Європейські політики повинні сприяти напрацюванню механізму звільнення та повернення цивільних заручників та політв’язнів, а також сприяти посиленню санкцій проти тих, хто причетний до незаконних ув’язнень кримчан. Про це у Брюсселі під час заходу «10 років опору. Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в тимчасово окупованому Криму» заявила менеджерка з міжнародної адвокації КПГ Ірина Баран.
Нагадаємо, 26 лютого, у річницю Дня спротиву до окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, у Брюсселі відбувся захід «10 років опору. Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в тимчасово окупованому Криму». Серію заходів та зустрічей провели організації-учасниці Дому прав людини Крим, щоб нагадати міжнародній спільноті та українській громаді про десятиріччя російської окупації Криму та десятиріччя опору.
“У Брюсселі ми бачили багато оголошень та анонсів про заходи до других роковин війни в Україні. Добре, що є увага до того, що в нас відбувається, але також дуже важливо наголошувати для міжнародної спільноти, що війна почалась не два, а десять років тому. І ті, хто постраждали від агресії РФ, зокрема у Криму, заслуговують на розголос та наші спільні дії. Сьогоднішній наш заклик Кримської правозахисної групи до європейських політиків та правозахисників зводиться до двох важливих дій, які вже треба робити: це напрацювання механізму звільнення та повернення цивільних заручників, політв’язнів, а також посилення санкцій, зокрема й нових персональних санкції проти тих, хто причетний до незаконних ув’язнень кримчан – прокурорів, суддів тощо”, – наголосила Ірина Баран.
Менеджерка з міжнародної адвокації виразила сподівання, що наступний пакет санкцій також включатиме імена причетних до міжнародних злочинів, які подали КПГ та партнери.
Як повідомляє Зміна, заступниця представниці президента України у Криму Ольга Куришко зазначила, що із 2014 року Крим перетворився на “гральний майданчик”, звідки злочини згодом “копіюються, множаться й використовуються” на новоокупованих територіях.
“Ці практики включають порушення прав людини, викрадення, катування, незаконне утримання під вартою, вбивства активістів і депортацію українських дітей”, – зазначила Куришко.
Посол України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов наголосив, що “цей урок потрібно вивчити” не лише для того, щоб “зрозуміти правду про окупацію Криму”, а й для того, щоб “розуміти, як поводитися з Росією”.
Євродепутатка Анна Фотига, яка також є менторкою політичного бранця Сервера Мустафаєва, заявила, що її бачення всього періоду з 2014 року включає “довгий список наших помилок”.
“Ми повинні бути послідовними і принциповими, щоб протистояти таким порушенням. За більшої співпраці та рішучих заходів з боку міжнародного співтовариства ми б уникли багатьох із цих жорстокостей”, – наголосила Анна Фотига.
Менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова розповіла про відсутність свободи слова і переслідування журналістів. Лише в перший рік окупації було закрито 88% кримських медіа, а доступ до материкових українських видань було заблоковано.
“Незалежні журналісти стали мішенню залякувань зі сторони окупаційної “влади”. ZMINA зафіксувала 162 випадки переслідувань журналістів і блогерів у 2022-2023 роках. Крім цього, наразі принаймі 15 кримських журналістів ув’язнені з політичних мотивів – більшість із них були незаконно етаповані на територію РФ, а також їх утримують у нелюдських умовах і не надають меддопомогу, – зазначила Жукова. – До прикладу, Нарімана Джеляла було етаповано до Красноярського краю – за понад 5 тис. км від домівки; Амет Сулейманов має проблеми із серцем і потребує термінової операції; Ірина Данилович втратила слух на ліве вухо в ув’язненні”.
“Кожні три дні в окупованому Криму викрадають людей і звинувачують у співпраці з українською розвідкою чи армією. Щодня одного кримчанина затримують за пости в соцмережах, українські пісні чи манікюр кольору українського прапора. Кожні кілька годин щонайменше 140 цивільних заручників і політв’язнів піддаються нелюдському поводженню в пенітенціарних установах”, — заявила Сабіна Ільяс із Крим-SOS.
Вона наголосила, що РФ продовжує репресії проти адвокатів, які захищають жертв політично мотивованих переслідувань. Зокрема, 15 лютого 2024 року окупанти затримали адвоката Еміля Курбедінова.
Представниця Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна підняла тему індоктринації дітей: “У Криму зараз проживає 503 965 дітей, з них 285 963 шкільного віку. Вся освітня система з перших днів окупації була переведена на російські стандарти. Якщо станом на 2014 рік українську мову вивчали 100% дітей у закладах загальної середньої освіти, то станом на 2023-2024 роки, лише 1,2% дітей вивчають українську у позаурочний час”.
Суляліна наголосила, що навчальна програма заперечує існування незалежної України, виправдовує легітимність збройної агресії Росії та створює ворожий образ країн Заходу. Крім цього, зросла кількість кадетських класів: у 2016 році у Криму їх було 12, а на початок 2023 навчального року – вже 191.
Під час дискусії була піднята й тема незаконного привласнення об’єктів культурної спадщини України, умисного руйнування пам’яток і проведення незаконних археологічних розкопок.
Дарина Підгорна із Регіонального центру прав людини розповіла: “РФ привласнила 12 612 пам’яток національного та місцевого значення, майно 773 бібліотек, 26 музеїв, 5 історико-культурних заповідників, де зберігалося 1 247 360 музейних об’єктів. Крім того, багато пам’яток було зруйновано через будівництво інфраструктури – до прикладу, при будівництві Таврійського шосе та Керченського мосту було знесено понад 90 історичних об’єктів та вивезено понад 1 млн артефактів”.
Експертки закликали слухачів до дій: підтримки політичних бранців і їхніх сімей, а також ініціатив спротиву і медіа з окупованих територій; впровадження санкцій; створення механізму звільнення українських цивільних з російського ув’язнення й полону; написання листів до вільного Криму; надання Україні зброї для деокупації територій і забезпечення на них дотримання стандартів прав людини і міжнародного права.
