Російська Федерація використовує своє законодавство та судову систему в Криму для згортання основних прав і свобод та переслідування українських громадян на окупованій території України. Про це повідомив аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов на робочому засідання ОБСЄ у Варшаві.
«З самого першого дня окупації суддів для роботи в Криму відбирали за принципом лояльності. Це призвело до того, що так звана «судова влада в Криму», застосовуючи у порушення ст. 64 Женевської конвенції від початку репресивне законодавство РФ, перетворилася з органу правосуддя на каральний механізм», – заявив О. Сєдов.
Кримська правозахисна група здійснила аналіз судових постанов, ухвалених в Криму з початку окупації. В результаті зафіксовано безліч ухвал, що карають людей за реалізацію права на свободу мирних зібрань, свободу слова, свободу віросповідання. Є кілька рішень, ухвалених за дії, вчинені до окупації та фактичного переходу Криму під російську юрисдикцію.
«Оскільки ці дії не порушували діюче на той момент в Криму законодавство України, то таке переслідування не дотримує принципу покарання лише на підставі закону», – підкреслив правозахисник.
Внаслідок здійсненого Кримською правозахисною групою аналізу судових рішень виявлено 256 постанов про покарання учасників мирних зібрань. Загальна сума штрафів за цими ухвалами – більше ніж два мільйони сімсот тисяч рублів. Сума деяких штрафів сягала 150 000 рублів. Для порівняння: середня пенсія в Криму – менше 9 000 рублів, а заробітна платня – менше 20 000 рублів.
Окрім штрафів, ухвалено 14 постанов, за якими учасники мирних зібрань засуджені до обов’язкових громадських робіт від двадцяти до сорока годин. «Судді» Криму ухвалювали також постанови про адміністративні арешти, за якими було заарештовано 22 особи на терміни від 2 до 15 діб.
«Переслідування торкаються учасників мирних зібрань, що проводяться з метою вияву національної ідентичності, незадоволення діями місцевої влади чи на підтримку мешканців Криму, позбавлених свободи російською владою», – підкреслив експерт КПГ.
Олександр Сєдов на засіданні ОБСЄ унаочнив факти судового переслідування в Криму. «Кричущим випадком є справа 76-річного кримського татарина Сервера Карамєтова, котрого засудили до 10 000 рублів штрафу за проведення поодинокого пікету на підтримку політв’язня Ахтема Чийгоза та до 10 діб арешту за невиконання вимог співробітників поліції, котрі його затримували. Частину штрафів за участь у несанкціонованому мітингу накладено за участь у релігійних заходах. 2016 року суд в Ялті оштрафував кришнаїта за те, що він ходив ялтинською набережною з криками «Харі Крішна!». Суддя кваліфікував такі дії як несанкціоновану ходу з вигукуванням гасел і закликів. 2015 року у селі Мар’янівка дев’ять членів організації «Євангельські християни баптисти» провели акцію великоднього привітання мешканців. Кожного з них суд оштрафував на суми від десяти до двадцяти тисяч рублів. Також зафіксовано 6 штрафів, накладених «мировими суддями Криму» за здійснення місіонерської діяльності. Як-от, у червні 2017 року в Ялті за рішенням «мирового судді» оштрафований член організації «Свідки Ієгови» за те, що він, перебуваючи на богослужінні, читав Біблію, співав пісень і молився. У травні 2017 року «мировий суддя Бахчисарайського району» оштрафувала на тридцять тисяч рублів пастора місцевої релігійної організації «Християн віри євангельської Церква відродження» за відсутність вивіски на приміщенні, де проводяться проповіді», – розповів правозахисник.
Експерти КПГ регулярно фіксують випадки покарань у формі адміністративних арештів і штрафів за проукраїнські та релігійні пости в інтернеті. У липні цього року в Криму вперше зафіксований факт позбавлення волі на один рік і три місяці за пост у соціальній мережі. В Бахчисараї суд оштрафував жінку на триста тисяч рублів за проукраїнський пост. Значна кількість постів, за які переслідують кримчан, публікувалася задовго до окупації Криму. Переслідування за такі пости на підставі російського законодавства є також і порушенням принципу «покарання на підставі закону».
«Аналіз судових постанов свідчить про посилення адміністративного тиску на мешканців Криму за реалізацію чи то захист своїх прав і свобод. Якщо в перший рік окупації зазвичай застосовувалися покарання у формі штрафів до сорока тисяч рублів чи адміністративних арештів до 10 діб, то цього року суди почали ухвалювати вироки на суми сто п’ятдесят і триста тисяч рублів. Окрім адміністративного переслідування, зараз 40 осіб позбавлені волі та 10 перебувають під слідством за кримінальними статтями через прояви власної політичної, національної чи релігійної позиції», – додав експерт КПГ.
«Прикладом таких переслідувань є справа Ахтема Чийгоза, котрого тиждень тому засудили до восьми років позбавлення волі за організацію мирного мітингу 26 лютого 2014 року, тобто тоді, коли навіть Російська Федерація вважала Крим частиною України. Чи то справа Володимира Балуха, котрого у серпні засудили за сфабрикованою справою до трьох років і семи місяців позбавлення волі за те, що він не злякався підняти на своєму будинку український прапор», – додав О. Сєдов і підсумував: «Наведені факти промовляють про те, що судді у цей момент в Криму є лише ширмою для надання вигляду законності політичним переслідуванням за вказівкою влади Російської Федерації».
