Кримська правозахисна група займається фіксацією російських злочинів на окупованому півострові вже протягом десяти років. Перші прояви ворожої діяльності розпочалися ще у 2013 році та досягли «розквіту» в період повномасштабної війни, коли дедалі більше людей переслідуються за найменші прояви проукраїнської чи антивоєнної позиції. Про це в етері Громадського радіо розповіла Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.
«Кримська правозахисна група почала працювати ще у 2014 році, а перші ознаки присутності російських військ у Криму почали документувати ще у 2013. Коли у Києві розпочався Євромайдан, ми бачили певні рухи проросійських агентів, і тоді вже почали збирати інформацію. А у 2014 році ми почали документувати воєнні злочини та злочини проти людяності, які стали тепер частиною реальності в Криму.
Також протягом цих десяти років ми боремося за звільнення політичних в’язнів і цивільних заручників. На жаль, після 2022 року кількість цих людей тільки збільшилась», — розповідає Скрипник.
4 березня 2022 року Путіним була ухвалена стаття про «дискредитацію російської армії». Відтоді вона широко використовувалась у Криму для покарання людей, які проявляли проукраїнську позицію.
«Ми зафіксували щонайменше 470 таких адміністративних справ, коли людей карають за цією статтею. Зараз, особливо у 2023 році, склалася практика, що ця стаття використовується не для того, щоб карати тих, хто дійсно щось говорить про російську армію, а взагалі всіх, хто намагається сказати правду, наприклад назвати війну війною. Цього вже достатньо, щоб людину карали адміністративно. Навіть якщо ти говориш «я за мир», для російських окупаційних суддів це означає, що ти вважаєш, що є війна, а війна — це не СВО, тому ти отримуєш штраф. МВС Росії та ФСБ займаються відслідковуванням соціальних мереж. Фотографія з прапором України, навіть без жодних написів — це вже причина для переслідувань.
Також ця стаття використовується за українські пісні, за які людей теж переслідують. Найчастіше це «Червона калина», Гімн України і навіть «Стефанія». Багато кейсів, коли людей переслідують та штрафують за гасло «Слава Україні». Більш того, є якийсь «Феодосійський музей», що на прохання окупаційних суддів написав своє заключення, що «гасло «Слава Україні» загрожує міжнародній безпеці, за яку бореться Російська Федерація», — говорить правозахисниця.
Крім того, в ефірі ГР Ольга Скрипник розповіла, що Кримська правозахисна група опинилася серед десяти номінантів на премію Global Human Rights Tulip 2023, а також отримала від посольства Нідерландів в Україні премію «Тюльпан прав людини». Що означають ці відзнаки, та за які заслуги їх вручають?
«Ця відзнака Королівства Нідерланди існує вже декілька років. Країна є однією з провідних щодо захисту прав людини та підтримує цей рух по всьому світу. Цього року вперше до Гааги запросили всі десять організацій, щоб взяти участь у церемонії.
Перш за все, ці відзнаки отримують організації, які захищають права людини у складних умовах. Це видно і з переліку країн, серед яких є держави з антидемократичними режимами, або із зонами збройних конфліктів, війн, серед яких тепер, на жаль, і Україна», — пояснює Скрипник.
Кримська правозахисна група веде свою діяльність уже протягом десяти років, висвітлюючи порушення прав людини та інші злочини Росії в Криму.
«Один із головних здобутків Кримської правозахисної групи — це сталість і тривалий час роботи, адже ми працюємо ще з 2014 року. Відтоді ми документуємо воєнні злочини та злочини проти людяності в Криму. Протягом цих десяти років наша діяльність постійно триває, незалежно від того, чи маємо ми там проєкти, ми постійно документуємо порушення прав людини і максимально намагаємося про них інформувати. Також відзначається наша діяльність стосовно політв’язнів та цивільних заручників», — розповідає правозахисниця.
Також журі Global Human Rights Tulip враховують умови, в яких працюють правозахисники.
«Зараз в Україні йде війна, і правозахисники багатьох організацій, зокрема і нашої, працюють в умовах обстрілів, атак ракетами і дронами. І це теж є важливим — організації, які залишаються у своїй країні, де вони потрібні, незважаючи на ризики для власного життя і своїх родин», — говорить Скрипник.
Премією відзначається загальний вплив організації на правозахисний рух у країні та просування відповідних цінностей.
«Наша організація є серед декількох ключових коаліцій. Зокрема це «П’ята ранку», яка, мені здається, наймасштабніше сьогодні документує порушення прав людини та воєнні злочини з 2022-го. Це також коаліція, яка існує ще з 2014 року і включає в себе організації, що опікуються тими, хто постраждав від збройного конфлікту. Тут ми працюємо над змінами в державному законодавстві на захист тих, хто постраждав від військової агресії Росії. Це внутрішньо переміщені особи, це ті, хто лишився на тимчасово окупованих територіях, це діти, які потребують доступу до української освіти», — каже правозахисниця.
