Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

Україна використовує всі можливості, щоб притягнути РФ до відповідальності – Мельникович

Фото: Укрінформ

Міжнародний суд ООН виніс рішення за позовом України проти Росії щодо порушення останньою Міжнародної конвенції про заборону расової дискримінації. Про це юрист Кримської правозахисної групи Богдан Мельникович говорив із ведучою Громадського радіо Анастасією Багалікою.

Україна 16 січня 2017 року подала до Міжнародного суду ООН позов проти Росії щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації. Днями Міжнародний суд завершив розгляд скарги України за звинуваченнями на адресу РФ, поданої у 2017 році. Суд ООН відхилив більшу частину звинувачень України на адресу РФ з цього позову, у тому числі – вирішив, що вважає недоведеним порушення Росією міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу. Утім, Суд визнав, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти. 

-Читали вчора реакції на рішення Міжнародного суду ООН, і дуже багато людей незадоволені тим, що в деяких частинах воно не зовсім таке, на яке ми розраховували. А як ви його оцінюєте у Кримській правозахисній групі?

-Ми також його оцінюємо не дуже схвально. Україна, в принципі, використала всі наявні на час подання і на цей час юридичні можливості для того, щоб притягнути Російську Федерацію до міжнародної відповідальності. Вона використала положення двох конвенцій, щодо яких Росія погодилася на безумовну юрисдикцію Міжнародного суду ООН. Інакше, якби ми зверталися, наприклад, щодо питань агресії, то необхідна була б згода Російської Федерації на юрисдикцію Міжнародного суду. Проте суд тлумачив у своєму рішенні положення цих конвенцій так, як він їх тлумачив. Що викликало незадоволення і нашої організації, і всіх тих, чиї думки ви читали.

-Тут натрапила на пост журналістки Тетяни Катриченко, яка написала про цей позов і про те, що представляла Україну в ньому компанія юридична Covington & Burling і станом на квітень 23-го року Україна сплатила цій компанії за її послуги 42 млн доларів. Але ця юридична фірма, яка представляла Україну в Міжнародному суді ООН,(принаймні так пише Тетяна Катриченко), до того в Міжнародному суді ООН справи не вела. Наскільки це вплинуло на результат?

-Я не думаю, що можу давати висновок щодо їх компетенції в цій сфері. Проте я не думаю, що рішення було б якимось інакшим, якби вони були суперкомпетентними, якщо ми виходимо з того, що вони некомпетентні. І в принципі тут в першу чергу причиною винесення такого рішення є такий формалістський підхід, позитивістський підхід. Підхід суддів Міжнародного суду, які використали термін «фандс», який застосовується в Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, як виключно те, що входить «фандс» в тексті самої конвенції. Це погано як і для нашого кейсу, так і для всіх майбутніх випадків, оскільки Міжнародний суд у своїх рішеннях керується в тому числі своїми власними прецедентами. Тому я не думаю, що рішення було б сильно інакшим. В той же час варто зазначити, що виконання рішень Міжнародного суду ООН забезпечується Радою безпеки ООН. Відповідно, навіть якби рішення було б 100% в нашу користь, то, скоріше за все, виконати його було б дуже важко. З огляду на те, що Російська Федерація є постійним членом Ради безпеки ООН. 

-Давайте, трошки поговоримо про події в Криму до повномасштабного вторгнення, ми чудово знаємо, що те, що відбувалося там, це було расовою дискримінацією, наприклад, коли йдеться про переслідування кримськотатарської спільноти. Але що саме дозволило Міжнародному суду ООН не побачити цих фактів?

-Вони вважали, що переслідування кримськотатарського народу відбувається на політичному підґрунті, а не на етнічному. Оскільки, знову ж таки, у Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації зазначені відповідні визначення, які Міжнародний суд ООН трактував дуже позитивістськи.

-А чому політична дискримінація?на основі яких фактів можна було ухвалити це рішення? Коли ми говоримо про переслідування кримських татар, ми бачимо, як сама Російська Федерація виділяє кримськотатарських в’язнів в окремі групи, саме на основі їхньої етнічної приналежності, їхнього віросповідання і таке інше.

-Це означає, що ці факти, факти переслідування їх саме на етнічному підґрунті, вони не були доведені. Я, знову ж таки, не маю доступу до всіх томів доказів, які надавалися українською стороною. Багато в чому суд відштовхувався від положень конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Scroll to Top