18 лютого у Києві в агенції «Укрінформ» правозахисниці презентували аналітичний звіт «Злочини інформвійни» та відкриту базу даних під назвою “Викриття російських пропагандистів».
Під час прес-конференції Ірина Сєдова – журналістка-розслідувачка, дослідниця Кримської правозахисної групи розповіла, що протягом 2024 року Кримська правозахисна група провела моніторинг розповсюдження в російських медіа закликів до геноциду українців, ведення агресивної війни, скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
«Документатори КПГ проаналізували контент популярних російських державних медіа та телеграм каналів топових російських пропагандистів за період з березня 2022 року до грудня 2024 року. Серед цих висловлювань було знайдено як мінімум 444 цитати, які, на думку аналітикинь КПГ та незалежних експерток, містять у собі ознаки кримінальних злочинів, таких як заклики до геноциду або заклики до ведення агресивної війни та/або жорстку мову ненависті до українців» – повідомила правозахисниця.
За її словами, серед відібраних висловлювань як мінімум 78 цитат містять прямі заклики до геноциду українців; 172 цитати містять заклики до ведення агресивної війни проти України. Серед цих цитат є також й ті, які містять у собі обидва види закликів.
Учасниці пресконференції розповіли детальніше про свою роботу з аналізу відібраних висловлювань російських пропагандистів.
Юлія Крилова-Грек, кандидатка психологічних наук, доцентка Києво-Могилянської Академії, стипендіатка KIU, Університет Віадріна (Німеччина) презентувала свою авторську методологію, яка використовувалася при проведенні цього розслідування.
«Згідно з міжнародним законодавством, ті, хто поширює заклики до геноциду, що призвели до злочинів, мають так само нести відповідальність, як і ті, хто їх вчиняє. Український кейс показав, що закони, ухвалені міжнародною спільнотою майже 70 років тому, сьогодні не працюють достатньо ефективно як для попередження, так і для покарання таких злочинів. Одна з причин полягає в лінгвістичній та психолінгвістичній площинах, зокрема у визначенні самого поняття «заклик до геноциду», виявленні таких закликів у публічному дискурсі, а також у розумінні ролі мови ворожнечі у формуванні підґрунтя для подальшої фізичної агресії. У цій частині дослідження представлено метод виявлення закликів у публічному просторі, виокремлено прогалини в міжнародному законодавстві в лінгвістичній та юридичній площинах», – пояснила Юлія Крилова-Грек.
Людмила Опришко, адвокатеса, голова Комітету НААУ з питань медіа та рекламного права, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини» розповіла про нові зміни в українському законодавстві, що можуть допомогти притягнути винних у скоєнні цих злочинах до відповідальності.
«Російсько-українська війна продемонструвала усьому світу велику небезпеку, яку несе в собі широке поширення мови ворожнечі, і особливу роль соціальних мереж у її розповсюдженні. Мова ненависті спрямована на дегуманізацію людини, на її знецінення, а відтак – на легітимізацію насилля і жорстокості. Вона створює широке підґрунтя для наступного застосування жорсткої сили: вбивств, катувань, руйнувань тощо. Зважаючи на це, покарання осіб, які продукують і поширюють мову ворожнечі, є не лише задоволенням запиту суспільства на справедливість, але й способом упередження таких дій у майбутньому. У цьому звіті ми приділили увагу аналізу кримінального законодавства України, його сильних і слабких сторін для того, щоб відповісти на питання: чи є воно надійним інструментом, здатним покарати тих, хто сіє ненависть проти України та українців», – розповіла Людмила Опришко.
Анна Микитенко – юристка, незалежна консультантка з питань міжнародного кримінального і міжнародного гуманітарного права озвучила проблеми, з якими стикаються юристи та правоохоронці у процесі розслідування таких злочинів на міжнародному рівні.
«Як показує дослідження, міжнародне право криміналізує окремою нормою лише екстремальні форми висловів, які підбурюють до ворожнечі, а саме заклики до геноциду. До того ж наявні приклади притягнення до відповідальності за такі заклики складно застосувати до нинішньої війни, оскільки всі вони стосуються застарілих засобів поширення інформації: радіо і газетних публікацій, а не телебачення і телеграм каналів. Тому, на жаль, існує дуже мало практик і прикладів, на які Україна може орієнтуватися у притягненні до відповідальності пропагандистів».
Яна Салахова – правозахисниця, незалежна експертка та тренерка з питань дискримінації, мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті озвучила рекомендації авторок аналітичного звіту щодо більш ефективного розслідування та притягнення до відповідальності злочинців.
Ключова цінність цього дослідження – це вивчення можливостей притягнення до відповідальності російських пропагандистів за заклики до злочинів проти українського населення згідно з положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду. Звіт також окреслює низку викликів як у міжнародному, так й у національному кримінальному праві України, які допоможуть українським правоохоронних органам і правозахисним організаціям розпочати діалог про координацію підходів і практичних дій щодо визначення висловлювань як закликів до геноциду у процесі документування, кваліфікації та доведення злочинів РФ.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи зазначила, що без створення ефективних механізмів протидії поширенню в Інтернеті закликів до геноциду, ведення агресивної війни та інших злочинів, які загрожують безпеці людства й міжнародному правопорядку, збройні конфлікти будуть лише збільшувати свої масштаби та розширювати географію. «Через наявність соціальних мереж і месенджерів ситуація сильно змінилася та потребує нових підходів. Сьогодні ми бачимо в багатьох країнах, як легко маніпулювати великими групами людей задля досягнення політичних та меркантильних цілей або розпалювання конфліктів. Реальна відповідальність пропагандистів за заклики до геноциду стане ефективним механізмом превенції цього» – резюмувала Ольга Скрипник.
Правозахисниця також додала, що всі докази цих злочинів та аналітичні матеріали на цю тему правозахисники зібрали до спеціальної бази даних КПГ під назвою «Викриття російських пропагандистів», яка знаходиться у публічному доступі за посиланням
Аналітичний звіт «Злочини інформаційної війни» у публічному доступі за посиланням
Фото: Укрінформ
