Фонд Домів прав людини спільно з постійними представництвами Польщі та Великої Британії провели онлайн-захід, в якому взяв участь представник Дому прав людини Крим, заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.
Захід був проведений з нагоди 46 сесії Ради ООН з прав людини, яка тривала в Женеві з 22 лютого до 23 березня.
Учасники дискусії обговорили, які заходи може вжити міжнародна спільнота для сприяння доступу відповідних міжнародних механізмів до країн чи територій, де-факто влада яких широко застосовує тортури або жорстоке поводження, а також як можна підвищити обізнаність громадськості про катування та інші порушення прав людини, що здійснюються на таких територіях або такими режимами.
У своєму виступі Володимир Чекригін розповів про успіхи та труднощі в проведенні моніторингу ситуації з правами людини й документування воєнних злочинів в Криму з початку окупації.
“Одна з головних переваг Кримської правозахисної групи полягає в тому, що всі мої колеги — кримчани, які покинули півострів у 2014 році. Ми з різних міст Криму, тому ми могли використовувати контакти, накопичені за багато років, для залучення місцевих жителів до співпраці в усіх частинах Криму.
Ми допомагаємо жертвам порушень прав людини знайти ресурси для юридичної допомоги й вибрати надійних адвокатів. І це сфера нашої роботи як і раніше вимагає додаткової фінансової підтримки з боку міжнародної спільноти “, – пояснив Володимір Чекригін.
Він наголосив, що проблема доступу на окуповану територію продовжує залишатися однією з найгостріших:
“Одним з успішних прикладів того, як ми, громадянське суспільство, можемо спробувати змінити ситуацію, була місія Домів прав людини в Крим у 2018 році. До складу місії входили п’ять досвідчених правозахисників з Білоруського Дому прав людини ім. Бориса Звозскова, Освітнього Дому прав людини в Чернігові (Україна) та Дому прав людини в Азербайджані.
Основну увагу Місії було зосереджено на вивченні та документуванні ситуації з захисниками прав людини й на впливі обмежень свободи слова, свободи мирних зібрань та асоціацій. Проте, в ході інтерв’ю, проведених Місією, була отримана інформація про широке коло також інших порушень прав людини. Це порушення права на життя, на справедливий судовий розгляд, на збереження національної ідентичності, а також про використання сфабрикованих звинувачень, неприпустимі умови тримання під вартою, тортури та жорстоке поводження, – .розповів правозахисник.
Як пояснив Володимир Чекригін, за чотири дні члени групи провели зустрічі із понад п’ятдесятьма особами – жертвами порушень прав людини та їхніми родичами, журналістами, юристами, адвокатами і громадськими активістами. Це дозволило показати у звіті ситуацію з правами людини, задокументовану з першоджерел, й зняти короткометражний документальний фільм. Звіт був представлений в Раді ООН з прав людини в Женеві, в Європейському парламенті та Раді Європи, на дипломатичних брифінгах високого рівня і т.д.
Місія привернула увагу громадськості до порушень прав людини в Криму і довела, що доступ на окуповану територію можливий хоча б в такому форматі. Участь правозахисників з інших країн, а не тільки з України, підвищила довіру до результатів моніторингу та висновків звіту.
Володимир Чекригін повідомив, що зараз РФ використовує пандемію COVID-19 для додаткової ізоляції Криму. Ті громадяни України, які були змушені отримати паспорти РФ в примусовому порядку, тепер мають одноразову можливість відвідати материкову Україну до закінчення карантину. Ті кримчани, які досі не отримали ніяких документів РФ, не можуть взагалі повернутися у свої будинки, якщо залишать Крим, оскільки РФ вважає їх іноземними громадянами.
“Це різко скоротило кількість людей, які могли б покинути окуповану територію, щоб дати інтерв’ю в безпечних умовах правозахисним організаціям, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні та Прокуратурі АРК. Це також створює додаткові труднощі для регулярних тренінгів місцевих спостерігачів, активістів та правозахисників “, – пояснив правозахисник.
Більш того, зазначив Чекригін, кілька українських журналістів, які висвітлювали політично мотивовані судові процеси та порушення прав людини в Криму, отримали заборони на виїзд, як, наприклад, Тарас Ібрагімов, який не зможе отримати доступ до Криму протягом 34 років. Лише деякі українські журналісти все ще в’їжджають до Криму, але їм доводиться працювати неофіційно. А цивільних журналістів і активістів всередині Криму переслідують як «екстремістів» і «терористів».
На думку представника ДПЛ Крим, за таких умов роль незалежних моніторингових місій в Крим стає ще більш важливою. А також міжнародна підтримка правозахисних організацій, які регулярно і відповідно до міжнародно визнаних принципів моніторингу прав людини беруть участь в документуванні порушень прав людини, мають досвід збору доказів і можуть належним чином перевіряти інформацію.
“Відсутність міжнародних механізмів захисту прав людини — одна з основних причин постійного погіршення ситуації з правами людини. А також безкарність за порушення прав людини. Як показує моніторинг судових рішень, проведений Кримською правозахисною групою в червні 2020 р., в Криму відсутня практика притягнення до відповідальності винних у порушеннях прав людини. Російська окупаційна влада як і раніше відмовляється розслідувати заяви про катування, а винні в цьому залишаються безкарними. Це, своєю чергою, має прямий вплив на ситуацію з тортурами й жорстоким поводженням в місцях позбавлення волі “, – підсумував Володимир Чекригін.
Представник ДПЛ Крим закликав до застосування нових глобальних санкційних механізмів ЄС та Великої Британії в області прав людини, що дозволило б запровадити персональні санкції проти осіб, відповідальних за грубі порушення прав людини в Криму.
Олена Лисенко, для ДПЛ Крим.
