Чому досі не працює закон про захист громадян України, яких РФ позбавила волі, чи відома кількість цивільних полонених українців та українок, чи є в Україні спеціальний орган, який би опікувався звільненням цивільних заручників? Розмова на Громадському радіо з головою правління Кримської правозахисної групи, членкинею Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України Ольгою Скрипник.
Ольга Скрипник: У нас на сьогодні є Об’єднаний штаб з питань полонених. Їхній основний фокус — військовополонені. Хоча й цивільні також туди звертаються. У нас є представник при Офісі Омбудсмана, який також займається питаннями і військовополонених, і цивільних бранців. Ще є Уповноважений з питань людей, які зникли безвісти.
- Окремої державної посади, яка б могла акумулювати та координувати цей процес, у нас немає.
Що стосується правозахисників, ми маємо координацію, зокрема, коаліцію «Україна. П’ята ранку», ведемо спільну базу, наші правозахисні організації — у постійній комунікації щодо, наприклад, півдня України, Криму, Донбасу. Однак, для координації й ефективної комунікації так було б простіше, якби була окрема людина, окрема певна посада, яка б могла цим займатися.
«Точна кількість цивільних полонених українців та українок не відома»
Ольга Скрипник: Якщо говорити про точну кількість українців та українок, які є у заручниках у Росії, то такої цифри ми не знаємо. Ми можемо мати лише окремі списки, які ведуть наші колеги щодо Чернігівщини, Київщини, Херсонщини, Запорізької області. Є ще територія Донбасу, де зараз точаться бої. Навіть Генштаб не може щодо своїх військових надати реальну інформацію. На жаль, дуже багато людей є безвісти зниклими. Росія вивозить цивільних, утримує їх у різних колоніях, у дуже віддалених регіонах. Ця проблема — масштабна.
«Треба мати сміливість і бажання зробити механізми розшуку та повернення наших громадян»
Ольга Скрипник: Навіть після української перемоги нам треба буде мати механізм розшуку та повернення наших громадян. Це може бути певний міжнародний механізм гуманітарного спрямування. Він може базуватися на базі Офісу Омбудсмана. Це може бути певна комісія, або платформа, куди ввійдуть представники різних держав або різних організацій, інституцій. Це можуть бути зовсім нестандартні механізми, перемовний процес чи майданчик з гуманітарних питань, куди включатимуть лише питання цивільних, доступу до них, надання їм гуманітарної допомоги.
- Тут треба мати просто сміливість і бажання розробити ці механізми.