На прес-конференції у Києві представниці українських правозахисних організацій оприлюднили звернення до Уряду України. У зверненні перераховано 10 основних проблем у чинному законодавстві, що їх необхідно усунити для поліпшення ситуації з правами людини для кримчан:
- Відсутність законів про захист жертв політичних переслідувань.
- Неможливість участі у виборах переселенців з Криму.
- Незаконна передача персональних даних кримчан в Пенсійний фонд РФ.
- Проблеми з доступом до освіти у вишах України.
- Проблеми з доступом до адміністративних послуг та з отриманням українських документів для кримчан.
- Дискримінація у сфері банківських послуг.
- Труднощі з перевезенням особистих речей і домашніх тварин в материкову Україну.
- Ускладнення з процедурами паспортизації.
- Нерегульований статус осіб, котрі відбували покарання у місцях позбавлення волі в Криму та РФ.
- Проблеми із доступом в Крим іноземних адвокатів, журналістів і правозахисників.
У документі детально описано рекомендації, розроблені експертами, котрі допоможуть вирішити усі ці проблеми. Представники Кримської правозахисної групи, УГСПЛ, центра інформації з прав людини, організації «Крим SOS» також презентували «Дорожню мапу прав людини через окупацію Криму». Мапа є наочною візуалізацією усіх вищевикладених проблем і шляхів їх розв’язання.
Виступаючи на заході в Українському кризовому медіацентрі, правозахисниці детально розповіли про те, в який спосіб ці проблеми зараз впливають на права та свободи мешканців Криму та вимушених переселенців.
«На сьогоднішній день Україна документує лише 10–15 % від усіх фактів народження та смерті осіб на окупованих територіях Криму», – навела дані Дарія Свиридова, експертка Українського Гельсінського Союзу з прав людини. «Тому перше, що має зробити Україна, – запровадити адміністративну процедуру документування фактів народження і смерті осіб на тимчасово окупованій території», – заявила правозахисниця.
Питання статусу осіб, котрі відбувають чи вже відбули покарання у місцях позбавлення волі в Криму, залишається невирішеним. Тому активісти зажадали від уряду розробити механізм повернення цих осіб на територію України та поновлення їхнього статусу. «Ми також рекомендуємо розробити послідовність перегляду рішень, ухвалених українськими судами у справах щодо осіб, котрі продовжують нести покарання на окупованих територіях Криму, незаконно вивезені на територію РФ або повернулися та територію України та потребують негайного права на оскарження вироків, ухвалених щодо цих осіб», – додала Дарія Свиридова.
Український уряд має також затвердити законодавчі акти, що дозволять підтримати родини політв’язнів Криму. «На сьогоднішній день такі ініціативи є, проте політичної волі їх ухвалити не було . […] Наприкінці року ми передали до МЗС України перелік таких жертв, котрі були незаконно позбавлені волі з політичних мотивів, – це щонайменше 64 людини. Такий перелік збільшується, з’являються нові справи та нові вироки», – підкреслила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.
Невирішеними залишаються проблеми, пов’язані зі статусом «нерезидента», зокрема, дискримінація у доступі до банківських послуг. «Для розв’язання проблеми необхідно скасувати закон про вільну економічну зону «Крим» та подати законопроект, котрий урегулює відповідні питання», – відзначила Ольга Скрипник.
Ще одним кроком українського уряду має стати спрощення процедури евакуації особистого майна з Криму та поліпшення санітарно-гігієнічних умов на пунктах пропуску.
Євгенія Андріюк, заступник координатора громадської ініціативи «Крим SOS», підкреслила, що уряд має звернути увагу на захист персональних даних внутрішньо переміщених осіб і припинити практику обміну такою інформацією з державними органами Російської Федерації. «Питання у тому, що, перебуваючи у стані військового конфлікту, ми передаємо усі персональні дані тих людей, котрі переїхали як переселенці чи залишаються громадянами України, країні-агресору, – така інформація може бути легко використана проти цих людей» – підкреслила вона.
Процедура паспортизації також має бути удосконалена. «Сьогодні ці люди очікують на отримання паспортів до 2‑х місяців, і увесь цей час не в змозі повернутися до Криму», – відмітила Євгенія Андріюк.
Тетяна Печончик, голова Центру інформації з прав людини, підкреслила, що українська влада має вирішити питання з доступом внутрішньо переміщених осіб до місцевих виборів та спростити доступ до освіти.
Також необхідно полегшити доступ до Криму іноземних журналістів, адвокатів і правозахисників. «Процедура отримання доступу є досить складною, бюрократичною та обтяжливою. Ми переконані, що цю процедуру має бути змінено з дозвільної на повідомлювану», – зазначила Тетяна Печончик.
