21 січня 2025 року Коаліція організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, презентували 13 пріоритетних кроків держави на 2025 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни, реалізація яких дозволить забезпечити послідовну державну політику щодо постраждалого населення, сприятиме досягненню справедливості, забезпечить передбачуваність дій держави щодо підтримки тих, хто зазнав шкоди від дій РФ в Україні.
Українські правозахисники наголосили, що подолання наслідків війни, яка розпочалася з окупації Криму у 2014 році, а 2022-го року набула повномасштабного характеру, та бойових дій, обстрілів українських населених пунктів і енергетичної інфраструктури, які продовжуються і у 2025 році, потребують подальших спільних дій держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів.
Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA наголосила на тому, що існує потреба гармонізувати національне кримінальне законодавство з міжнародним та внести зміни до КК України, які забезпечать повноцінну імплементацію положення Римського статуту МКС.
“Крім змін, які повинні сприяти притягненню до відповідальності за міжнародні злочини, важливо говорити і про інші зміни до кримінального законодавства. Зокрема, мова йде про статтю про колабораційну діяльність. Варто уточнити формулювання самої статті та розглянути можливість виведення найменш серйозної категорії порушень зі сфери кримінальної юстиції і забезпечити люстраційні заходи”, — зазначила Луньова.
Серед інших рекомендацій для Верховної Ради — забезпечити захист громадян України, які проживають в окупації, від ризику втрати громадянства України, визначити механізми використання інформації з документів, виданих в окупації.
Ксенія Гедз, координаторка з питань адвокації Благодійного фонду “Право на захист”, зазначила: “Збройний терор країни-агресорки вимагає від нас термінових і рішучих дій. Державі необхідно забезпечити ефективне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене, пошкоджене, злочинно привласнене окупаційною “владою” нерухоме і рухоме майно, при цьому усуваючи дискримінаційні підходи, пов’язані з часом та територією завдання шкоди. Лише такий інклюзивний підхід гарантуватиме рівний і справедливий доступ постраждалих до національного та міжнародного компенсаційних механізмів. Вкрай важливо запровадити комплексну та цілісну систему підтримки для всіх, хто постраждав внаслідок збройної агресії проти України, адже це є запорукою захисту та відновлення прав постраждалого населення”.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зауважила, що урядові зміни 2024 року, а саме перейменування Мінреінтеграції на Міністерство національної єдності України та трансфер повноважень щодо багатьох категорій постраждалих від збройної агресії до Мінрозвитку, значно вплинули на формування політики.
“Так, раніше сферою реінтеграції опікувалося міністерство, а тепер це звужено до директорату в структурі Мінрозвитку. Значна кількість напрацьованих раніше стратегій для захисту інтересів постраждалих тепер “на паузі”. Ми також чекаємо на відновлення роботи Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка має незабаром розпочати свої засідання на базі Мінрозвитку. Сьогодні у нас немає одного міністерства, яке опікується мешканцями окупованих територій та постраждалими від агресії, саме тому ми бачимо необхідність пріоритезувати реінтеграцію жителів окупованих територій, підтримку ВПО та всіх постраждалих внаслідок збройної агресії проти України”, — зазначила Скрипник.
Наталія Юрлова, юристка ГО “Донбас SOS” наголосила на важливості виплати пенсій ВПО: “Важливо усунути дискримінацію щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які перемістились до 24 лютого 2022 року. Пенсії для багатьох з них — це єдине джерело доходу. Однак ми досі стикаємося з дискримінацією у цьому питанні. З 2014 року було запроваджено додаткові вимоги для отримання пенсій ВПО: обов’язкова довідка про взяття на облік, періодична ідентифікація, обмеження у виборі банківської установи. При цьому ті, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, отримують пенсії на загальних умовах. Це створює нерівність, яка є неприпустимою. Постанова КМУ №637, що закріплює ці обмеження, та діє вже понад 10 років, нарешті має бути скасована”.
Юлія Матвійчук, координаторка напряму правозахисту БФ “Схід SOS” підкреслила важливість підтримки постраждалих від війни людей з інвалідністю та людей старшого віку: “Сьогодні ми говоримо не лише про місця для розміщення евакуйованих — ми говоримо про гідність і турботу. Під час війни важливо не залишати без уваги тих, хто найбільше потребує підтримки: людей з інвалідністю, людей старшого віку. Нам вкрай необхідно створювати місця для розміщення таких людей вже зараз аби попередити гуманітарну катастрофу. Водночас, Україна має визначитися, що означає бути державою для кожного свого громадянина, незалежно від того, чи він живе на території підконтрольній Уряду України, чи в умовах окупації. Ми маємо будувати мости, а не залишати прогалини”.
Нагадаємо, до Коаліції організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять: Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас SOS”, ГО “Крим SOS”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг ”ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.
