Історії бранців Кремля: учасник Майдану Микола Шиптур – тортури й 9 років колонії суворого режиму за самооборону

М.Шиптур з сином

Учасник Євромайдану, мешканець Івано-Франківська Микола Шиптур разом з трьома іншими знайомими йому активістами у березні 2014 року попрямував до Криму, щоб там взяти участь в українській акції до 200‑річчя Т. Шевченка.

Мирну акцію в Севастополі було заплановано на 9 березня, на день народження визначного українського письменника. На той момент російські військові та керовані ними парамілітарні групи вже захоплювали військові частини й держустанови в Криму. Активісти були свідомі того, що у цій ситуації проводити проукраїнські заходи в Криму небезпечно, ймовірні провокації проти учасників мирної акції, тому жадали підтримати кримських активістів, а за необхідністю надати їм медичну допомогу.

Микола Шиптур взяв із собою вогнепальну зброю – пістолет Макарова, що, як він пізніше пояснив у кримському «суді», знайшов, розбираючи барикади на вулиці Інститутській наприкінці лютого 2014 року.

У Севастополі Шиптур оселився разом з іншими активістами на найманій квартирі. Впродовж двох ночей після приїзду вони розклеювали листівки, де йшлося про незаконність референдуму, що готувався у Криму, та його наслідки.

На акцію з приводу 200-річчя Шевченка, окрім українських активістів, прийшли представники незаконного парамілітарного об’єднання «самооборона Криму». Внаслідок зіткнень, що мали місце під час заходу, постраждало кілька осіб, серед них був й Микола Шиптур: він отримав нетяжкі тілесні ушкодження.

М. Шиптур на акції в Севастополі 9 березня 2014 р. Скріншот відео

Деталі затримання Шиптура оприлюднила українська правозахисниця Марія Томак після бесіди з очевидцями подій. За її інформацією, Миколі разом з іншими активістами спочатку вдалося врятуватися від представників «самооборони Криму» на найманій квартирі.

Микола Шиптур роз’яснював «суду», що вийшов на вулицю з пістолетом, тому що дізнався про затримання дівчини, яка була з ними на акції. Микола побачив її у супроводі «самооборонців», котрі попросили його показати квартиру. Побоюючись, що його поб’ють, Микола вирішив втекти. «Самооборонівці» переслідували Миколу Шиптура, вони наздогнали його у парку та почали бити. Чоловік вирвався, знову побіг, витяг пістолет і кілька разів вистрелив під ноги переслідувачів. За словами Миколи, він стріляв не прицільно, а лише для того, щоб зупинити людей, котрі його переслідували. Шиптур ні в кого не вцілив. «Самооборонівці» наздогнали його та схопили.

Після затримання його піддали жорстоким тортурам, погрожували вбивством. Про це Микола у  грудні 2016 року розповів кримському адвокатові Едему Семедляєву, коли той на прохання адвокатів, котрі ведуть справу Миколи Шиптура в Європейському суді з прав людини, відвідали українця у колонії № 1 м. Сімферополь.

«Представники так званої “кримської самооборони” катували українця електричним струмом. На його тілі досі є шрами від електрошокера. Після того, як офіційна міліція забрала Шиптура у “самооборони”, його примусили обмовити себе. Миколі висунули умову: або він підписує “свідчення зізнання”, або його віддають знову “самообороні”, а там невідомо, що з ним можуть зробити. Микола примушений був обмовити себе. На підставі цих показань суд і ухвалив вирок», –  розповідав Э. Семедляєв на прес-конференції в Києві.

Медична експертиза, здійснена після затримання Шиптура, зафіксувала наслідки побиття: зламаний палець, колото-різані рани й множинні гематоми на голові, проте «суд» проігнорував результати експертизи. У той самий час представник незаконного парамілітарного формування «самооборона Криму» А. Куліш, в якого, за версією слідства, нібито навмисно цілився Шиптур, зовсім не постраждав.

У севастопольського «суду» були вагомі підстави розглядати мотив захисту Шиптура від нападу, але це було зовсім проігноровано, й українця визнали винним у замаху на вбивство.

28 квітня 2015 року активіста засудили до 10 років колонії суворого режиму за незаконне перевезення зброї (ч.1 ст.222 КК РФ) та замах на вбивство (ч.3 ст.30 – п.п.«б»,«е» ч.2 ст.105 КК РФ). Рішення суду ухвалив «суддя» «Гагарінського райсуду міста Севастополя» Володимир Сибул.

Упереджене ставлення окупаційного «суду» до українця є очевидним з тексту вироку.

«Суд» називає Шиптура  «радикально налаштованим громадянином України», котрий виступав проти  «референдуму» й нібито мав за мету зірвати цей «референдум». (Світлини фрагменту вироку).

На думку захисту, котрий оскаржив вирок, свідки у цій справі надавали суперечливі свідчення. «Судом не було враховано їхні (свідків, – ред.) перші свідчення, надані під час попереднього слідства, де вони зазначають, що Шиптур стріляв не прицільно, на бігу. До наступних показань цих свідків треба поставитися критично», – мовиться у апеляційному оскарженні «Севастопольського міського суду».

16 липня 2016 року колегія «суддів Севастопольського міського суду» під головуванням Данила Землюкова зменшила покарання до дев’яти років.

Європарламент у своїй резолюції в 2017 році суворо засудив вироки проти українських громадян, котрі незаконно позбавлені свободи в Криму й РФ, зокрема й вирок Миколі Шиптуру, й зажадав негайного звільнення його та інших політичних в’язнів.

В цей час Микола Шиптур перебуває у сімферопольській колонії суворого режиму № 1, куди його помістили після того, як незаконний вирок набув чинності.

Родина Миколи, його дружина Юлія на 15‑річний син, дуже чекають наступного етапу обміну утримуваними особами й мріють як найшвидше обійняти чоловіка й батька.

За інформацією дружини політв’язня Юлії Шиптур, у Миколи за час перебування з ґратами погіршився стан здоров’я: кришяться та випадають зуби, з’явилися болі у шлунку, проблеми з печінкою. Дружина українця також повідомила Кримській правозахисній групі, що у жовтні Микола застудився, він мав високу температуру.

Шиптура не можуть відвідати українські консули, тому що він перебуває в Криму, листів Микола отримує вкрай мало. Іноді йому, за словами дружини, приносять листи від небайдужих людей, передусім, активісту пишуть з України. Юлія Шиптур прохає не забувати її чоловіка, писати йому частіше. Листи допомагають українцям вижити в ув’язненні.

 

Адреса для листів (російською мовою): Исправительная колония №1 Управления Федеральной службы исполнения наказаний по Республике Крым и г. Севастополю». Адрес: 295040, Крым, г. Симферополь, пер. Элеваторный, 4. Шиптур Николай Степанович, 26. 04 1978 г.р. 

 

 

74 queries in 0.049 seconds.