“Ненавиджу Путіна”: як кримчани висловлюють незгоду щодо розв’язаної Росією війни

У тимчасово окупованому Криму немає бойових дій. Утім, Росія використовує цю територію як плацдарм для захоплення південних та східних областей України, відправляючи через неї своїх військових та техніку. Російська агресія водночас не залишає кримчан байдужими. Вони висловлюють свій протест і невдоволення в умовах репресивних придушень окупаційного режиму.  

Микола Мирний з Центру прав людини ZMINA окреслює факти висловлювань незгоди з війною Росії проти України, через які кримчан переслідує окупаційна влада на півострові. 

Протести

Із 24 лютого на тлі масової пропаганди на користь війни проти України в Криму місцеві проводять одиничні пікети та акції прямої дії, публікують відеозаписи, дописи та репости в соцмережах, розміщують плакати в публічних місцях та знищують російські пропагандистські матеріали.

У представництві президента зазначають, що всі висловлення незгоди водночас мають не масовий, а радше індивідуальний характер. Останні масові акції, що суперечили позиції окупаційної адміністрації, на півострові відбувались у 2014 році та закінчувалися силовим придушенням з боку росіян.

Кримські міста, де відбулись акції протесту

4 березня цього року в Росії набула чинності стаття 20.3.3. КпАП РФ (“публічні дії, спрямовані на дискредитацію російської армії”). Вона передбачає покарання за так звану “дискредитацію використання Збройних сил Росії з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру й безпеки”. Цю нову статтю російського адміністративного кодексу російські законодавці ухвалили, щоб придушити протести невдоволених війною.

Росія незаконно поширює своє законодавство на тимчасово окуповані території України та переслідує її громадян, використовуючи свої норми в тимчасово окупованому Криму. Максимальне покарання за цією адміністративною статтею передбачає штраф до 100 тисяч рублів.

З початку повномасштабної війни кримчан масово переслідують здебільшого за статтею про “дискредитацію армії РФ”. Кримській правозахисній групі (КПГ) відомо про щонайменше 73 адміністративних провадження із застосуванням цієї статті на півострові. Загальна сума штрафів становила 2 млн рублів (1 267 593 гривень).

Для того щоб стати фігурантом адміністративного провадження, досить назвати війну війною або опублікувати інформацію про причетність окупаційних Збройних сил РФ до масових убивств мирних громадян в Україні.

Перший штраф правозахисники Кримської правозахисної групи зафіксували вже 11 березня. 9 березня жителька Сімферополя прийшла у своєму місті до пам’ятника Тарасу Шевченку. Там вона поклала до монумента квіти й поставила картонну табличку синьо-жовтого кольору, на якій написала фломастером “Ні війні”.

Жінку затримали та привезли до незаконного “Центрального відділу поліції”, а за кілька годин – до “суду”.

У протоколі про адміністративне правопорушення йдеться, що жінка “вчинила публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил РФ з метою захисту інтересів Росії та її громадян, підтримки міжнародного миру й безпеки в межах “демілітаризації” та “денацифікації” України, а саме продемонструвала виготовлений власноруч картонний плакат із кольорами прапора України з тематичним написом “Ні війні!”. Незаконний “суддя” Віктор Можелянський визнав жінку винною в скоєнні адмінправопорушення і оштрафував її на 35 тисяч рублів.

Аналітики КПГ також зафіксували один факт переслідувань за надпис “Я за мир”.

“За “логікою” окупаційної влади, оскільки офіційно РФ не воює з Україною, а “проводить спеціальну операцію”, заклики до миру – дискредитація Збройних сил РФ”, – коментують правозахисники.

25 березня жителька Сімферополя вийшла під будівлю незаконної “Державної ради Криму” з плакатом, на якому містились антивоєнні гасла. Її оштрафували на 30 тисяч рублів, також звинувативши в порушенні ст. 20.3.3 КпАП Росії і.

До цієї категорії незгоди з війною можна також зарахувати протест Валентини Шуман, яка “публічно продемонструвала власноруч виготовлений картонний плакат розміром 30 см х 20 см із кольорами прапора України з тематичним написом “Ні війні”.

Відомо також про затримання 13 квітня в Севастополі 55-річного місцевого жителя, який зрізав банер на підтримку війни з Україною. Незаконне формування, що називає себе “Гагарінським судом Севастополя” кваліфікувало ці дії як “дискредитацію російських Збройних сил” і оштрафувало чоловіка на 30 тисяч рублів.

Крім того, на початку червня житель Євпаторії вийшов на Театральну площу міста з антивоєнним плакатом. Його також оштрафували на 30 тисяч рублів.

