Сьогодні, 1 жовтня, в Росії та на окупованих територіях починається осінній призов. До лав своєї армії у РФ планують залучити щонайменше 133 тисячі строковиків. Зокрема, призовні заходи будуть проходити й в Криму — це вже 20 примусова кампанія на території півострова, залучити під час неї можуть щонайменше три тисячі людей. Правозахисники кажуть, що російський призов — це черговий акт порушення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.
Про це Суспільне Крим розповіли виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко та голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Російське Міністерство оборони заявило, що не планує залучати призовників до так званої СВО. Проте вірити цьому не можна, каже Олександр Павліченко.
“Куди вони будуть скеровувати тих, кого призвуть, наразі невідомо. Але жодних правил вони не дотримуватимуться. А для громадськості намагатимуться “намалювати” найбільш прийнятну “картину” про те, що це буде винятково тренування, щоби новобранці пройшли військове навчання. І на війну їх не кинуть. Росія це приховає так само як приховує від своїх громадян кількість втрат, які вона зазнає в цій війні. Росія створюватиме передусім в інформаційному полі “заспокійливий ефект”, щоби не було якогось спротиву”, — пояснив Олександр Павліченко.
Україна реагує на воєнні злочини караїни-окупанта та документує їх, зокрема, проведення незаконного призову.
“Займається прокуратура АРК, зокрема, стосовно участі конкретних осіб, які залучені до процесу і можуть нести відповідальність. Але це умовні поки що вироки засудження тих осіб, які безпосередньо вчиняють такі злочини. Світ, на жаль, поки що якихось реальних, дієвих, впливових кроків не здійснив. І відповідно, Росія регулярно повторює цей злочин і фактично примушує примиритися з ним, як з даним фактом. Мовляв, зробимо 25-й призов, 27-й”, — зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Росія незаконним призовом порушує, зокрема, Женевську конвенцію. В Міжнародному кримінальному суді факт призову можуть також розглядати на рівні з іншими воєнними злочинами.
Водночас на новоокупованих територіях Росія не поспішає проводити призови так, як на окупованих раніше територіях Криму та Донбасу.
“Будемо говорити, що ця маса населення поки що не “переварена” Російською Федерацією, на відміну від тих же Донецьких, Луганських областей, які вже понад 10 років перебувають під окупацією. І про Крим так само можна сказати. За 10 років вони вже змінили популяцію, і вони постійно перебуваючи під інформаційним пропагандистським контролем, їх “переплавили” вже наполовину у своє населення, “розбавивши” з великою кількістю росіян, які переїхали до Криму”, — наголосив Олександр Павліченко.
Чи можуть мешканці Криму уникнути призову
В окупаційному законодавстві, яке Росія поширила на півострів, діє можливість альтернативної служби в мирний час, — каже Павліченко. Тобто є можливість уникнути призову з релігійних міркувань.
“Але в них є невизнання окремих конфесій. Наприклад, свідки Єгови, які у них переслідуються, визнаються незаконною релігійною організацією, яка може бути зареєстрована. Фактично, вони можуть визнати це право за особами, які перебувають в релігійних громадах офіційно зареєстрованих. Тобто все, що у них не дозволено, у них незаконно, і за це настає переслідування”, — зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Правозахисники кажуть, що в Росії діє кримінальна стаття за ухилення від призову. Якщо людина ухиляється, за це їй може загрожувати до двох років позбавлення волі або штраф. Проте навіть після того, як людина відбула покарання, вона все одно не звільняється від призову.
“Щоб не потрапити під призов, люди змінюють місце проживання, або намагаються залишити Крим. Раніше дійсно можна було пробувати через суд, через ті інструменти, які існували в межах так званого російського законодавства, чи уникати служби за релігійним переконанням, але це було дуже рідко. Зараз, навіть якщо людина намагається заявити, що її релігійні переконання не дозволяють їй служити, все одно її призивають. Крім того, залякують кримінальною статтею за ухилення від служби в російській армії. Тож на сьогодні релігійні переконання не працюють. Так само як і серйозні медичні захворювання. Так звані медичні комісії роблять висновок, що всі придатні. Реально, що можна робити — це просто ховатися від цього призову, інакше захистити свої права призовник не може”, — пояснила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За словами Ольгим Скрипник, під час цього призову окупанти можуть призвати з Криму щонайменше три тисячі місцевих мешканців.
“Загальним було правило: ті, кого призивали до 22-го року, залишались служити в Криму. За винятком кількох прикладів, коли Кримська правозахисна група зафіксувала ще до 22-го року, що кримчани, як строковики, були в складі військових кораблів, які були залучені в певних операціях, пов’язаних з конфліктом в Сирії. Але зазвичай вони служили на території Криму. Після 22-го року, перед початком повномасштабного вторгнення, ми вперше почали отримувати скарги від рідних, які казали, що зі строковиками, котрі були призвані восени 21-го року, зник зв’язок. І ми почали передбачати, що строковиків, імовірно, перекидають на територію України. Туди, де йдуть бойові дії”, — розповіла Ольга Скрипник.
Вже згодом правозахисники підтвердили інформацію стосовно випадків залучення призовників до бойових дій після 2022 року.
“Таких випадків небагато, однак, попри всі обіцянки Путіна, їх дійсно залучали. Ба більше, ми навіть зафіксували декількох загиблих призовників. Щоправда, цю інформацію ретельно приховувала Російська Федерація. У них було заборонено казати, що призовники десь воювали. Але і в 22-му році точно були такі випадки, хоча їх ретельно приховували. Наразі ми можемо передбачити, якщо Російська Федерація продовжує масову кампанію і масований наступ, то, зазвичай, в першу чергу вона використовує окуповані території, як це було з Луганщиною, Донеччиною, Кримом. Відтак, якщо Росії буде не вистачати ресурсу для наступу, то вона може залучити й призовників”, — пояснила голова Кримської правозахисної групи.
Ольга Скрипник каже, що Росія використовує молодь на окупованих територіях як мобілізаційний резерв.
“З наших дітей на окупованих територіях, зокрема, в Криму, росіяни створюють резерв. Тобто дітям, яким буде 18 років, їх відправлять на війну, як строковиків. Йдеться про дітей, які були 10 років в окупації й зараз уникнути призову для них майже неможливо, бо вони насправді заручники. Залишити Крим вони не можуть, бо їх не випустять. І не виключено, що їх не відправлять у зону бойових дій. Якщо Росія захоче масово залучити призовників, вона це зробить. І жодні конвенції її не зупинять”, — заявила Ольга Скрипник.
