Фото: колаж Суспільне Крим
Після 24 лютого 2022 року в окупованому Криму до давно існуючого відкрили два нових слідчі ізолятори. Цього року на черзі — четвертий СІЗО. Правозахисники кажуть, вони стали в’язницею не лише для кримчан, проти яких фабрикують політичні справи. На півострів везуть українців, затриманих на новоокупованих територіях — з Херсонської та Запорізької областей. Більше – у матеріалі Суспільне.Крим.
Кримська правозахисна група зібрала дані про 53 громадян України, яких викрали і без будь-якого статусу та допуску захисників утримуть в нових ізоляторах Сімферополя.
Нові ізолятори
До 2014 року в Криму функціонував один слідчий ізолятор – у Сімферополі. Він забезпечував потреби пенітенціарної системи у місцях утримання підозрюваних. Утім, після захоплення півострова, в 2015-му окупанти почали будівництво ще двох слідчих ізоляторів.
У СІЗО-1, старому слідчому ізоляторі, почало бракувати місць ще в 2014-му, відколи почалися затримання громадян України за політичними обвинуваченнями: у терористичній діяльності, диверсіях та шпигунстві. Будівлю ізолятора звели ще в 18-му сторіччі – у деяких увʼязнених кримських татар там сиділи прадіди за обвинуваченнями у приналежності до “контрреволюційної націоналістичної кримськотатарської організації”.
Будівля давно потребує капітального ремонту, камери переповнені, арештовані часто сплять по черзі та постійно скаржаться на антисанітарні умови. Розрахований ізолятор на 806 людей, але утримують більше, розповідають колишні політв’язні.
“Не було унітазу – лише діра в підлозі, зливний бачок не працював, туалет від місця, де їли, відгородили саморобною шторкою. В крані – лише холодна вода. Скла у вікнах не було, вікна затуляли матрацами”, – так описав умови в СІЗО-1 колишній політичний вʼязень Казим Аметов.
Після звільнення він подав позов проти Федеральної служби виконання покарань Росії і відсудив грошову компенсацію. За 13 місяців увʼязнення в умовах, що принижують людську гідність, “суд” призначив 145 тисяч рублів відшкодування. У 2019 році Аметов також подав позов до Європейського суду з прав людини через нелюдські та принизливі умови утримання під вартою. Це порушення 3 статті Європейської конвенції з прав людини. Результату поки чекає.
У серпні 2022 року у відкритому доступі з’явилася інформація про те, що окупанти зареєстрували другий слідчий ізолятор – на 340 місць. За цією ж адресою вже за місяць, у жовтні 2022-го, зареєстрували третій ізолятор – СІЗО-8. Будівництво обох почалося ще раніше, в 2015 році. Його планували завершити за рік, утім роботи розтягнулися на 7 років. Олега Коршунова, який обіймав посаду заступника директора російської Федеральної служби виконання покарань, звинуватили у розтраті 193 мільйонів рублів, виділених на будівництво другого ізолятора в Сімферополі.
Ще один – четвертий – слідчий ізолятор, в рамках російського державного оборонного замовлення, планують звести в окупованому Криму протягом трьох років. За словами голови російської служби виконання покарань Олександра Калашнікова, там планують створити місця для утримання півтори тисячі людей.
Потребу у збільшенні місць утримання на території окупованого півострова дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова пояснює тим, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшилася кількість затримань – як в Криму, так і на новоокупованих територіях.
“Справа в тому, що до окупації в СІЗО перебували тільки підозрювані в кримінальних злочинах. Наразі там багато політичних в’язнів, військовополонених, яких судять за цивільними статтями, порушуючи міжнародне гуманітарне право. Також в ізоляторі утримують цивільних заручників, яких викрадають на новоокупованих територіях і утримують в СІЗО без висунення будь-яких звинувачень”, – каже Ірина Сєдова. Вона припускає, що будівництво нових СІЗО в Сімферополі має пояснення: тюремники не хочуть працювати поблизу зони активних бойових дій.
***
Після вторгнення в лютому 2022 року росіяни, поки не облаштували роботу окупаційних ізоляторів та “судів”, затриманих громадян України везли до Криму чи до Росії – в Таганрог, Ростов-на-Дону чи Москву. Це були військовополонені та цивільні з Херсонської, Запорізької областей після “фільтрації”, допитів та катувань в підвалах.
В кримських ізоляторах опинилися мер Голої Пристані Олександр Бабич, волонтерка з Херсону Ірина Горобцова, ветеран АТО та журналіст з Нової Каховки Сергій Цигіпа, заступник голови херсонського обласного управління Пенсійного фонду України Сергій Барчук, житель Мелітополя Ярослав Жук та Руслан Абдурахманов з Херсонської області.
Політвʼязень та кримськотатарський політик Наріман Джелял, засуджений на 17 років у справі про “диверсію на газогоні”, розповів Суспільному, що з увʼязнененими з південних областей України тюремники поводяться більш суворо – і в старому, і в новому слідчому ізоляторах. Спілкуватися з кримськими татарами їм забороняли:
“Коли їх тримали в жіночому корпусі СІЗО-1, функції охорони виконували спецпризначенці у формі пісочного кольору. Для них звільнили цілий поверх. Вікна заварили листами металу. Коридорами їх водили в зігнутому положенні з піднятими вгору руками. Нам завжди наказували повертатися до стіни, коли їх вели чи навіть, коли йшли ці спецпризначенці, хоча вони були в балаклавах. З іншими увʼязненими їх не тримали. Перетинались лише ті, кого водили на слідчі дії в ФСБ. Часто при етапуванні їм завʼязували очі, били об одвірки, коли вели. Я сам це бачив. Люди розповідали про побиття за будь-якої нагоди”, – розповів Джелял.