28 лютого інша кримчанка вийшла на одиничний протест із плакатом, що містив антивоєнні гасла, до пам’ятника танку Другої світової в центрі Сімферополя.

Політика протидії антивоєнним настроям на півострові проглядається не лише у фактах адміністративного переслідування, але й у попередженнях і залякуваннях місцевих жителів. Так, до прикладу, на початку березня в кримських шкільних чатах батькам масово розсилали повідомлення з попередженням про “неприпустимість участі в акціях протесту”.

Батькам писали про те, що “на різних ресурсах активізувалася діяльність різних реакційних рухів, що закликають до участі в несанкціонованих акціях антивоєнної тематики, а дітей просять не залишатись осторонь і сказати своє слово”.

Крім того, приводом для переслідування за ст. 20.3.3 КпАП РФ може бути спів гімну України або виголошення гасла “Слава Україні!”. Учасники незаконних формувань, що називають себе “суддями”, пояснюють це тим, що хоча війни офіційно й немає, але “виголошення привітання Збройних сил України як противника РФ у “спецоперації” дискредитує Збройні сили Росії”.

Кримчан, які публічно демонструють незгоду з війною, переслідують і в інший спосіб. Відомо про арешт 60-річної мешканки села Сонячна Долина (Судак) Валерії Гольденберг. Жінка на знак протесту забруднила кров’ю та фекаліями могилу 21-річного морпіха Валентина Ісайчева, який помер 24 березня на російському десантному кораблі “Орськ” у порту Бердянська.

ЗМІ також повідомляли 14 квітня, що на 46-річну мешканку Ялти Ольгу Дяченко поскаржився місцевий мешканець за її манікюр: один її ніготь, за його словами, був пофарбований у синій та жовтий кольори, а інший – у червоний та чорний. Так звана “поліція” сфотографувала її руки й “провела профілактичну бесіду”, доповівши про ситуацію в місцеве відділення ФСБ. Після розмови жінку змусили стерти манікюр.
Як випливає з текстів “судових” рішень, порушення провадження найчастіше починається з доносу. Так, в одному з випадків учні донесли на вчительку, яка на уроці намагалася розповісти, що в Україні немає нацистів і українці не зустрічають російську армію як визволителів. В іншому – вихователі дитячого садка написали донос на свою колегу за негативні висловлювання про президента РФ Володимира Путіна та війну в Україні. У третьому — дружина заявила на чоловіка в поліцію після суперечки з ним на політичну тему.

Переслідування жителів окупованого Криму за їхню думку про війну – порушення свободи вираження поглядів. А в разі одиничного пікету це також порушення свободи мирних зібрань. Використання задля переслідування кримчан норм російського адмінкодексу порушує міжнародне гуманітарне право. Загалом переслідування протестів проти війни відображає сутність російської політики, настільки налаштованої на війну, що навіть заклик до миру є злочином.

Кримська правозахисна група

Переслідування за дописи в соцмережах

Ще гостріше Росія реагує на участь кримчан в інформаційному спротиві та висловлювання ними незгоди проти розв’язаної РФ війни.
Так, до прикладу, 25 травня так званий “Гагарінський районний суд” Севастополя засудив 21-річного місцевого мешканця до умовного строку за “заклики до екстремізму в соцмережах”. ФСБ порушила справу за ч. 2 ст. 280 (“Публічні заклики до ведення екстремістської діяльності”) та ч. 1 ст. 148 (“Порушення права на свободу совісті та віросповідань”) КК РФ.
На початку березня “поліція” затримала мешканця Севастополя за створення чату у WhatsApp та поширення інформації щодо дій окупаційної армії під час її агресії проти України, зокрема на материковій частині. Представництву вдалося верифікувати цю інформацію.
Відомство вважає, що Росія на 15 діб арештувала кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова саме за “антивоєнне” інтерв’ю українському медіа, а не через допис у соцмережах, як офіційно заявила. Незадовго до затримання правозахисник дав інтерв’ю виданню LB.ua, в якому розповів про те, як  насправді війна позначається на півострові, зокрема про суттєве применшення кількості загиблих російських військових та використання окупантами цивільної інфраструктури півострова для воєнних потреб.
Кримськотатарський правозахисник Абдурашит Джеппаров

Правозахисника притягнули до відповідальності за ч. 1 ст. 20.3 кодексу про адмінправопорушення (“Пропаганда або публічне демонстрування нацистської символіки”).

Нагадаємо, у перші роки окупації півострова, ймовірно, представники російських спецслужб викрали сина та племінника Джеппарова. Їх і досі вважають безвісти зниклими, а Росія не провела жодного ефективного розслідування їхнього викрадення.
За цією статтею, а також додатково за статтею про дискредитацію окупаційної армії притягнули до відповідальності й голову ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедляєва. Російські силовики обшукали його будинок 24 березня, після чого відвезли до місцевого відділку окупаційної “поліції”.
Підставою для затримання чоловіка став його фейсбук-допис за 9 березня 2022 року.

