Парламентська асамблея Ради Європи в ухваленій 23 січня 2018 року резолюції про «Гуманітарні наслідки війни в Україні» закликає Російську Федерацію гарантувати дотримання прав людини та безпеки усіх людей, котрі мешкають у окупованому Криму.
ПАРЄ вимагає звільнити усіх українських в’язнів, гарантувати доступ для міжнародних організацій до Криму, а також скасувати заборону Меджлісу кримськотатарського народу та заборону на в’їзд до Криму кримськотатарським лідерам.
Російську Федерацію настійливо закликають повністю виконати усі вимоги, що містяться у резолюціях Асамблеї 2132 (2016) та 2133 (2016) про припинення військової агресії проти України та відновлення її територіальної цілісності.
ПАРЄ вимагаю від російської влади припинити політику «переміщення населення» в окупованому Криму.
«Асамблея рішуче засуджує політику Росії щодо зміни демографічного складу населення незаконно анексованого Криму, примушуючи проукраїнське населення і, зокрема, кримських татар залишити свою батьківщину, водночас збільшуючи міграцію російського населення на півострів, і закликає Російську Федерацію покласти край цим репресіям», – йдеться у резолюції.
Асамблея підкреслює, що цю російську політику слід розглядати як порушення статті 49 Женевської конвенції IV, за якою поодинокі чи масові примусові переміщення, а також депортація мешканців з окупованої території на територію держави, що окупує, заборонені, незалежно від їхньої мотивації.
У резолюції, зокрема, зазначено, що в Криму загострилася проблема приватної власності, передусім для людей, котрі придбали свої будинки чи квартири напередодні російської окупації. «Близько 600 осіб у Севастополі отримали рішення суду про скасування своїх угод купівлі-продажу. Ця практика є брутальним порушенням міжнародного гуманітарного права», – зазначено у документі.
В ПАРЄ також висловлюють занепокоєння гуманітарною ситуацією в Україні, пов’язуючи її з війною на сході країни та окупацією Криму Росією.
Асамблея відзначає, що становище людей, котрі були переміщені внаслідок війни та анексії Криму Російською Федерацією, залишається вирішальним завданням для українського уряду. Вона також вважає, що ухвалення комплексної стратегії для інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО), забезпечення їхніх політичних і соціальних прав має бути одним з пріоритетних завдань уряду України.
Асамблея закликає українську владу:
узгодити Кримінальний кодекс і Кримінально-процесуальний кодекс країни у відповідності з положеннями міжнародного гуманітарного права і міжнародного кримінального права та якнайшвидше ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, який дозволить здійснити ефективне розслідування конкретних випадків порушень міжнародного гуманітарного права під час війни;
ухвалити урядову програму допомоги родинам зниклих без вісті та полонених, а також родинам ув’язнених російською владою в Криму і на території Російської Федерації в контексті війни;
запровадити адміністративні процедури для громадян України, котрі мешкають на тимчасово окупованих територіях, для впорядкування їхньої цивільної документації;
вирішити житлові питання для ВПО, включно із ухвалою правового підґрунтя для запровадження та реалізації різних видів житлових програм.
Асамблея закликає міжнародне співтовариство скликати міжнародну гуманітарну конференцію по Україні для залучення фінансування та розробки стратегій координації гуманітарної допомоги.
23 січня 2018 року ПАРЄ у рамцях зимової сесії ухвалила резолюцію про «Гуманітарні наслідки війни в Україні», яку підготував депутат від Литви Егідіус Варейкіс. За резолюцію проголосували 56 депутатів, утримались – 10 з 66‑ти депутатів, котрі взяли участь у голосуванні.
