У Варшаві, 17 вересня 2018 року, у рамцях щорічної конференції Організації з безпеки та співробітництву в Європі з людського виміру, Кримська правозахисна група спільно із Центром інформації про права людини провела паралельний захід «Переслідування журналістів та мова ворожнечі у Криму».
Експерт Кримської правозахисної групи (КПГ) Ірина Сєдова у своєму виступі на конференції ОБСЄ відзначила, що ситуація зі свободою слова в Криму погіршується з кожним роком.
«Все починалося під час окупації з переслідування журналістів. Потім розпочалися серії арештів, обшуків і залякувань активістів, після цього репресії поширили на блогерів і тих, хто лише публікує суспільно вартісну інформацію у соціальних мережах. Передусім, від таких репресій потерпають українські та кримськотатарські активісти і блогери, зокрема й мусульмани. Особливо небезпечним на цьому тлі є розпалювання ненависті, що фінансується з російського та кримського бюджетів. Також ми фіксуємо регулярне блокування роботи українських інформаційних ресурсів на території Криму. Це торкається не лише інтерне-сайтів, але й мовлення ефірних радіостанцій», – повідомила Ірина Сєдова.
Правозахисниця навела кілька прикладів, що КПГ документувала за останній час. «Це абсурдні звинувачення, фальсифікація фактів, порушення права на справедливий суд і реальні вироки. Микола Семена, Ільмі Умеров, Анна Андрієвська, Андрій Клименко стали фігурантами кримінального переслідування через те, що називали Крим українським. Також існує серія справ щодо кримських мусульман, котрих переслідують за екстремізм та тероризм після постів на захист мусульман від політичних переслідувань. Це справи громадських журналістів Нарімана Мемедемінова, Сервера Мустафаєва, Гульсум Алієвої».
Поряд із постійним кримінальним переслідуванням проукраїнських журналістів і активістів за свободу виявлення думок, де-факто влада Криму здійснює системне блокування українських ЗМІ в Криму.
«У Криму відбувається тотальна зачистка інформаційного простору від українського контенту. Тому зараз люди у Криму зазвичай отримують інформацію за допомогою телеканалів РФ і інтернет-видань, яким дозволено працювати на півострові. Ми обстежили вечірні випуски новин 3-х найбільш популярних телеканалів РФ. Окрім того, ми проаналізували контент інтернет-сайтів і органів де-факто кримської влади. За шість місяців 2014 і 2017 років ми зафіксували 718 прикладів застосування мови ворожнечі. Найчастіше усі ці висловлювання спрямовані проти українців, кримських татар, прихильників Меджлісу, мігрантів, активістів. У деяких випадках – це неприховані заклики до знищення українців. Також об’єкти ненависті – це жінки, ЛГБТ, віруючі та журналісти» – розповіла І. Седова.
Переслідування за розпалювання ненависті на півострові здійснюються вибірково та мають явний політичний підтекст. За нібито «розпалювання ненависті» переслідують лише тих, хто перебуває у опозиції до влади. Прикриваючись статтею КК РФ про покарання за розпалювання ненависті, місцева окупаційна влада фабрикує кримінальні справи за свободу виявлення думок на українських, кримськотатарських і мусульманських активістів.
«Наприклад, учасниця Євромайдану Лариса Китайська отримала два роки умовно за нібито «розпалювання ненависті до росіян». При цьому самого тексту статті, за яку судили активістку, у матеріалах кримінальної справи немає. Проте у вироку є формулювання, що негативні висловлювання про Путіна, Петра Першого та червоноармійців можна прирівняти до розпалювання ненависті до всієї етнічної групи «росіяни».
Українець Ігор Мовенко абсолютно незаконно провів 50 днів у СІЗО, тому що суд призначив йому реальний термін за антиросійські коментарі у соціальній мережі. Після того, як апеляційний суд замінив реальний термін на умовний, людину звільнили з СІЗО, але сам факт такого ув’язнення є свідченням тиску на особу за її публічну проукраїнську позицію. Справа у тому, що до цього Мовенка жорстоко побили просто-таки на вулиці за українську символіку. Втім цей злочин на ґрунті ненависті навмисно не розслідувався російською владою, а навпаки, обернувся кримінальним переслідуванням самого Мовенка.
Кримський активіст Валерій Большаков отримав кримінальну справу за нібито «розпалювання у соціальній мережі ненависті» до соціальної групи «козаки». Хоча насправді «козаки» – це не соціальна група, а незаконне парамілітарне формування, і висловлювання Большакова не містили ознак мови ворожнечі, а були його особистою думкою.
Активістка з Ялти Еліна Мамедова отримала кримінальну справу за репости у соціальній мережі «ВКонтакте». Дівчина не підтримала окупацію українського півострова та зробила кілька репостів про це. Зараз вона – фігурант кримінального переслідування нібито «за розпалювання ненависті», – розповіла правозахисниця.
Ірина Сєдова відзначила, що використання мови ворожнечі брутально порушує українські та міжнародні норми права та журналістські стандарти. Такі дії нищать базові принципи ОБСЄ про попередження злочинів на ґрунті ненависті.
«Між РФ і Україною вже чотири роки триває збройний міжнародний конфлікт. Тому зібрані нами приклади розпалювання ненависті до українців можна розцінювати як один з інструментів ведення війни», – пояснила експерт.
«Ми закликаємо профільні міжнародні організації, зокрема й Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, з усією відповідальністю поставитися до цієї проблеми.
Ми вимагаємо від РФ негайно припинити спонсорувати таку діяльність у Криму та вжити усіх можливих заходів, щоб не дозволити цього у подальшому. Особи, винні у розпалюванні ненависті, закликах до дискримінації, пропаганді насильства, переслідуваннях журналістів і блокуванні незалежних медіа мають бути притягнуті до відповідальності та пропорційному покаранню», – підсумувала Ірина Сєдова.
