги всім, хто її потребує. Крім того, міжнародна присутність давала б додаткові гарантії безпеки й могла б змусити російських військових припиняти обстріли гуманітарних коридорів.
Євромайдан SOS вважає за нагальне терміново забезпечити міжнародну присутність та міжнародний моніторинг порушень під час евакуації населення із зруйнованих міст і звертається із цим до Міжнародного комітета Червоного Хреста, БДІПЛ ОБСЄ, Постійної ради ОБСЄ у Відні, Комісара Ради Європи з прав людини, моніторингових та конвенційних механізмів Ради Європи, географічних та тематичних мандатів ООН, Ради ООН з прав людини, Верховного комісара ООН за прав людини, Офісу ООН з координації гуманітарних справ (UN OCHA).
Складні виклики потребують інновативних рішень. Сьогодні міжнародні організації зобов’язані виконувати ті функції, заради яких вони були створені. Саме ситуації, коли сторона конфлікту відверто порушує базові вимоги міжнародного гуманітарного права, як це робить Російська Федерація в Україні, вимагають гнучких форматів співпраці міжнародних організацій із місцевими ініціативами, а також взяття на себе безпосередньої відповідальності та докладання максимальних зусиль для організації допомоги цивільному населенню навіть поза межами звичних правил.
Звернення підписали наступні організації:
Центр громадянських свобод
Український інститут з прав людини
Центр прав людини ZMINA
Освітній дім прав людини – Чернігів
ГО “Вектор прав людини”
Кримська правозахисна група
Інститут масової інформації
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Черкаський правозахисний центр
Асоціація єврейських організацій та общин України
Конгрес національних громад України
Школа Медіапатріотів
Українська Комплаєнс Асоціація
Агенція публічних комунікацій “ Perfect PR”
Громадянська мережа “ОПОРА”
Інститут гендерних програм
Жіночий Ветеранський Рух
Експертна група “Сова”
Незалежна антикорупційна комісія з питань оборони
Фундація “Суспільність”
Детектор Медіа
Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” Програма ENGin / Фонд Манофф
Підписанти в індивідуальній якості:
Марія Берлінська, ветеранка, авторка Invisible Battalion, Senior Technical Advisor (IREX)
Народний депутат України Микита Потураєв
Народний депутат України Марія Мезенцев
Дейкун Ганна, докторантка, Іллінойський університет в Чикаго
