Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м.Севастополь, Україна».
За нову резолюцію проголосувало 65 країни, «проти» – 25, «утрималися» – 85.
Країни, що голосували проти резолюції: РФ, Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, Малі, Нікарагуа, Філіппіни, Саудівська Аравія, Сербія, Судан, Сирія, Шрі-Ланка, Венесуела, Зімбабве.
Це вже шоста резолюція про ситуацію з правами людини в Криму. В документі зафіксовані нові факти про грубі порушення міжнародного права та прав людини в Криму зі сторони РФ як держави-окупанта. У документі зазначається, що органи та посадові особи РФ, які діють у тимчасово окупованому Криму, є нелегітимним і мають називатися «окупаційними органами влади Російської Федерації»
Цього року в документі також враховані пропозиції правозахисних організацій України щодо включення нових пунктів до тексту резолюції. Зокрема, цієї осені правозахисники зустрілись більше, ніж з 20 місіями країн при ООН на підтримку нового проекту резолюції.
Документ закликає Росію припинити безпідставні затримання та арешти мешканців Криму, вимагає звільнити незаконно утримуваних за гратами громадян України, зокрема, Еміра-Усеїна Куку, Галину Довгополу, Сервера Мустафаєва, Владислава Єсипенка, Нарімана Джеляла та інших.
“В результаті спільних зусиль правозахисників, МЗС, наших іноземних партнерів та всіх, кому небайдужі долі наших громадян, до тексту резолюції внесені нові імена – разом з Сервером Мустафаєвим та Уміром-Усеіном Куку у тексті тепер є Галина Довгопола, Владислав Єсипенко, Наріман Джелял. В цілому до таких текстів зазвичай не вносять імен, а Україна вже не перший рік добивається включення нових імен. Раніше Олег Сенцов та Володя Балух теж були в резолюції, а тепер вони на волі. Тому це дуже важливо для звільнення всіх бранців Кремля“, – підкреслила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Резолюція закликає країни ООН до співпраці в рамках міжнародної Кримської платформи.
Крім того, в резолюції йдеться про відповідальність Росії за дотримання прав кримських татар як корінного народу Криму, вимога скасувати вироки, винесені заочно щодо лідерів кримськотатарського народу та кримських татар.
Підкреслюється, що нарощування військового угруповання у тимчасово окупованому Криму та численні навчання російських збройних сил спричиняють значні довгострокові негативні наслідки в регіоні, зокрема ускладнюють забезпечення основоположних прав цивільного населення. У резолюції висловлено занепокоєння мілітаризацією та асиміляцією молоді в Криму Російською Федерацією, зокрема військовою підготовкою дітей, запровадженням «військово-патріотичної» системи освіти.
Резолюція наголошує на виключній відповідальності Росії як держави-окупанта в забезпеченні мешканців Криму питною та прісною водою.
У документі засуджуються незаконні дії РФ щодо знищення або переміщення культурних та природних цінностей України, розташованих у Криму, констатується, що такі дії мають на меті цілеспрямоване викреслення української та кримськотатарської культурної ідентичності з етнокультурного ландшафту півострова.
Міститься заклик до Росії припинити політику примусової зміни демографічного складу Криму. У документі засуджується проведений РФ Всеросійський перепис населення, який визнається недійсним на території Криму.
