Сьогодні, 3 березня, – роковини викрадення кримськотатарського активіста, Героя України (посмертно) Решата Аметова, який проводив одиночний пікет біля захопленого Радміну Криму.
Першим з відомих фактів викрадення кримчан стало зникнення 39-річного кримського татарина Решата Аметова. Його викрали люди у камуфляжному однострої в центрі Сімферополя 3 березня 2014 року під час одиночного пікету проти окупації Криму Росією на площі біля будівлі Ради міністрів Криму. Цей факт був зафіксований на відео.
Тіло Аметова зі слідами жорстоких тортур було виявлено в селі Земляничне Білогірського району. Поруч з ним було знайдено кайданки, на голові вбитого – скотч. Причиною смерті стало проникаюче колото-різане поранення ока гострим предметом. «Тіло було безжально спотворене. Всюди познаки ножових уражень і синці. На голову йому наділи пластиковий пакет», – розповіла дружина Заріна Аметова в інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel. У Решата Аметова залишилося троє дітей, на момент загибелі батька молодшій дитині було 2,5 місяці.
За його викрадення і вбивство поки ніхто не покараний.
У листопаді 2023 року прокуратура АРК та міста Севастополя скерувала до суду обвинувальний акт стосовно двох учасників незаконного збройного формування «Самооборона Криму» та колишнього військового російських збройних сил, які причетні до викрадення Решата Аметова. За інформацією Центру журналістських розслідувань, це Олександр Руденко, Олександр Баглюк Олександр і Євген Скрипнік.
Обвинувачених судитимуть за вчинення ряду тяжких злочинів: позбавлення волі або викрадення людини (ч. 3 ст. 146 КК України, в редакції 2014), посяганні на територіальну цілісність України (ч. 2 ст. 110 КК України, в редакції 2014); участь у незаконному збройному формуванні (ч. 2 ст. 260 КК України, в редакції 2014). Дії двох обвинувачених – громадян України також кваліфіковано як державна зрада (ч. 1 ст. 111 КК України, в редакції 2014).
Як повідомляла КПГ, на початку окупації російські спецслужби й незаконні парамілітарні формування вдалися до практики викрадень і тортур активістів. Кілька десятків людей стали жертвами насильницьких зникнень у розумінні Міжнародної конвенції для захисту всіх осіб від насильницьких зникнень.
