Кожен, хто бере участь у репресіях окупантів проти громадян України в Криму і на Донбасі, має бути притягнений до відповідальності. Один з останніх прикладів – cфальсифікована справа проти Нарімана Джелялова – першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу. Організатори і виконавці цього судилища мають відповісти. Верховна Рада вже найближчим часом може ухвалити постанову про застосування до них обмежувальних заходів – санкцій. Про це – у сюжеті Євгена Лешана для Центра журналістських розслідувань.
Злочин
У вересні 2021 року в окупованому Криму ФСБ затримала братів Ахтемових – Асана і Азіза. Одразу після них був затриманий і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. Окупанти обвинувачують Джелялова і Ахтемових у диверсії на локальному газопроводі в селі Перевальне, яка нібито була влаштована на замовлення українських спецслужб. Справа шита білими нитками – як, власне, й інші подібні справи, що їх фабрикує окупаційна репресивна машина в Криму проти громадян України, які чимось не догодили окупантам.
Обвинувачення проти Джелялова побудовані на свідченнях «таємних свідків» – тобто, на організованому ФСБ анонімному наклепі, який неможливо перевірити. Наріман-ага пройшов через тортури. Його тримають в інформаційній ізоляції, обмежують доступ до медикаментів. В його камері досі немає опалення. Але він не втрачає сили духу.
Як ми можемо підтримати Нарімана Джелялова? Вочевидь, листів до в’язниці буде замало. Злочинці, що беззаконно карають, судять, ув’язнюють наших людей на нашій землі, мають відповідати за свої злочини. Поки українське правосуддя не може дотягнутися до них – нам залишається чинити тиск. Для цього в нас не так вже й багато інструментів. Це, по-перше, кримінальні провадження проти окупаційних суддів, прокурорів, чекістів і поліцаїв. По-друге, це обмежувальні заходи – санкції.
У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно осіб, причетних до порушення прав і свобод Нарімана Джелялова на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.
Проєкт рекомендує РНБО прийняти рішення про запровадження санкцій проти переслідувачів Джелялова, а після того – запропонувати компетентним органам Євросоюзу, США та інших держав приєднатись до цих санкцій.
“Цей проєкт готувався спільно з експертним середовищем – я зокрема вдячна моїм колегам Дмитру Ковалю, Богдану Бернацькому, колегам з Центру журналістських розслідувань, і Кримська правозахисна група – ми спільно збирали інформацію про цих людей і потім співпрацювали з нашими народними депутатами для того, щоб з’явилася ця постанова», – каже координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Під проєктом постанови стоять підписи народних депутатів Мустафи Джемілєва, Рустема Умєрова, Ахтема Чийгоза, і загалом – 18 парламентарів від фракцій «Голос», «Європейська солідарність», «Слуга Народу» і групи «За майбутнє». Але зараз йдеться про інші прізвища – не ті, що під постановою, а ті, що в додатку до неї. Це прізвища окупантів, які безпосередньо причетні до фабрикації справи проти Джелялова, до його затримання, арешту і тортур.
Виконавці
Це старший слідчий «Управління ФСБ по Республіці Крим та м. Севастополю» Віталій Власов, керівник «Управління ФСБ по Республіці Крим та м. Севастополю» Леонід Михайлюк, «суддя Верховного Суду Республіки Крим» Володимир Агін і «прокурор Сімферопольського району Республіки Крим» Сергій Зайцев.
Слідчий Віталій Власов родом з міста Шимановська Амурської області РФ. Йому 32 роки. Він переїхав до Криму з дружиною і двома дітьми. Власов також веде сфальсифіковану справу фрілансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка, справу другої сімферопольської групи Хізб- ут-Тахрір та справу джанкойських свідків Єгови.
Координаторка КПГ Ольга Скрипник каже, що нещодавно правозахисники в Сполучених Штатах зверталися до влади США із тим, щоб до їхнього санкційного списку внесли прізвища слідчого Віталія Власова, а також судді «Киевского районного суда Симферополя» Віктора Крапко, який обирав Наріману Джелялову запобіжний захід. Крапко є громадянином України, тому його прізвища немає в проєкті постанови про санкції: він підлягає кримінальній відповідальності за українським законодавством.
