Після того, як Росія окупувала Крим у 2014 році, на території півострову щонайменше 200 громадян України потрапили за ґрати за сфабрикованими політичними справами. Про це повідомила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник під час дискусійної панелі «Крим» у межах медіамарафону «10 років російської агресії в Україні. Шлях до справедливості» в Медіацентрі Україна – Укрінформ.
«Наразі щонайменше 200 громадян перебувають за ґратами у сфабрикованих політичних справах. Ці люди не отримують медичної допомоги. Вони у більшості випадків стають жертвами тортур. І, скажемо відверто, поки не мають реальних шансів вийти до того, як закінчиться їхній термін. Тільки в свою базу ми змогли задокументувати 84 тисячі судових так званих засідань у політичних процесах. Це величезна кількість суддів, прокурорів, ФСБшників, які беруть в цьому участь», — сказала Скрипник.
Крім того, за даними Кримської правозахисної групи (КПГ), щонаймешне 600 окупаційних “суддів” причетні до політичних переслідувань у Криму. Правозахисниця зазначила, що за 10 років окупації, громадянська організація задокументувала щонайменше 1400 наших громадян, які стали жертвами та постраждалими від російських репресій.
“Мова лише про політичномотивовані та релігійно мотивовані переслідування. В цілому цих жертв набагато більше, бо є діти, є люди, в яких забрали власність та багато іншого”, — заявила Скрипник, пише Суспільне
Правозахисниця такого наголосила, що важливо документувати не тільки тих, хто постраждав від репресій, а й тих, хто прямо причетний.
“Це щонайменше 600 суддів з Криму та РФ, які прямо беруть участь саме в політичних процесах. Вони ігнорують заяви про катування, ігнорують всі класифіковані докази, прямо беруть в цьому участь. Так само як і представники ФСБ, міністерство внутрішніх справ, прокурори. Вони прекрасно знають що роблять”, — резюмувала Скрипник.
В свою чергу, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталій Секретар зазначив, що прокуратура АРК зареєструвала понад 3200 кримінальних проваджень за роки агресії Російської Федерації проти України.
“Загальна кількість зареєстрованих проваджень — понад 3200. Але треба усвідомлювати, що багато з них мають ознаки магістральних. Тобто могло розпочинатися одне провадження, приміром, за фактом привласнення і знищення майна, але це не означає, що воно стосується одного об’єкту. Адже досліджується весь масив проблем, які виникали з майном. Так само є кримінальне провадження стосовно депортації цивільного населення з Криму в інші регіони”, – сказав він.
Секретар додав, що прокуратура скерувала до суду понад 550 обвинувальних актів.
“Вироків у нас уп’ятеро менше – 107 станом на зараз. Кваліфікація – різна, починаючи від 146-ї загальнокримінальної статті, 162-ї – про незаконні обшуки. Також є держзради, посягання на територіальну цілісність, новий великий об’єм злочинів, що стосується колабораціонізму, пропагандистів, воєнні злочині, що також мають різний спектр. Тому цифри не завжди говорять про об’єктивність. Злочинів, безумовно, було набагато більше”, – наголосив заступник керівника прокуратури.
Юрист Регіонального центру прав людини Микита Петровець наголосив, що Російська Федерація змінює демографію кримського півострова, щоб продемонструвати, що півострів нібито є російським, передає видання ZMINA.
За його словами, Російська Федерація робить усе для того, щоб Крим нібито видавався російським, а не українським.
“Для цього вона змінює демографічний склад території півострова, щоб усім показувати, що тут завжди жили російські громадяни, а українських громадян тут ніколи й не було. Для цього вона реалізовувала дві форми своєї політики – переслідування, витіснення громадян України за межі Кримського півострова та колонізація півострова, коли Росія завозила туди власне населення, в такий спосіб змінюючи демографічний склад території”, – сказав правозахисник.
Він пояснив, що в Росії було дуже багато інструментів для виконання своєї політики з переслідування та витіснення. Серед цих інструментів був, зокрема, примус українського бізнесу до незаконної перереєстрації за російським законодавством, платити РФ податки. З початку військової операції РФ із захоплення Кримського півострова країна-агресор також припинила роботу українських банків.
“Тоді підприємства постали перед вибором: або виїхати з півострова, або продовжувати діяльність, але вже за російськими правилами”, – пояснив юрист Регіонального центру прав людини.
Крім того, Росія повністю змінила освітню програму та мову викладання в українських школах.
“Для низки викладачів поставили питання: або вони стають російськими педагогами, або знову ж таки виїжджають з Криму, або ж їх переслідували в тому разі, якщо вони не погоджувалися з діями РФ”, – сказав Микита Петровець.
У межах своєї політики колонізації Криму Російська Федерація спонукає власне населення переміщуватися на півострів. Вона створює задля цього різноманітні програми для правоохоронців, медичних співробітників, освітян.
“Створювалися різні федеральні програми, які їх підтримували, які залучали російський бізнес до інфраструктурних проєктів у Криму, що мали значно більшу спроможність поряд з будь-яким бізнесом, оскільки вони мали доступ до російського ринку. Так само це питання в тому, що спонукалося переміщуватися не одноосібно, а із сім’ями, для того щоб фактично закріплювалися люди там, залишалися”, – пояснив Микита Петровець.
Крім цього, до Криму Росія переміщувала різні підрозділи своїх закладів освіти разом з викладачами, що також сприяло переміщенню населення.
Водночас Регіональний центр прав людини вказує, що складно визначити масштаби цього воєнного злочину через недовіру з боку кримських правозахисників до статистики, що оприлюднює РФ. Утім, вони окреслюють, що, за різними оцінками, Росія незаконно перемістила на цю українську територію від 500 до 800 тисяч власних громадян.
Микита Петровець висловив переконання, що Російська Федерація почала впроваджувати весь інструментарій колонізаторської політики на новоокупованих територіях, який вона напрацювала за роки тимчасової окупації Криму.
