Російська влада під час повномасштабного вторгнення в Україну масово та систематично застовує насильницькі зникнення, що є злочином проти людяності. Про це йдеться у останній доповіді Незалежної міжнародної комісії з розслідування щодо України
Російська влада затримала велику кількість цивільних осіб у всіх областях, де вони взяли під свій контроль території України. Серед жертв були місцеві органи влади, державні службовці, журналісти та інші особи, яких вони вважали загрозою своїм військовим цілям в Україні. Багато військовополонених також були жертвами насильницьких зникнень. Російська влада часто переводила жертв до місць ув’язнення на окупованих Росією територіях України, зокрема, в сімферопольське СІЗО 2 в окупованому Криму.
Крім того,людей депортували їх до Російської Федерації. Там вони знову стали жертвами додаткових серйозних порушень та злочинів, зокрема катувань та сексуального насильства. Багато постраждалих зникли безвісти на місяці або роки. Деякі з них загинули. Доля та місцеперебування полонених залишаються невідомими, залишаючи їхні сім’ї в болісному невіданні, йдеться у звіті.
На основі зібраних доказів Комісія дійшла висновку, що акти насильницьких зникнень проти цивільних осіб здійснювалися відповідно до скоординованої державної політики й вони є злочинами проти людяності.
Раніше Комісія дійшла висновку, що російська влада вчинила злочини проти людяності у вигляді катувань. Нещодавні розслідування також підтвердили, що представники Федеральної служби безпеки, які перебували в місцях позбавлення волі, мали найвищі повноваження. Вони катували або наказували застосовувати катування на різних етапах утримання полонених, і зокрема під час допитів, коли застосовувалося одне з найжорстокіших видів поводження з полоненими.
Раніше Комісія описувала систематичне застосування сексуального насильства як форму катувань російською владою в місцях позбавлення волі, переважно проти чоловіків. Стосовно полонених жінок Комісія наразі задокументувала нові випадки зґвалтувань та сексуального насильства, що кваліфікуються як катування. Російська влада застосовувала сексуальне насильство та зґвалтування стосовно полонених жінок, а також утримувала їх в нелюдських умовах, що відображає гендерний характер та наслідки такого поводження з полоненими жінками.
Комісія зафіксувала зростання кількості інцидентів, пов’язаних із вбивствами або пораненням українських солдатів, які були захоплені в полон або намагалися здатися, з боку російських збройних сил. Ці дії кваліфікуються як воєнні злочини.
Комісія підкреслює важливість судової та позасудової відповідальності у всіх її формах, які сприяють зміцненню мирних процесів.
Нагадаємо, у рамках 58-ї сесії Ради ООН з прав людини менеджерка з міжнародної адвокації «Кримської правозахисної групи» Ірина Баран наголосила, що робота Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні має тривати, оскільки злочини Росії потребують системної фіксації та розслідування.
Правозахисниця наголосила також, що система тортур та переслідувань, яку РФ розбудувала в Криму, була перенесена на новоокуповані території.
