Громадські організації закликають відправити на доопрацювання законопроєкт “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”
У листопаді 2023 року Урядом був зареєстрований законопроєкт “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” (р.н. 10256). Автори зазначають, що метою документу є забезпечення створення Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Реєстр має включити в себе інформацію про громадян України, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії РФ проти України. Також в Реєстрі будуть обліковуватися видатки на допомогу постраждалим, а різні державні органи зможуть обмінюватись інформацією про фіксацію шкоди життю та здоров’ю громадян в результаті агресії.
Реєстр має стати консолідованим джерелом інформації про заподіяну українцям шкоду, починаючи з 19 лютого 2014 року. Ця інформація може в подальшому слугувати доказовою базою у позовах до міжнародних судових органів щодо відшкодування завданих збитків за рахунок репарацій чи інших стягнень з держави-агресора.
Ми підтримуємо ідею про облік немайнової шкоди, спричиненої збройною агресією проти України починаючи з 19 лютого 2014 року. В той же час в запропонованому законопроєкті є проблемні питання, які є критичними для прийняття рішення щодо подальшої його підтримки.
Ось лише ключові з них:
Незрозуміло, яким чином оголошена авторами мета законопроєкту узгоджується з процесом утворення на рівні Ради Європи Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, який є першим кроком до міжнародного компенсаційного механізму. Чи запропонований Урядом Реєстр постраждалих осіб створюється для сприяння у отриманні компенсації в рамках міжнародного компенсаційного механізму, утвореного в рамках Ради Європи. Якщо ні, тоді виникають питання щодо того, якою є мета обліку постраждалих, оскільки такий облік не може бути самоціллю. Ми впевнені, що простий збір даних про шкоду постраждалим створить надмірні очікування в них щодо компенсації цієї шкоди, і як наслідок – розчарування. Оскільки очевидно не вся ця шкода може бути компенсована через міжнародні механізми (куди ймовірно постраждалі повинні /будуть звертатися напряму), а на національному рівні такі компенсації не запроваджені.
У законопроєкті пропонується утворити Реєстр постраждалих осіб без жодної згадки про те, що станом на кінець 2023 року вже існує ціла низка обліків (реєстрів), які містять інформацію про окремі групи постраждалих.
Перелік випадків, за яких виникає шкода життю і здоров’ю, є дуже широким, що викликає обґрунтовані сумніви у можливості їх належного обліку та перспективі відшкодування. Незрозуміло, яким чином заявник має підтвердити факт завдання шкоди в окремих випадках, наприклад, фізичних страждань, емоційного напруження, дискомфорту, чи інших порушень особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, або міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Облік шкоди життю і здоров’ю, спричиненої воєнними злочинами, в Реєстрі постраждалих не узгоджується із позицією держави щодо створення окремого Реєстру жертв і постраждалих від воєнних злочинів, який публічно комунікується Офісом Генерального прокурора.
Сумнівним і недостатньо обґрунтованим виглядає пропозиція щодо визначення Пенсійного фонду України адміністратором Реєстру постраждалих осіб. Пенсійний фонд не може використовувати кошти загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та загальнообов’язкового державного соціального страхування на цілі, не пов’язані із діяльністю, зазначеною в статті 58 закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Ми закликаємо відправити Проєкт Закону “Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” (р.н. 10256) на доопрацювання.
Потрібне напрацювання комплексного бачення не тільки обліку немайнової шкоди (шкоди життю і здоров’ю), спричиненої збройною агресією проти України, але й подальших дій держави, направлених на компенсацію цієї шкоди на підставі підходу, орієнтованому на постраждалих (Victim-Centred Approach) та з урахуванням вже наявних в державі обліків різних категорій постраждалих осіб.
Центр прав людини ZMINA
Громадська організація “Крим СОС”
Громадська організація “Донбас СОС”
БО БФ “Стабілізейшн Суппорт Сервісез”
ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
БФ “Право на захист”
БФ “СХІД SOS”
Кримська правозахисна група
