Керівник Кримської правозахисної группи Ольга Скрипник в ефірі Національного радіо України коментувала прийняття резолюції Європарламента про порушення правл людини в окупованном Криму.
— Європарламент в Страсбурзі сьогодні розглядає резолюцію про порушення прав людини в Криму, говорять про Ахтема Чійгоза, Ільмі Умерова. Буде розроблений план резолюції по відношенню до Росії, до людей, які є фактично політв’язнями. Пані Ольга, що чекаєте у тексті цієї резолюції, яка буде ухвалена, чи є там якісь нові речі?
— Це не перша резолюція, у березні також була резолюція Європарламенту щодо політв’язнів, де йшлося про понад 40 людей, які стали заручниками Кремля. Але ця резолюція стосується останніх вироків, а саме вироків, які були у вересні Ахтему Чійгозу, Ільмі Умерову, Миколі Семені. Також там є пункт і про Володимира Балуха, якій був незаконно засуджений у серпні цього року. І окремо там буде розглядатися питання ситуації в Криму взагалі, яка знов погіршується і є нові судові процеси, нові політичні заручники. Окремий блок буде стосуватися економічних питань – мова іде про санкції, і тому ця резолюція також має значення, бо вона не лише констатує проблему, вона пропонує ввести нові санкції.
— Ідеться про звинувачення РФ в порушенні прав людей, які публічно виступили проти анексії Криму. Це загально проти Росії чи йдеться про певних посадових осіб?
— Взагалі у Євросоюзі є два пакета санкцій. Є секторальні санкції, тобто економічного характеру і є також персональні санкції. Ми як правозахисники співпрацюємо з Євросоюзом щодо персональних санкцій. Кожного разу, коли є таки можливість, наприклад, у червні, ми подавали списки людей, які причетні до переслідування наших політв’язнів. І це конкретні особи, починаючі з керівництва Російської Федерації, завершуючи конкретними прокурорами, суддями в Криму, які причетні до цих вироків. Тому подовжуються ці два пакети. В першу чергу ця резолюція стосується посилення секторальних санкцій, і того, що санкції будуть зберігатися і далі, доки Крим не буде звільнено від Російської Федерації.
— Наскільки об’єктивну інформацію має Єврпарламент, аби ухвалювати певні документи і резолюції?
— Співпраця з міжнародними організаціями є одним з ключових пунктів нашої роботи, і багато інших українських правозахисних організацій в цьому допомагає. Ми збираємо факти, передаємо їх до Євросоюзу. Ми так працювали і з резолюцією, яка була у березні. У цій резолюції правозахисники також мали участь, вони надавали інформацію про вироки і про людей, які причетні. Наприклад, у серпні ми направляли до Євросоюзу перелік більш ніж 20 людей, які причетні до переслідування Володимира Балуха, там було 5 суддів, співробітники КМП?, співробітники поліції, Вони причетні не лише до вироку, а і до його переслідування, позбавлення волі. Зараз готуються колегами списки по Ахтему Чійгозу, Ільмі Умерову. Ця робота триває постійно. Наша задача – надавати докази, факти, щоб у Євросоюза і окремих європейських країн були підстави продовжувати і посилювати санкції проти Росії.
— В Европарламенті передбачається розгляд резолюції і голосування «за» і «проти», які там зараз настрої?
— Настрої в Євросоюзі різні, але більшість країн, у яких немає відкритих зв’язків з Росією, вони є на позиціях «Крим – це Україна», і що далі потрібно боротися з Росією. Важливо, що в цій резолюції також є пункт, що потрібно створювати міжнародний майданчик про перемовини по Криму. Я не знаю, буде прийнято цей пункт чи ні, але взагалі такі дебати сьогодні також передбачаються. Для нас важливо, щоб було створено майданчик, де можна було б говорити про звільнення політв’язнів, або хоча б про надання медичної допомоги нашим в’язням в Криму або на території Російської Федерації. Зараз є випадки, коли українці гинуть в тюрмах або в СІЗО під контролем Росії.
— Стосовно голосування — з якими країнами, представники яких будуть голосувати, нам потрібно більш активно працювати для того, щоб їх переконувати?
— В цілому прогнозувати настрої важно, бо не завжди той чи інший європарламентарій скаже відверто про його ставлення. Він представляє позиції уряду, конкретної партії. В окремій країни можуть бути декілька партій, одна з який підтримує позиції проти Росії, а є партія, яка може наполягати про відміну санкцій, тобто в одній країні може бути декілька точок зору.
— Наскільки дієві резолюції, рішення Міжнародного суду ООН? Було рішення конкретно про кримському питанню, про зобов’язання відновити меджліс та припинити національну дискримінацію в Криму. Чи виконується це рішення?
— На сьогодні ми провели моніторинг тих вимог, які були висунути у квітні, вони не виконуються. Російська Федерація продовжує забороняти Меджліс, не дає доступу до української освіти. Але це тільки початок, сам суд по дискримінації починається лише зараз, позов України проти Росії буде розглядатися протягом майже двох років. Це тільки превентивні міри, але Росія їх не виконує, і це буде вже питання до Генеральної Асамблеї ООН, може тоді з’явиться нова резолюція, де будуть нові механізми проти Російської Федерації.
Що стосується резолюції Європарламента, тут простіше, бо ці резолюції мають конкретні наслідки, або персональні, або секторальні санкції.
