Депортований 15 травня 2018 року з Криму до Узбекистану Недім Халілов прохає владу України посприяти його поверненню на батьківщину.
18 серпня 2018 року кримський татарин Халілов звернувся до посла України у республіці Узбекистан із заявою, у якій він прохає вирішити питання його повернення до України.
“Враховуючи, що мій переїзд до Криму (Україна) стався 2002 року, тобто на момент дії Угоди країн СНД “З питань відновлення прав депортованих осіб, національних меншин і народів”, також враховуючи факти непереборної сили (приєднання Криму до Росії, без згоди України, кримських татар та доброї волі), моє примусове переміщення російською владою до місць депортації моїх родичів, прошу вирішити питання мого повернення на територію України”, – йдеться у документі, що є у розпорядженні Кримської правозахисної групи.
Халілов зазначає, що МЗС Республіки Узбекистан не визнає юридичним фактом наявність листка вибуття, складеного 29 січня 2002 року, згідно за яким він виїхав на постійне місце проживання до України, і від того часу, він не виявляв свого бажання повернутися до Узбекистану.
Активіст пояснив КПГ, що самостійно залишити Узбекистан він не може, тому що йому бракує відповідних документів, а отримувати узбецький паспорт кримський татарин відмовляється.
Халілов намагався у судовому порядку домогтися встановлення статусу “особи без громадянства”, тому що право на узбецьке громадянство він втратив 2012 року, але Мірзо-Улугбекський міжрайонний суд з цивільних справ м. Ташкента 8 серпня 2018 року відмовив йому у підтвердженні цього статусу. Халілов оскаржив таке рішення у Ташкентському міському суді з цивільних справ.
Раніше Кримська правозахисна група повідомляла, що за рішенням кримського “суду” у листопаді 2016 року Халілова депортували з території півострова. Поки Халілов мешкав у Криму, він не оформлював ані українського, ані російського паспорта. За його словами, єдиний документ, яким він володіє – паспорт СРСР, де зазначено, що він народився в Узбецькій РСР. Халілов намагався оскаржити рішення про депортацію, але 8 листопада 2016 року “Верховний суд” Криму залишив це рішення чинним.
З листопаду 2016 року кримський татарин утримувався у спеціальних закладах Краснодарського краю і Ставрополю. Багаторазові звернення служб виконання покарань Краснодару та Ставрополя до консульських відділів Узбекистану не дали підтвердження узбецького громадянства Халілова. 15 травня 2018 року Халілову дали “сертифікат на право повернення на батьківщину” та відправили літаком з Краснодара до Ташкента, де він наразі вимушено перебуває.
