Про це на брифінгу в УНІАН повідомила Кримська правозахисна група.
«Нормативні акти, що були прийняті у 2015 році, не враховували рекомендацій правозахисників та громадських експертів. В результаті, у деяких аспектах захисту кримчан, ситуація навіть погіршилася», — зазначають правозахисники.
«В українській політиці склалася тенденція підходу до Криму як до території, але не як до людей, що постраждали від окупації. Основна частина рішень української влади так і не торкнулася створення реальних механізмів захисту прав та інтересів своїх громадян, навіть на підконтрольній території».
Як приклад правозахисниця привела постанову КМУ№ 1035 про обмеження постачання товарів.
«Вона вводить ще один вид дискримінації кримчан, створює умови для корупції на пунктах пропуску, порушує права власності. Крім того, постанова порушує Конституцію України, Цивільний кодекс, й навіть закон «про вільну економічну зону». Ця постанова може регулювати тільки економічні відносини, а замість цього безпідставно обмежує цивільні, майнові та інші права звичайних людей», — вважає Ольга Скрипник.
На її думку, останній законопроект «Про тимчасово окупованій території України» (за авторством Р. Чубарова, О. Сироїд та ін.) також спрямований не на захист людей, а на блокаду Криму й Донбасу, та, по суті, на встановлення державного кордону з цими регіонами. Ольга Скрипник повідомила, що у цей же час весь рік представники громадянського спільноти, серед яких багато кримчан, розробляли й пропонували проекти нормативних актів, що спрямовані на захист людей. Але багато пропозицій й досі проігноровані депутатами та чиновниками.
«Протягом року тривала боротьба правозахисників за право кримчан бути резидентами у власній державі. Скандальна постанова НБУ від 3 листопада 2014 №699 закрила перед громадянами України з кримською і севастопольської реєстрацією двері вітчизняних банків. Ця постанова не мала ні правових підстав, ні законної мети».
Він зазначив, що в усьому цивілізованому світі такі дії є дискримінацією.
«Навіть під час тих трьох місяців, коли рішенням Київського апеляційного адміністративного суду кримчанам повернули статус резидентів, НБУ та інші банки ігнорували це рішення й продовжували дискримінацію», — повідомив адвокат.
24 грудня 2015 Вищий адміністративний суд України скасував рішення попередніх судових інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
«Це рішення фактично знову повернуло статус нерезидентів громадянам з кримською і севастопольської реєстрацією», — сказав Роман Мартиновський.
Адвокат також додав, що на підконтрольній України території так і не була відтворена адвокатура Криму. Це призвело до того, що адвокати та нотаріуси, які покинули Крим, позбавлені можливості брати участь в адвокатському самоврядуванні.
«Весь цей час держава удає, що не помічає наявних проблем в адвокатському і нотаріальному середовищі», — сказав він.
Наприклад, були внесені зміни до Положення про дистанційне навчання — на сайті Міносвіти вже позначені школи для дистанційного навчання. Був прийнятий закон, який передбачає допомогу в отриманні вищої та професійної освіти дітям — внутрішньо переміщеним особам. Проте за інформацією Андрія Щекуна, цей закон так і не почав працювати. Була створена Державна служба з питань АР Крим та м. Севастополя, однак Громадська рада при ній так і не була створена, і ця служба є непублічною.
Правозахисники сподіваються, що у 2016 році кримська тематика вийде на стратегічний курс державної політики, і до реалізації цього курсу будуть долучені фахівці та громадські активісти.