Під час панельної дискусії “Пам’ять, правда, справедливість — шлях до відновлення миру”, яку днями провели в Києві, представниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла про те, як працює судова система в окупованому Криму.
“Наразі Російська Федерація застосовує свій кримінальний кодекс на території окупованого Криму. Це порушує міжнародне гуманітарне право. Законодавство Росії передбачає значно більші покарання відносно законодавства України. Російська Федерація притягає до відповідальності людей в Криму по російському кримінальному праву за дії, які не заборонені на території України. Яскравий приклад цього – справа Хізб ут-Тахрір. Ця партія не заборонена на території України, проте Росія у Криму судить громадян України за участь в цій партії, звинувачуючи їх в тероризмі, тому що ця партія на території РФ названа терористичною організацією. У звинувачення немає вагомих доказів того, що ці люди дійсно мають відношення до Хізб ут-Тахрір. А звинувачення в тероризмі побудовані виключно на свідченнях секретних свідків. При цьому неможливо визначити чи є ці свідки справжніми, або це співробітники ФСБ, мета яких – фальсифікація звинувачень проти мусульман Криму. Особистості цих людей невідомі нікому крім судді та прокурора. Адвокатам обвинувачених не розголошують навіть імена цих секретних свідків. Однак на підставі свідчень цих людей виносять вироки, терміни позбавлення волі за якими досягають 15 років. На даний момент тільки у справі Хізб ут-Тахрір позбавлено волі вже 28 осіб. Всі ці справи мають ознаки політичних переслідувань за релігійні переконання.
Кримські судді і слідчі також системно порушують ще одну норму міжнародного гуманітарного права і норму права прав людини, котра забороняє ретроактивно застосовувати законодавство. Наприклад, у справі 26 лютого кримчан судять за мирні зібрання, які проходили на території Криму до окупації і до яких РФ не має взагалі ніякого відношення. При цьому за протистояння переслідують тільки учасників проукраїнського мітингу і виключно кримських татар. У цій справі вже винесли один вирок і ще п’ять людей очікують вироку найближчим часом. Крім того законодавство застосовується ретроактивно в справах активістів Олександра Костенка і Андрія Коломійця, які брали участь в протестах на Євромайдані. Їх звинувачують за дії, які відбувалися в Києві під час Майдану ще до окупації Криму. РФ також не має ніякого відношення до цих подій. Незважаючи на це, Костенко вже отримав 4 роки позбавлення волі, а Коломієць 10 років.
Крім того, ми фіксуємо випадки, коли людей судять за прояви української ідентичності. Наприклад, житель Криму Володимир Балух, вже після березня 2014 року вивісив над своїм будинком прапор України, якій перебував там з моменту початку окупації і до 8 грудня 2016 року, коли Балуха заарештували і кинули до в’язниці. Його звинуватили в тому, що на горищі будинку нібито під цим прапором виявили боєприпаси. У суді не представили жодних доказів, що саме Володимир Балух поклав туди ці боєприпаси. Обвинувачення не надало ніяких доказів, що ці боєприпаси належать Володимиру. Суддя не врахував, що до місця, де знайшли ці вибухові речовини і патрони, міг мати доступ хто завгодно. Сам обшук проводився з порушеннями КПК РФ і є велика ймовірність того, що ці боєприпаси принесли з собою самі російські силовики. В результаті Балуха, незважаючи на явну фальсифікацію справи, суд засудив до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні. Однак Балух продовжує досі перебувати в СІЗО Сімферополя, тому що на нього завели ще одну кримінальну справу, яка теж не має нічого спільного з правосуддям. І тепер йому загрожує п’ять років тюремного ув’язнення за нібито спробу дестабілізувати ситуацію в слідчому ізоляторі. Насправді ж конфлікт був спровокований начальником ізолятора, який пізніше, виступаючи у суді, визнав, що заяву проти Балуха написав на прохання співробітників ФСБ.
Ще одна показова справа про переслідування українців у Криму – це справа Ігоря Мовенка. Його жорстоко побили на вулиці за те, що на його велосипеді були наліпки з прапором України та з логотипом батальона Азов. Саме через це нападник зламав йому лицьові кістки, пошкодив очне яблуко. Проте російська влада у Криму навіть не начала розслідувати це. Суддя відмовився відкривати справу про побиття. При цьому самого Мовенка притягнули до адміністративної відповідальності за поширення нібито екстремістської символіки. А трохи пізніше на Костенка завели ще й кримінальну справу за нібито екстремістські висловлювання в соцмережах.
В суді по цій справі прокурор просив умовний термін для Мовенка, проте суддя самостійно прийняв рішення про два роки позбавлення волі у колонії загального режиму всього лише за кілька коментарів у соціальній мережі. Суддя, який виніс вирок, сам є громадянином Росії, який переїхав до Криму вже після окупації.
Кримська правозахисна група вже чотири року фіксує системні факти порушень прав людини з боку суддів. За цей період тільки по політичним кримінальним справам у Криму, мінімум 60 суддів виносили рішення, які призвели до грубих порушень прав людини, зокрема незаконного позбавлення волі. Такі судді свідомо ігнорують і відмовляють у відкритті кримінальних справ, які стосуються катування ув’язнених, а особливо політв’язнів. В списках суддів-злочинців є як мінімум 16 громадян РФ, які переїхали до Криму вже після окупації. Інші судді з цього списку і до окупації працювали у Криму, мають українське громадянство та порушивши присягу перейшли на службу до РФ.
Проукраїнські мешканці Криму по суті позбавлені права на справедливий суд. Бо в Криму на посадах суддів залишилися лише ті, які лояльні до Кремля, та в таких справах щоразу намагаються довести свою лояльність, для цього виносять незаконні вироки про громадян України, які пішли проти системи.
Всі вищенаведені приклади свідчать, що люди у Криму фактично позбавлені права на свободу, особисту недоторканність та права на справедливий суд. Кримські судді виконують політичну волю Кремля, а спроби кримчан протистояти цьому призводять до нових репресій. Ці злочини потрібно ретельно документувати і Кримська правозахисна група системно займається цим. Це треба робити вже зараз, щоб всі винні в порушеннях прав людини, злочинах проти людяности та воєнних злочинах у Криму обов’язково були притягнуті до відповідальності та понесли належне покарання за ці дії. Якщо говорити про шляхи до відновлення миру, то в першу чергу потрібно вже зараз затвердити национальну концепцію перехідного правосуддя, яка допоможе жителям окупованих територій зрозуміти яким чином і за якими критеріями буде здійснюватися перехідне правосуддя після встановлення Україною контролю над тимчасово окупованими територіями”, – заявила правозахисниця.