Під час форуму Експертної мережі “Кримської платформи” 6 серпня у Києві представили цілі та завдання підгрупи з прав людини та міжнародного гуманітарного права.
У цю експертну підгрупу входять 12 профільних громадських організацій, аналітичних центрів, активістів та міжнародних експертів.
Як розповіла заступниця голови правління Крим SOS Ольга Куришко, мета робочої групи – ініціювання інклюзивного діалогу з міжнародними експертами для того, щоб працювати над наслідками і проблемами, які були спричинені окупацією.
“Перше наше завдання – це інформування. Ми намагаємось інформувати на державному та міжнародному рівнях про реальну ситуацію на тимчасово окупованих територіях, про те, які права порушуються. Це особливо важливо, оскільки РФ проводить масштабну програму дезінформації. Другий напрямок – це моніторинг, верифікація та фіксація порушень прав людини, документування на ТОТ: ми фіксуємо факти насильницьких зникнень, переслідування, катування, порушення права на мирні зібрання“, – розповіла Ольга Куришко.
Крім того, серед завдань підгрупи: захист інтересів осіб, позбавлених волі з політичних мотивів, допомога членам родин жертв насильницьких зникнень, правова, соціальна, економічна, юридична допомога ВПО та жителям Криму.
“Наші задачі – це й сприяння у притягненні до відповідальності представників органів окупаційної адміністрації і збройних формувань РФ, які причетні до окупації та порушень прав людини, які є воєнними злочинцями. Це й надання експертизи для державних установ, міжнародних партнерів“, – підкреслила заступниця голови правління Крим SOS.
Координаторка Медійної ініціативи за права людини організації Марія Томак нагадала, що саме правозахисні організації працюють з початку тимчасової окупації Криму й документують там міжнародні злочини.
“Правозахисна спільнота була найактивнішою серед неурядових організацій стосовно теми Криму, і це зрозуміло, оскільки Україна вперше стикнулась саме у Криму із масштабними порушеннями прав людини. Йдеться навіть не про тонни аналітики, а про збір і подання доказів до міжнародних судових інстанцій: МКС, ЄСПЛ. Це дуже важливо у контексті притягнення до відповідальності осіб, причетних до окупації, злочинів проти людяності“, – підкреслила Марія Томак.
За словами правозахисниці, порушення прав людини в Криму та кримські питання недостатньо комунікувалися з експертною спільнотою у світі, через що там панують міфи, зокрема, про статус півострова.
“Ми розуміємо, що збір доказів, документування були б неможливі без людей, які залишаються в окупованому Криму. Варто їм подякувати. Тому однією з наших задач залишатиметься підтримка цих людей, які наразі наражають себе на небезпеку. Крім того, нам потрібно виходити на новий рівень міжнародного спілкування з нашими колегами-експертами, щоб уникнути, зокрема, розповсюдження російських наративів та міфів“, – сказала Томак.
Окремим напрямком роботи підгрупи буде впровадження санкцій через порушення прав людини у тих країнах та об’єднаннях, де є для цього законодавчі можливості. Правозахисники вже розробили рекомендації до українського уряду, зокрема, вони наголошують на ухваленні закону про правовий та соціальний захист полонених та заручників у Криму та на Донбасі, розслідуванні міжнародних злочинів, які вчиняються в Криму, впровадження санкцій, пов’язаних із порушенням прав людини.
Всього наразі існує 7 робочих груп експертної мережі КП:
-Політика невизнання та санкції;
-Права людини та міжнародне гуманітарне право;
-Безпековий трек;
-Економіка та екологія;
-Культурна спадщина Криму;
-Гуманітарна політика;
-Відновлення прав корінних народів.
