Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

Жительку Севастополя засудили на 22 роки нібито за “замах на вбивство” російського військового

Надія Грекова. Фото: Суспільне.Крим

Південний окружний військовий суд засудив 39-річну жительку Севастополя Надію Грекову до 22 років колонії загального режиму у справі про “теракт, навчання терористичної діяльності, зберігання вибухівки та держзраду”.

Про це повідомляють російські медіа з посиланням на пресслужбу суду.

Грекову звинуватили у вибуху у житловому будинку на вулиці Леваневського в Севастополі, який стався 6 лютого 2024 року.

Окупаційне “слідство” стверджувало, що жінка нібито встановила вибуховий пристрій у своїй квартирі, яку у неї винаймав російський військовий ЧФ зі своєю дружиною. Окупанти стверджували, що з липня 2023 року севастопольчанка контактувала зі Службою безпеки України, від неї нібито “отримала координати схованки з вибуховим пристроєм, а також інструкції щодо його встановлення та активації”.

Нагадаємо, 6 лютого 2024 року в одній із багатоповерхівок Севастополя стався вибух. Спершу окупаційна влада заявила про “вибух газового балона”. Проте вже у квітні 2025 року ФСБ визнала це “терактом”, спрямованим проти військового РФ.

Подруга Надії, Аріна (ім’я змінене), розповіла журналістам Суспільного Крим, що жінку затримали з родиною в аеропорту Ставропольського краю. Протягом кількох днів про її місце перебування не було жодної інформації. Згодом у пропагандистських Telegram-каналах з’явилося відео з її зізнаннями, яке, за словами близьких, було записане під тиском.

За словами подруги, справа проти Надії — сфабрикована, а звинувачення мають політичне підґрунтя.

Після затримання Грекової до будинку Аріни також прийшли з обшуком. Жінку затримали за дописи у соцмережах 2022 року, кваліфікувавши їх як “екстремізм”. Їй погрожували, примусили записати відео з вибаченнями, яке потім потрапило у публічний доступ. Родина була змушена виїхати з Криму.

“Надія — не терористка, а людина, яку хочуть залякати й покарати через її патріотизм і небажання мовчати. Кожен день ув’язнення наших людей — це злочин. І ми маємо говорити про це вголос. Злочини мають імена. І відповідальність — теж. Надія завжди боролася за справедливість, настав і наш час поборотися за неї”, — говорить Аріна.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Scroll to Top