«Ця людина (слідчий Віталій Власов – ред.) зламала вже багато людських доль у Криму. Він бере свідчення, які були отримані під катуваннями – як, наприклад, в справі Владислава Єсипенка чи у справі Нарімана Джелялова, – і спокійно їх оформлює як зізнання. Тому ця людина причетна не просто до фабрикації кримінальних справ – він по суті покриває тортури», – додає Ольга Скрипник.
Генерал-лейтенант Леонід Михайлюк, перш ніж очолити управління ФСБ по Криму, встиг послужити в Калінінградській і Вологодській областях, Пермському краї і на Північному Кавказі. З його іменем пов’язують замовні вбивства російських бізнесменів, а свідків і журналістів, які викривали ці злочини, також спіткала швидка смерть.
Він відповідальний за всі гучні сфабриковані справи в Криму з листопада 2018 року, коли очолив управління ФСБ в окупованому Криму.
Леонід Михайлюк, до речі, вже перебуває під санкціями – у квітні 2021 року ефесбешного генерала внесли до санкційного списку Сполучені Штати, а в жовтні – Україна і Євросоюз. Однак проєкт постанови пропонує застосувати до нього санкції саме за порушення прав людини, а не за участь в окупації, як раніше.
«Він (Леонід Михайлюк – ред.) розпочав новий підхід до переслідування кримських татар – мусульман за так званими «справами Хізб ут-Тахрір». Саме він започаткував практику масових затримань – коли одночасно бувало затримано до двадцяти людей. Він підходить до цього як до військових операцій», – каже координаторка КПГ Ольга Скрипник.
Дрібниця, але неприємно: в різних санкційних списках вказано різні дати народження генерал-лейтенанта Михайлюка. Якщо в українському списку це восьме липня 1963 року, то в американському – перше січня 1970 року. Ця сама дата вказана і в профайлі Михайлюка на сайті «Миротворець». Її туди скопіювали з якоїсь російської бази даних – разом із біографією генерала, за якою виходить, що Вище прикордонне військово-політичне училище КДБ СРСР ім. К. Є. Ворошилова Михайлюк закінчив у 1984 році, тобто у віці 14 років. А потім – прикра недбалість – цю неперевірену інформацію передали американцям.
Втім, цілком можливо, наразі в Михайлюка є вже новий паспорт із новою датою народження, новим індивідуальним податковим номером та іншими ідентифікаторами – ФСБ вміє легендувати своїх людей.
Суддя окупаційного «Верховного Суду Криму» Володимир Аґін приїхав до Криму з Ольховського району Вологодської області. В окупаційному суді він числиться в Колегії з адміністративних справ. Що не заважає йому судити не просто кримінальну справу, а сфальсифікований політичний процес.
Прокурор Сергій Зайцев переїхав до Криму з російського міста Камишин на початку 2021 року по ротації. Невідомо, чи був у нього досвід ведення сфабрикованих політичних справ у Камишині – але саме цим він займається в Сімферополі.
А, власне, що їм ті санкції – прокурорам, ФСБшним генералам, окупаційним суддям? Чому нам так потрібна ця постанова? Ольга Скрипник пояснює:
«Це послідовне продовження попередньої постанови Верховної Ради щодо переслідування Нарімана Джелялова. Це наступний крок – назвати імена людей, які безпосередньо за цим стоять. Найефективнішим є притягнення до кримінальної відповідальності, але зараз українські правоохоронні органи не можуть дістати цих людей. І що важливо для нас, правозахисників – це один з дуже небагатьох випадків в Україні, коли санкції пропонується ввести саме за порушення прав людини. Здебільшого це була економічна діяльність, в цілому участь в окупації, але для нас важливо, що тут підкреслюється саме відповідальність людей, їх залучення до порушення прав людини і політичних переслідувань».
Як мінімум, ці санкції будуть нагадуванням окупантам і колаборантам – усім, хто саджає невинних, фабрикує кримінальні справи, дає неправдиві свідчення чи вчиняє інші дії, яких вимагає Кремль і які є злочинами – воєнними чи кримінальними.
Знайдемо кожного. Задокументуємо. Занесемо у списки. Не забудемо. І не пробачимо. Рано чи пізно відповісти за скоєне доведеться.