“Перевиховання”
Новий слідчий ізолятор, за словами адвоката Олексія Ладіна, вирізняється “абсолютною ізоляцією від зовнішнього світу та більш жорсткими умовами”. Всі приміщення в СІЗО-2 обладнані відеокамерами цілодобового стеження. По прибутті, в затриманих відбирають всі особисті речі.
“Всі передачі, які арештованим передають, які вони купують через вʼязничний кіоск, у них забирають та зберігають у так званій “баульній”. Це незаконно, адже в передачах є продукти нетривалого зберігання, які потім псуються та гниють. Продукти, які належать затриманим, видають частинами. За якою саме системою – ніхто не знає. Є підстави вважати, що просто на розсуд охоронця”, – впевнений Ладін.
Кримського татарина Лемана Зекеряєва, заарештованого в Джанкойському районі окупованого Криму у “справі Хізб ут-Тахрір”, перевели зі старого ізолятора в новий у травні минулого року.
“Спускаючись, точніше “злітаючи” зі сходинок автозаку, відразу опиняєшся в атмосфері приниженого та винного за всіма статтями кримінального кодексу. Стусани та крики, перемішані з матюками. Мені вказали на місце, де мене поставили на коліна. Пакети з моїми речами пролетіли повз мене і місцями пошкодились. Мене поставили навпочіпки обличчям донизу та піднятими руками – до кінця вивантаження всіх затриманих,” – розповів на суді Леман Зекеряєв.
У нього вилучили рукописи, щоденники та книги релігійного змісту, не зважаючи на те, що вони були з печатками СІЗО-1 та пройшли перевірку там. Чоловік попросив наглядача відвести його на склад речей, щоб пошукати їх, але у відповідь почув погрози та образи.
“Трохи пізніше, на вечірній перевірці, він знову мені погрожував “перевихованням”, до того ж при всіх, нічого не остерігаючись. Також наказав вчити гімн Росії. Через 2 години мене вивели на склад: обличчя додолу, руки вгору, ноги розсунути – це стандартна стійка. Співробітник почав мене принижувати і ображати, підкріпивши свою “правоту” кількома стусанами. Гімн Росії я не знав. Тому другий (їх було двоє) підійшов і вдарив по ногах, щоб вони розсунулися ще ширше. Хоча я і так хвилин 10 стояв на “максималці”. Я просто припинив відповідати на їхні запитання і провокації, зрозумівши безглуздість діалогу… Знову удар по ногах, і я просто впав на коліна. На руки встати одразу не міг, бо ноги не слухалися від напруги. Сильний біль у суглобах і колінах”, – описав поводження з ув’язненими Зекеряєв.
Пізніше співкамерники пояснили йому, що в СІЗО-2 краще менше просити, а скарги писати лише у побутових питаннях. Восени 2023 року матеріали кримінальної справи Зекеряєва передали до суду, а його етапували до СІЗО в Ростові-на-Дону.
В’язні без статусу
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, презентуючи річний звіт щодо порушення прав людини в 2023 році, зауважила, що кількість бранців у Криму постійно зростає.
“З 24 лютого 2022 року Крим став місцем, де утримують людей з новоокупованих територій. І саме тому нам довелося географічно розширити фокус нашої роботи. Зокрема на Херсонську та Запорізьку області. Багато цивільних, яких Росія викрала там, вона перевезла в окупований Крим”, – заявила правозахисниця.
Більшість громадян України досі утримуються в статусі інкомунікадо – це коли Росія не підтверджує їхнє ув’язнення. У них мало шансів повідомити родичам про те, де вони перебувають.
“Коли до них намагаються потрапити адвокати, їм відповідають, що таких людей тут немає. Їхня доля невідома, дуже складно простежити – залишаються вони досі в Криму чи їх вивезли на територію РФ”, – пояснила Скрипник.
Кримська правозахисна група передала ООН задокументовані свідчення про 53 громадян України, яких викрали та доправили в Крим з нових окупованих територій.
Адвокат Еміль Курбедінов розповів, що в новому слідчому ізоляторі неможливо отримати побачення з підзахисними без підпису начальника.
Зустрітись з волонтеркою Іриною Горобцовою він досі не зміг. Жительку Херсона затримали в травні 2022 року у власному домі. Відтоді ніхто з родичів з нею не бачився. Батьки уклали угоду про захист з Курбедіновим, але всі його спроби потрапити до Ірини в СІЗО безрезультатні.
«Тричі я намагався з нею зустрітися. Два рази був у старому СІЗО, мені сказали, що там її немає. На третій раз я пішов у нове СІЗО. Мені сказали, що там утримують лише чоловіків. Але, за інформацією жінки, яка перебувала в СІЗО-2 і вже на свободі, Горобцова там. Кримська ФСВП досі заперечує, що вона утримується в них. Хоча раніше на мій запит в “МВС” відповіли, що її дійсно утримують в Криму”, – розповів Курбедінов
