Державний департамент США оприлюднив Звіт про дотримання прав людини в Україні за 2020 рік, де, зокрема, йдеться про порушення прав людини в окупованому РФ Криму.
Значна частина використаних в Звіті даних заснована на інформації Кримської правозахисної групи (КПГ).
Важливі проблеми прав людини, розглянуті в доповіді, містять такі складники: насильницькі зникнення; тортури й жорстоке, нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження з боку російської «влади», включно з каральною психіатрією; суворі та небезпечні для життя умови утримання у в’язницях і СІЗО, а також незаконне переміщення українських громадян на територію РФ; безпідставні арешти; політичні переслідування; вагомі проблеми з незалежністю окупаційної судової системи; обмеження свободи слова, включно з насильством, погрозами насильством або необґрунтованими арештами й судовим переслідуванням журналістів; цензура й блокування сайтів; суттєве втручання в свободу мирних зібрань і свободу асоціацій, зокрема й у діяльність Меджлісу кримськотатарського народу; жорсткі обмеження свободи віросповідання тощо.
За інформацією Кримської правозахисної групи, «застосування тортур з боку ФСБ і поліції РФ проти громадян України стали систематичними і безкарними».
Суттєву увагу в звіті приділено умовам утримання у в’язницях і слідчих ізоляторах. Дані моніторингу Кримської правозахисної групи увійшли не лише до звіту, але й до червневої проміжної доповіді генерального секретаря ООН, де йдеться про те, що незадовільні умови в місцях утримання під вартою в Криму можуть бути прирівняні до «нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання».
Згідно інформації, що надходить від КПГ і інших правозахисних організацій, в’язниці в Криму переповнені, медична допомога для в’язнів є недостатньою, затримані скаржилися на систематичні побиття та принизливі обшуки з роздяганням з боку тюремних наглядачів. Перенаселеність камер змушувала в’язнів спати в чергу.
«За даними Кримської правозахисної групи, затримані в Сімферопольському СІЗО скаржилися на погані санітарні умови, пошкоджені туалети й брак опалення. В’язні з діагнозом ВІЛ, туберкульоз і іншими інфекційними захворюваннями утримувалися в одній камері. Надходили повідомлення про те, що затриманим відмовляли в медичній допомозі навіть у важливих випадках», – йдеться в документі.
Також в Звіті зазначається, що окупаційна влада не дає провести моніторинг умов утримання у в’язницях і СІЗО незалежними неурядовими спостерігачами чи міжнародними організаціями.
У розділі звіту «Свобода друку й ЗМІ, включно онлайн-ЗМІ» йдеться про те, що незалежні медіа на окупованій території не мають змоги працювати вільно. Більшість незалежних медіа були змушені закритися в 2015 році після того, як окупаційна влада відмовилися їх зареєструвати.
За даними Кримської правозахисної групи, з початку окупації багато місцевих журналістів залишило Крим або відмовилося від професії. Без незалежних ЗМІ фахові журналісти, котрі лишилися в Криму, зіштовхнулися з вагомими ризиками у проведенні репортажів з півострова. Основними джерелами інформації про події в Криму стали громадські активісти.
Окупаційна влада заборонила трансляцію більшості програм українською та кримськотатарською мовами, замінивши їх російськомовним контентом.
Повний текст доповіді англійською мовою тут.