У день затримання незаконний “Красногвардійський районний суд” визнав активіста винним за цими двома статтями, оштрафував на 40 тисяч рублів та затримав на дві доби.

Друге обвинувачення стосувалося фейсбук-репосту історії від 1 березня 2014 року про те, як невідома особа розмалювала двері кримської синагоги свастикою.

11 березня 35-річний житель Керчі опублікував допис на своїй сторінці в соцмережі, в якому висловив незгоду з діями російських військових під час повномасштабного вторгнення в Україну. Йому присудили 30 тисяч рублів штрафу.

17 березня 30-річний житель Кіровського району міста Керч розмістив на своїй сторінці у ВК картинку, яка свідчила про його незгоду з діями російської влади. Його також оштрафували на 30 тисяч рублів. Таких виявів насправді значно більше, але на ці випадки Представництво президента в АРК звертає особливу увагу, оскільки автори дописів зазнали адміністративного переслідування з боку окупаційних адміністрацій.

Ще одне з них стосувалося 21-річного мешканця Севастополя, який розміщував у соцмережах “українські націоналістичні гасла”, що буцімто містять “заклики до вчинення насильницьких дій щодо груп осіб, виокремлених за національною і расовою ознаками”. Окупаційний “суд” засудив севастопольця до покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців умовно з випробувальним терміном один рік. Крім того, формування заборонило молодику користуватись інтернетом на півтора року.

Відеопротести

Оскільки мирні акції в окупованому Криму криміналізовані, часто люди протестують, записуючи відповідні відео.

Так, 25 лютого сімферополець Роман Лєсниченко записав та опублікував відео, в якому приголомшено говорить про безглуздість дій Росії, про те, що гинуть мирні жителі України й це все відбувається за якихось 200–300 км від “кримського спокійного життя”. Громадянин України закликав кримчан не бути байдужим до війни. Згодом він видалив це відео зі своїх соцмереж через тиск із боку окупаційних правоохоронних органів.

Лєсниченко також виходив під адмінбудівлю в центрі Сімферополя з одиничним пікетом проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас він тримав два плакати на папері А4 – “Ні війні” та “Ненавиджу Путіна”.

Згодом троє чоловіків у цивільному викрали активіста з автобусної зупинки неподалік дому його батьків. Чоловіки запхали його в цивільне авто та привезли до центральної будівлі окупаційного “МВС Криму”. За словами Лєсниченка, до нього не застосовували фізичної сили, але провели жорсткий де-факто допит зі стандартним набором “параноїдальних запитань про те, чи належить він до “Правого сектору”, та хто його підбив вийти на акцію.

Протягом наступних кількох тижнів тиск на нього продовжився – з боку, зокрема, незаконних “поліції” та “прокуратури”. Він отримував телефонні дзвінки за місцем проживання, окупанти телефонували йому роботу та проводили розмови з його матір’ю. Саме тому активіст виїхав із Криму до однієї з країн ЄС.

Інше відео стало приводом для переслідування ялтинської пенсіонерки Олени Гукової. У ньому жінка заявляла, що Росія веде проти України війну і що ці дії не можна трактувати як “спецоперацію”.

Наразі відео видалено. Пізніше в незаконному “суді” Ялти вона детально пояснювала мотивацію свого висловлювання. Зокрема, говорила, що в українських містах від російської зброї гинуть сотні людей.

Антивоєнні плакати в публічних місцях

Висловлюють незгоду кримчани й у публічному просторі: роблять написи на стінах, лавках, білбордах, приватному автотранспорті.

11 березня 26-річний житель Феодосії розписав стіни міської інфраструктури антивоєнними гаслами. “Поліція” назвала це  “образливими фразами щодо проведення “спецоперації”.

11 квітня в Севастополі невідома людина на лавках в міському парку написала назви українських міст, які найбільше постраждали від обстрілів російської армії та воєнних злочинів Росії.

Як повідомляє “Крим.Реалії“, після вбивства росіянами чотирирічної дівчинки Лізи у Вінниці в центрі Севастополя на вулиці Велика Морська невідомі влаштували імпровізований меморіал на згадку про дитину.

Напис “Лізо, вибач нам” російською мовою невідома особа зробила на щиті банкомата, що не працює. Поруч намалювали ракету, що падає на землю, поряд також поставили квітку.

Вулиця Велика Морська – центральна транспортна артерія міста, через яку за день проходить і проїжджає велика кількість людей. Через чотири дні надпис зафарбували білою фарбою.

