У Криму продовжують затримувати місцевих жителів за підтримку України — навіть за донати на гуманітарну допомогу чи символіку з проукраїнськими гаслами. Останнім часом особливу увагу окупаційна влада приділяє переслідуванню жінок, кількість яких серед політв’язнів значно зросла з 2022 року. Їх звинувачують у державній зраді та “шпигунстві”, утримують у суворій ізоляції та чинять психологічний тиск.
Про це Суспільне Крим розповіла голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник.
Коментуючи інформацію щодо затримання окупантами та утримання у СІЗО-1 Сімферополя юристки Людмили Колесникової, вона зазначила, що правозахисникам відомо про її затримання, і є припущення, що їй можуть висунути звинувачення за статтею 275 КК РФ – це державна зрада. В межах цієї статті жінці може загрожувати покарання від 12 до 20 років позбавлення волі.
“Власне, ми бачимо в цьому однозначно політичний контекст. Такі справи вже були. Вони, скажімо, не є новими: людей затримували, зокрема, за різні донати через українські банки. Наприклад, на Збройні сили України, на дрони, або інші якісь волонтерські ініціативи, які збирали кошти не тільки на ЗСУ, але й на гуманітарні потреби”, — розповіла Ольга Скрипник.
Вона також пригадала справу Леніє Умерової, яка теж супроводжувалася вилученням банківських карток і спробами включити їх до кримінальної справи як докази. За словами Скрипник, це демонструє, що Росія криміналізує будь-які дії, навіть спрямовані на підтримку цивільного населення. Їх класифікують як шпигунство, державну зраду, співпрацю з українськими спецслужбами.
Правозахисниця додала, що такі справи — це типова практика для російських слідчих ізоляторів (СІЗО). Таким чином силовики намагаються чинити тиск на місцеве населення.
“Адміністрація СІЗО, за вказівкою Федеральної служби безпеки (ФСБ), намагається зробити умови ізоляції, повної відірваності від нормального цивільного життя. І дуже часто на перших етапах, в перші місяці, люди не можуть навіть отримати передачі від своїх рідних або друзів. Коли рідні приходять до пункту передачі, їм часто говорять, що такої людини тут нема, хоча насправді вона утримується саме там. З нашого досвіду — це якраз елемент тиску для того, щоб людина пішла на угоду зі слідством, визнала всі сфабриковані звинувачення проти себе”, — зазначила Скрипник.
Ольга Скрипник каже, що стосовно Людмили Колесникової окупанти можуть застосовувати незаконні методи психологічного насильства або інших форм тиску, зокрема фізичного. Крім того, силовики можуть перешкоджати роботі адвокатів, фабрикувати справи.
“Що відомо сьогодні про NFT-марку “російський військовий корабель”, то це однозначно політичний контекст. Тобто вона є політично ув’язненою. Ми сподіваємося, що міжнародна увага допоможе її звільнити”, — наголосила голова КПГ.
Окремо Скрипник зауважила, що у 2024 році “значно зросла кількість жінок, які були затримані за сфабриковані справи в Криму”. Проте сказати точну кількість політув’язнених на півострові жінок неможливо. Відомо лише про щонайменше сімох, каже правозахисниця.
“Ця кількість зростає. Це лише жінки, що стосується Криму. Крім того, з окупованих Херсонської та Запорізької області продовжують привозити жінок та чоловіків до Криму, де вони часто тимчасово утримуються в СІЗО №2, а потім етапуються далі до Російської Федерації. Тому жінок дійсно значно побільшило, як і серед кримчанок, так і серед тих, яких викрали на новоокупованих територіях після 23-го року”, — повідомила правозахисниця.
Нагадаємо, що окупанти затримали у Криму юристку Людмилу Колесникову через покупку NFT-марок про “російський військовий корабель”.
