В окупованому Криму посилюють мілітаризацію шкіл, організовуючи різноманітні патріотичні уроки та мілітаристські флешмоби. Уся ця воєнщина більше схожа на те, що дітям кримчан «промивають мізки», нав’язують чужий патріотизм і любов до Росії. Про це експертка КПГ Ірина Сєдова розповіла у коментарі виданню Крим.реалії.

«Безпрецедентне «промивання мізків»

Барабанний дріб, діти виносять на сцену актового залу прапори Росії, Криму та національний прапор кримських татар. У залі лунає гімн Росії. Так кримський канал «Миллет» починає сюжет про «патріотичне виховання» дітей на півострові. Потім у дітей у класах проводиться ініційований російським міністерством освіти обов’язковий урок «Розмови про важливе»: говорять «про минуле, сьогодення та майбутнє Росії». Все це відбувається щопонеділка, стверджує телеканал.

Це нав’язування російської ідентичності та «промивання мізків» кримським дітям, вважає Євген Ярошенко, аналітик «КримSOS».

«Є вказівка, щоб у школах принаймні раз на тиждень обов’язково співали гімн держави-агресора. Відомий випадок, коли під час виконання гімну Російської Федерації школярка з Херсонщини демонстративно відмовилася вставати. Зрозуміло, напевно, чому вона так вчинила. Але ми бачимо, що з дитинства у кримських школах відбувається безпрецедентне «промивання мізків». Для того, щоб сформувати проросійську, шовіністичну, неоімперську ідентичність у кримчан», – зазначає Євген Ярошенко.

У кримських школах організовують різноманітні позашкільні патріотичні уроки та мілітаристські флешмоби на підтримку російських військових.

Ми проводимо акцію «Серце захиснику». Для того, щоб підтримати російських військовослужбовців, які беруть участь у спеціальній військовій операції в Україні. Я знаю, що наші солдати – найсильніші, найстійкіші та сміливіші», – каже школяр під час флешмобу біля однієї зі шкіл Джанкойського району.

У спеціалізованій корекційній школі Ялти діти виготовляють окопні свічки.

«Я дуже вам дякую за те, що ви взялися допомагати нашим військовим, нашим хлопцям, виготовленням таких необхідних для них маленьких, але дуже потрібних елементів», – каже очільниця російської адміністрації Ялти Яніна Павленко.

У п’яти містах Криму створено так звані «Кримпатріотцентри». До 2024 року їх чисельність обіцяють збільшити. Головне завдання таких центрів – допризовна підготовка дітей. Таку ж мету має і так звана «Юнармія Республіки Крим».

Російський глава Криму Сергій Аксьонов заявляє, що у школах потрібно запровадити обов’язкову військову підготовку, як це було у Радянському Союзі.

«У Криму діє низка військово-патріотичних організацій, у тому числі «Кримпатріотцентр» і ДТСААФ. Проте вважаю, що потрібно у 8-10 класи школи повернути заняття з початкової військової підготовки, як і було раніше. Це потрібно обговорювати з Міністерством освіти РФ на федеральному рівні. Крим може виступити з такою ініціативою», – заявив Аксьонов у грудні 2022 року на своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакті».

Експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова впевнена: те, що дітей хочуть примусово навчати військовій справі, – частина воєнного злочину Росії.

«Вони морально готують населення до того, щоб діти почали навчатися військовій справи вже у школі, щоб маленькі діти могли розбирати та збирати автомати. Я читала цю програму, яку вони пропонують. Вона така, як була за часів Радянського Союзу, а, може, навіть гірша. Про те, що вони навчатимуть їх основ ведення бойових дій. Тобто вся ця воєнщина та мілітаризація набувають шаленх просто масштабів на теренах Криму. Вони бачать, що їм потрібні постійно нові воїни і вони поповнюють запаси мобілізованих насамперед мешканцями новоокупованих територій. Все це, на мою думку, укладається у межі геноциду українського народу», – вважає Ірина Сєдова.

За інформацією з відкритих джерел, у Криму створено 161 кадетський клас, у цьому задіяно 50 шкіл півострова. У таких класах діти ходять до школи у військовій формі, їх навчають військовим навичкам, дітей готують до «служіння країні на цивільній чи військовій ниві».

Кадети та юнармійці Криму

«На стрільбах ми вчимося стріляти зі справжніх автоматів, незаряджених, щоправда. А на стройовій ми відпрацьовуємо вправи, стройовий крок», – розповідає в одному з відео кримський школяр.

«Це дуже почесне звання, тобою пишається Батьківщина, ти пишаєшся Батьківщиною. Ти захищатимеш її», – каже в іншому відео школярка, яка прийняла присягу кадета.

Майже третина з усіх кадетських класів діє в Сімферополі. У школі №3 цього року кадетами зробили навіть першокласників. У російській адміністрації Сімферополя розповідають, що близько 50 класів створено у 15 школах міста.

«Тридцять шість малюків сьогодні приймуть клятву і будуть посвячені в кадети Головного управління Слідчого комітету Російської Федерації. У цій школі кадетські традиції досить давні, але першокласників таких маленьких набирають вперше. Загалом у місті Сімферополі велика увага приділяється патріотичному вихованню, і кадетський рух дуже розвинений», – заявила на посвяті у цій школі заступниця начальника управління освіти російської адміністрації Сімферополя Наталія Матюхіна.

Російська адміністрація міста стверджує, що шефами над кадетами у Сімферополі виступають ФСБ, МНС і Слідчий комітет Росії.