Представництву президента в АРК відомі також факти висловлювань у побутових ситуаціях або приватні повідомлення, про які, вочевидь, роблять доноси треті особи.

Так, до прикладу, 30 березня в Алушті відбулося ДТП. Під час з’ясування обставин жінка, яка була винна в аварії, вирішила зняти відео з місця подій. Чоловік, машина якого постраждала в ДТП, привітався з дівчиною висловом “Слава Україні!”.

Ролик опублікували 29 березня в телеграм-каналі “Кримінформ”. “Так ви ще й неадекватні люди”, – озвучила реакцію на фразу про Україну авторка та водійка Peugeot.

Окупаційна “поліція” стверджувала, що водій Volkswagen, який озвучив українське гасло, “шкодує про це”. Його притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 12.19 КпАП Росії (“Порушення правил зупинки чи стоянки транспортних засобів”). Дівчину, через яку трапилося ДТП, не покарали, ще “розв’язується питання” про це.

Іншим, не менш яскравим прикладом подібної ситуації є справа пенсіонерки Лідії Проніної. Жінка на аграрному ринку висловила свою позицію стосовно російської агресії проти України. За це вона зазнала адміністративного переслідування.

Кримчани також долучаються до знищення російських пропагандистських нацистських матеріалів – банерів та літер Z тощо.

12 квітня 55-річний житель Севастополя намагався зняти банер на підтримку окупаційних військових. Утім, зробити цього так і не встиг. Його затримала Росгвардія і притягнули до відповідальності за статтею про дискредитацію російської армії.

З відкритих джерел у другій половині квітня стало відомо, що на севастопольських сітілайтах із соціальною кампанією на підтримку воєнних дій на материковій Україні кримчани домальовували траурні рамки.

Розповсюдження друкованих матеріалів

Представництву президента України в АРК відомо також і про поширення друкованих матеріалів, у яких засуджують війну.

Зі спілкування з родичами одного з громадян України, який проживає в Криму, відомство дізналося, що 31-річний житель Алушти виготовляв та розповсюджував такі листівки. Як зазначають окупаційні силовики, чоловік “розкидав їх поштовими скриньками багатоквартирних будинків, розклеював вулицями міста, на зупинках громадського транспорту”.

Окупаційні слідчі порушили кримінальну справу проти чоловіка за ч. 1 ст. 207.3 КК РФ (“публічне поширення явно неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ, виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень”). Наразі йому загрожує позбавлення волі до трьох років, а його дружині росіяни погрожують адміністративним покаранням.

Відомо також, що в Севастополі заарештували двох молодиків 22 та 23 років, що різали колеса на тих машинах, власники яких наліплювали літеру Z на знак підтримки російської агресії.

Не всі протестувальники на півострові підтримують територіальну цілісність України. Деякі, як зауважує Представництво президента в АРК, виступають проти війни з міркувань боротьби проти путінського режиму.

Так, серед тих, кого окупаційні “поліцейські”, ймовірно, притягнули до відповідальності, є Сергій Акімов, або, як він сам себе позиціює, “отаман Акімов”. 31 березня його притягнули до адмінвідповідальності за те, що на задньому склі свого автомобіля він розмістив плакат з написом “Война атаман Акимов”, де слово “война” було перекреслене. Окупаційна “поліція” кваліфікувала такі дії як дискредитацію Збройних сил РФ і оштрафувала на 35 тисяч рублів.

У відомстві вказують, що чоловік належить до так званих “козачих формувань”, які брали активну участь в окупації Криму у 2014 році. Водночас про особисту участь самого Акімова в подіях весни 2014 року невідомо. Він не відповів на запит про коментар виданню ZMINA.

Насамкінець відомство поспілкувалися з трьома активістами, двоє з яких і в попередні роки були активними та зазнавали переслідувань і тиску з боку окупаційної влади, однак лише зараз вирішили виїхати до країн ЄС та Північної Америки.

Люди, які зробили вибір на користь виїзду з Криму, пояснюють це низкою причин:

  • переслідуванням з боку окупаційних правоохоронних органів;
  • можливою позасудовою розправою через нарощування антиукраїнської істерії та публічної ненависті щодо кримських татар;
  • побоюванням, що Україна почне воєнну операцію з деокупації Криму, яка може призвести до значних жертв серед цивільного населення;
  • загостренням економічної кризи в Криму, подальшим нарощуванням санкцій проти Росії, що позначиться, зокрема, на добробуті на півострові;
  • токсичною публічною атмосферою на півострові з поширенням мови ненависті.

Представництво президента в АРК просить кримчан надсилати йому оперативну інформацію про становище на півострові на електронну адресу: [email protected]

101 queries in 0.092 seconds.