Якими були найбільші події для Криму за рік від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну? Крим.Реалії поговорили з головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник про значення подій, що відбувалися в Криму, перспективи та прогнози на майбутнє.
Найнегативнішою подією голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає те, що Росія використала Крим як військову базу для вторгнення на материкову частину України.
«Підготовка Криму як військової бази велася всі ці роки. Крим став однією з ключових баз для атак на Україну. І важливо, що саме з Криму здійснюються атаки на цивільні об’єкти, це сталося ще до того, як почали обстрілювати енергетичну систему. Зокрема, Вінниця, де загинули діти – ракети випустили саме з акваторії Чорного моря. На сьогодні Крим є базою реальних воєнних злочинів, злочинів проти людяності, авіаатак, ракетних атак по Україні та зокрема по цивільних об’єктах», – наголошує Ольга Скрипник.
Ольга Скрипник звертає увагу на те, що до Криму примусово вивозили українців, викрадених на тимчасово окупованих територіях України:
«Нове і саме через повномасштабне вторгнення – це нова в’язниця в Криму. У прямому значенні цього слова. Це те, що після 24 лютого Росія почала з нових окупованих територій викрадати людей, катувати їх, наприклад, у Херсоні, Мелітополі, Каховці, Генічеську. А потім вивозити до Криму. Ми з березня почали отримувати таку інформацію, а приблизно з липня ми вже зрозуміли, що відкрито нове СІЗО. Це СІЗО №2, що повністю курується ФСБ. І наприкінці 2022 року там було приблизно 110 людей, наших громадян, навіть є кілька іноземців».
За рік після початку повномасштабного вторгнення у Криму посилився тиск на проукраїнське населення, зазначає Ольга Скрипник. З’явилися дві нові статті, які використовувалися і продовжують використовуватися для переслідування людей.
«Це дві статті. У кримінальному кодексі (Росії – КР) – про так звані фейки та в адміністративному, відповідно, стосовно дискредитації російської армії. Першу справу ми зафіксували ще 11 березня: адмінштраф жінці, яка вийшла із жовто-блакитною табличкою проти війни. Ну і, власне, наприкінці грудня 2022 року ми зафіксували щонайменше 200 адміністративних справ проти кримчан. По суті, якщо ви називаєте війну війною, то це адміністративне покарання. Або навіть якщо людина каже: «Я за мир», це також визнавалося дискредитацією російської армії. Тобто абсурдність – вона очевидна».
Ольга Скрипник стверджує, що кримінальних справ за статтею 207.3 КК РФ про «публічне поширення явно неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ» менше, ніж адміністративних переслідувань, але цьому є пояснення:
«Кримінальна стаття про дискредитацію російської армії застосовується. Наприклад, Олександр Тарапон отримав два з половиною роки. Ми знаємо ще про жінку, яку зараз переслідують за цією статтею. Чому немає такої кількості як, наприклад, за адміністративною? Тому що Росія продовжує використовувати свій попередній механізм. Тобто, наприклад, кримських татар вона продовжує переслідувати, звинувачуючи за терористичними статтями. І, на жаль, щонайменше 94 людини з них, майже всі кримські татари, нібито переслідуються за участь у «Хізб ут-Тахрір». І ці переслідування тривали і в 2023 році, у січні, тобто тривають постійно».
Ольга Скрипник повідомила, що Кримська правозахисна група торік попереджала про те, що в Криму погіршується ситуація з українськими політв’язнями і до них почнуть ставитися ще гірше, що, у свою чергу, призведе до летальних наслідків. Прогноз правозахисників справдився.
«З останніх новин, найстрашніших, що трапилися з політичними в’язнями – це перші смерті наших в’язнів Кремля на території Росії. Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров померли з різницею у два дні. Ширінг помер у колонії, а Гафаров помер у СІЗО. Вони потребували серйозної медичної допомоги, взагалі їхній стан здоров’я не дозволяв їх тримати в неволі. Росія, свідомо не надаючи медичної допомоги, довела їх до смерті. Це повністю відповідальність Російської Федерації, і не тільки безпосередньо адміністрації СІЗО – всіх, починаючи від тих, хто затримував, виносив абсурдні вироки, співробітники ФСБ, прокурори – весь цей ланцюг, усі, хто причетний до смерті, мають бути покарані, тому що вони всі відповідають за смерть цих людей», – впевнена голова Кримської правозахисної групи.
Ольга Скрипник зазначає, що новою подією в Криму став мобілізаційний процес, запущений Росією, який, на думку правозахисників, є продовженням воєнного злочину, який у 2015 році почався з призову кримчан до армії Росії.
«Це вже така широка мобілізація, вона вперше відбувалася. І цифри, які сам Аксьонов вказав: 30 тисяч, наприклад, місць для поховань та 100 тисяч для поранених у закладах охорони здоров’я. Тобто це про те, що процес мобілізації триватиме. Я думаю, що якщо Росія зараз розгортатиме наступ, спроби наступу на територію України й надалі просуватимуться десь від своїх кордонів, то я думаю, що й мобілізаційна хвиля знову буде в Криму, триватимуть ці мобілізаційні кампанії», – зазначає Ольга Скрипник.
Правозахисниця зазначає, що у Криму переслідують громадянських журналістів, за її даними, за ґратами зараз їх щонайменше п’ятнадцять. І одне із свідчень того, що у Криму порушують навіть норми російського законодавства – справа Ірини Данилович.
Ольга Скрипник також говорить про те, що в Криму ведеться пряма пропаганда, в якій часто є заклики до геноциду.
«Ми вже фіксували прояви не лише жорстокої мови ворожнечі, але вже є й ті медіа, різні блогери, які займаються підбурюванням до геноциду, закликами до геноциду українців. Точніше, звучить ідея, що Україна не має права на існування, українці не мають права на існування. І важливо, що російська пропаганда така, що коли вона говорить про українців, не йдеться про конкретну етнічну приналежність, загалом про всіх, хто є громадянами України чи навіть підтримує українців. Це дуже важливий момент, який не завжди розуміють наші іноземні партнери: що українці для росіян – це, в принципі, всі, хто пов’язаний з Україною, тому вони готові знищувати всіх», – каже голова Кримської правозахисної групи.
На думку правозахисниці, у Криму посилюватиметься пропаганда та політичне переслідування людей і, швидше за все, будуть нові затримання. Вона вважає, що і ситуація з умовами у СІЗО та колоніях лише погіршуватиметься.
«Для людей, які там – це серйозний ризик. Далі важливим треком буде те, наскільки українській стороні вдасться домогтися, щоб в обмінні списки були включені кримські в’язні або ті, хто зараз перебуває на території Криму. Я думаю, що в принципі є шанси, що це може змінитися вже 2023 року. Ми всі на це сподіваємося, певні переговорні процеси тривають, ми бачимо, що все ж таки з Росії є спроби домовлятися», – каже правозахисниця.
«Далі вона так само посилюватиме Крим, я впевнена, як логістичний центр для підтримки своїх дій на території України. Але, водночас, вона й проводитиме заходи – вони будуть непублічними – які стосуватимуться того, що коли ЗСУ просуватимуться дедалі ближче до Криму, вони думатимуть про те, як евакуювати та забрати свою військову техніку, все, що можна вивезти з Криму. Це стосуватиметься не лише військових об’єктів, я думаю, що вони вже подумують, як вивозити цінності по максимуму, зокрема культурні, різні речі, які можна хоч якось прихопити з собою. Ми вже певні моменти фіксували у 2022 році, у 2023, думаю, це тільки посилиться», – каже голова Кримської правозахисної групи.
