Крим має залишатися на порядку денному світової спільноти в усіх питаннях та площинах – присутності у медіа, захисту прав корінних народів, майбутньої деокупації та реінтеграції, а також півострів потребує напрацювання окремої моделі економічного відновлення, як територія, яка тривалий час може потребувати додаткових безпекових рішень. Про це йшлося під час Міжнародного форуму Експертної мережі Кримської платформи, який пройшов у Києві 24-25 червня.
Протягом двох днів понад 120 експертів, державших діячів та представників медійної сфери напрацювували рекомендації щодо подальших дій експертів Мережі та співпраці між органами державної влади та експертним середовищем задля звільнення Криму та встановлення стійкого миру і забезпечення виконання норм міжнародного права.
Відкривала форум координаторка групи «Права людини та міжнародне гуманітарне право» Експертної мережі Кримської платформи, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, яка нагадала, що з 2021 року Кримська платформа існує в трьох вимірах – урядовому, парламентському та експертному. Саме таке широке поле діяльності дозволяє ефективно співпрацювати з українськими та іноземними політиками та експертами, аби захищати права тих, хто постраждав від дій Росії.
“Співпраця з парламентом для нас є ключовою, якраз для того, щоб удосконалити наше законодавство, захищаючи жертв війни, яку розв’язала Росія”, – сказала Ольга Скрипник.
Вона наголосила, що саме на парламентському рівні йде дуже активна робота Кримської платформи. Як доказ тому – міжнародний парламентський саміт, який цього року відбудеться в Латвії.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що Крим — це те, з чого почалося порушення територіальної цілісності України та місце через яке війна зайшла в Україну. Тому півострів має стати місцем, через яке Україна здобуде мир.
Голова ВРУ зазначив, що українська влада проводила як саміт лідерів, так і парламентський саміт. Зокрема, вони відбулися у Хорватіх та Чехії. Цього року заплановано третій парламентський саміт у Латвії.
“Чому це важливо? Тому що ми не маємо права дати будь-якого шансу, щоб тема Криму була забута у міжнародному просторі. Бо Крим — це те, з чого почалося, на превеликий жаль, порушення територіальної цілісності України. Крим — це те місце через яке війна зайшла в Україну. І Крим — це наше місце через яке ми маємо здобути мир. Тому Крим має повернутися в Україну. Крим має бути українським. В Криму і далі повинні дотримуватися права як корінних народів, так і інших народів, які складають великий український народ. Це для нас пріоритет і ми зробимо для цього все”, — наголосив Стефанчук.
В свою чергу заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга відзначив важливість ефективної роботи Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи задля зростання рівня обізнаності світової спільноти щодо актуального стану подій в Криму. Крім того, цей формат дозволяє виробляти практичні рекомендації для прийняття стратегічних рішень на національному рівні з метою нейтралізації загроз національній безпеці нашої держави, спричинених триваючою окупацією Росією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Посол Латвійської Республіки Ілгварс Клява. У своєму виступі пан Посол наголосив, що Латвія «зосередить свої зусилля на тому, щоб Крим лишався на порядку денному світу». Він зауважив, що насправді загроза мілітаризації кримського півострова є загрозою для європейської безпеки.
Питання судочинства під час війни та після її завершення обговорили експерти, прокурори та судді під час панельної дискусії “Правосуддя для Криму: уроки минулого для справедливості майбутнього” в рамках ІІІ Міжнародного форуму Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи. Зокрема, під час дискусії йшлося про те, що у українського суспільства існує великий запит на справедливість та покарання всіх винних у тяжких злочинах проти нашого народу. Попри бойові дії, Україна докладає багато зусиль, аби як у міжнародних, так і українських судах відбувалося справедливе судочинство проти окупантів.
На сьогодні міжнародні зусилля мають бути спрямовані на те, щоб економіка країни – агресора зазнала краху, це невід’ємна складова вкладу в перемогу.
До такого висновку дійшли експерти панельної дискусії “Перезавантаження світової санкційної політики щодо росії з урахуванням позитивного та негативного досвіду великої війни” під час ІІІ Міжнародного форуму Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи.
За словами Андрія Клименко, головного редактора, керівника Моніторингової групи BlackSeaNews, санкції для росії розділили глобальну економіку на три частини – країни, які підтримують, не підтримують та ті, що ніколи не будуть підтримувати санкцій. Тому він запропонував алгоритм, який дозволить змінити санкційну політику.
“Має змінитися основна мета санкцій – потрібна економічна ізоляція росії від світу, навіть якщо це вплине на світову економіку. Треба заборонити танкерному флоту країн заходу заборонити перевозити російські нафтопродукти. Включити до списку США та ЄС всі танкери, що перевозять російську нафту”, – Андрій Клименко, головний редактор, керівник Моніторингової групи BlackSeaNews.
Під час дискусії “Російська збройна агресія проти України та включення корінних народів до миробудівничого процесу” експерти говорили про те, що окупація Криму – це продовження процесу депортації, яка розпочалась у 1944 році. Наразі росія відкрила 317 карних справ. Окупанти дискримінують корінні народи на окупованому півострові на релігійному та мовному підгрунтях, а також знищити культурну спадщину, коли знищуються чи вивозяться автентичні матеріали.
Проблема знелюднення і забезпечення базовими природними ресурсами – це ті виклики, які постануть в Криму після деокупації. Окупаційна влада виснажує водні ресурси, наближаючи водну кризу на півострові. До них також варто бути готовими. Економічний, енергетичний та безпековий фактор обговорили експерти під час панельної дискусії “Економіка та війна: соціально економічний розвиток прикордоння та всього Чорноморського регіону”.
Україна повинна впроваджувати санкційну політику проти посадовців міністерства культури росії, директорів музеїв, археологів, які працюють в окупованому Криму. Їхні наукові статті не повинні бути опубліковані, а всі закордонні експедиції Росії мають бути закриті. Про питання збереження української культурної спадщини та окупованих територіях та покарання тих, хто викрадає її говорили експерти Кримської платформи під час панельної дискусії “Культурна стратегія в умовах війни: виклики збереження спадщини”.
Під час панельної дискусії (Не)видимий Крим: про що пишуть іноземні медіа, Медіацентр Україна презентував дослідження, як саме представлена тема Криму в іноземних медіа. Після аналізу понад чотирьох тисяч матеріалів, експерти прийшли до висновку, що тема Криму для іноземних медіа зосереджена навколо війни.
“Кримська платформа” – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання подальшим порушенням прав людини і захист жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Фото та матеріали: Кримська платформа
