Кримська платформа: дієвий формат міжнародної взаємодії

Україна представила в ОБСЄ своє бачення функціонування та розвитку Кримської платформи щодо деокупації півострова.

Як повідомлялось, під час засідання Ради міністрів ОБСЄ відбувся захід “Кримська платформа: Рух вперед”.

На засідання зібралися представники більше ніж половини країн з тих, які збиралися в рамках Кримської платформи у Києві в серпні, йдеться у сюжеті телеканалу ДОМ

Особливу увагу приділили проблемі порушення прав людини в окупованому Криму, обговорювали конкретні кроки щодо її розв’язання.

Наприклад, розробити систему загального реагування на системні порушення прав людини. Тобто коли б ми могли одночасно отримати реакцію всіх країн, які, наприклад, входять до ОБСЄ“, — говорить про висловлені пропозиції голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС створює координаційні центри Кримської платформи, вже 36 країн дали добро на роботу таких центрів у себе. Далі їх буде більше.

Ми також зосереджені зараз на тому, щоб залучити якнайбільше іноземних експертів у нашу мережу. Ось перший квартал наступного року — це робота саме із закордонними експертами для того, щоб вони стали членами Кримської платформи, експертної мережі. Усі відзначають, що Кримська платформа стала суттєвою та видимою подією у міжнародному контексті. І я думаю, що частково та ескалація, яка відбувається, це реакція Росії на Кримську платформу“, — зазначила координатор робочої групи експертної мережі Кримської платформи Аліна Фролова.

На цю зустріч у Стокгольмі не прийшли представники Росії. Вони намагалися вплинути на засідання Кримської платформи, але це не вдалося. Україна провела засідання на високому рівні, знову задекларувавши, що Крим – це Україна.

73 queries in 0.076 seconds.