«У нас уже були випуски кадетів, які успішно закінчили школу, здобули атестат про середню освіту й надалі деякі з них продовжили свій шлях у вищих навчальних закладах Слідчого комітету. Мета і завдання – формування патріотичного виховання у юного покоління та їх подальше навчання у правильному сьогоднішньому світі», – каже керівник Слідчого комітету Росії в Криму та Севастополі Володимир Терентьєв.

Окрім кадетських класів, у Сімферополі діють ще й такі, де, за твердженням чиновників системи освіти Криму, діти вже вирішили стати військовими.

«Ось вони, наприклад, із сьомого класу вже мають мету в житті – стати військовими, вони мріють стати військовими. У нас батальйон юнармійців, до якого входять 15 осіб, і у них просто проводять додаткові заняття у вигляді позаурочної діяльності, у вигляді гуртків якихось, вони відвідують певні тематичні заходи», – заявляє директор школи №5 Сімферополя Дмитро Привидьон.

Вчителі кримських шкіл здають гроші для російської армії. Директор школи №18 Сімферополя запевняє, що добровільно.

«Було ухвалено рішення перевести частину коштів за один робочий день 126-й окремій бригаді берегової оборони. Тому що ми вважаємо, що наша підтримка вкрай потрібна тим бійцям, які зараз воюють за наше мирне небо над головою», – заявила у відео директор школи Світлана Контровська.

В організації «КримSOS» стверджують: за даними їхніх джерел, це примусова практика.

«Окупанти використовують навчальні заклади як адміністративний ресурс для підтримки подальшої агресії проти України. Просять вчителів відраховувати кошти, еквівалентні одноденній заробітній платі або від тисячі рублів. Якщо вчитель відмовляється, то йому натякають, що можуть бути різні негаразди», – стверджує Євген Ярошенко, аналітик «КримSOS».

За даними постійного Представництва президента України у Криму, на півострові перевіряють на лояльність вчителів, особливо тих, які викладали українську мову. Педагогів зобов’язують проводити позакласно так звані «уроки мужності» з вихвалянням солдатів, які воюють проти України, у тому числі їх запрошують до класів.

«Школи також використовують для контролю за діяльністю учнів і вчителів, особливо щодо свободи висловлення поглядів. Відомі випадки, коли вчителів звільняли зі шкіл чи викладачів із технікумів за те, що вони говорили те, що схоже на правду. Про те, що це не спеціальна військова операція, а війна Росії проти України. Що це не Україна винна, а Росія напала на Україну. Подекуди це відбувалося через те, що батьки когось із учнів просто «настукали» начальству школи», – зазначає аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.

Наприклад, у вересні в технікумі Білогірська звільнили та заарештували на 13 діб викладача Андрія Білозерова, який слухав у ноутбуці пісню «Байрактар». Відео опублікували його учні. Пізніше російський суд відправив жителя Сімферополя та колишнього викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова на два місяці під домашній арешт у справі про повторну дискредитацію армії РФ (ч. 1 ст. 280.3 КК Росії) через пост у соцмережі «ВКонтакте».

На будівлях кримських шкіл, технікумів влада масово відкриває меморіальні дошки кримчанам, які там воювали в російській армії та загинули на війні проти України. У селі Оріхове Сакського району встановили дошку Івану Булгакову з 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії, він був інспектором взводу військової поліції. Під повідомленням є такі коментарі.

Найбільш масово такі дошки встановлюють у Сімферополі. На будівлі технікуму залізничного транспорту тепер висить дошка із символом «Z» командиру «Града», вбитому в Миколаївській області. Її встановили прямо під дошкою двічі Герою Радянського Союзу, льотчику-випробувачу, активному учаснику кримськотатарського національного руху Амет-Хану Султану.

Російський глава Криму обіцяє збільшувати масовість таких акцій.

«Надання імен школам, вулицям, скверам, паркам на честь хлопців, які віддали життя на спецоперації у виконання нашої благородної місії – така практика підтримуватиметься, вітатиметься. Робитимемо все, щоб увічнити пам’ять про наших воїнів», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов на одній з акцій з відкриття меморіальної дошки.

«Жителі України на окупованих територіях вісім років були під впливом цієї руйнівної психолінгвістичної війни, цієї жахливої пропаганди. Після цього хтось пішов добровільно, бо пропаганда працює, хтось примусово, бо вони карають за те, що не служиш в армії. На жаль, зараз страждають діти від цього дуже сильно, тому що освіта активно долучилася до цього», – зазначає експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Паралельно з відкриттям меморіальних дощок останніми місяцями на кримському півострові широко розгорнули встановлення дощок, які російська влада Криму називає «анотаційними». Це дошки, присвячені учасникам Другої світової війни.

Російська адміністрація Сімферополя в останні місяці розпочала публікацію серії відео школярів, які розповідають вірші про їхню любов до Росії.

«Да здравствуют российские герои; херсонских деток заслонившие собой. Ракетную убойною порою с нацистами вступившие в неравный бой», – декламує школярка один із таких віршів.

«И пусть бьются буржуи в истерике, их коварства обречены. Я сегодня кричу Америке: «Руки прочь от моей страны!» – лунає інший вірш, продекламований сімферопольською школяркою.

«Мы дети России, свободной страны, народ наш великий не хочет войны», – йдеться у вірші у виконанні ще одного кримського школяра.

У Севастополі відкрили так звану «парту героя»: поряд із партою учасника Другої світової війни – парту кримчанина, який брав участь у війні проти України. За неї посадили молодшого брата цього солдата. Такі парти обіцяли відкрити ще як мінімум у трьох школах міста.

«Вони спекулюють мізками маленьких кримчан і продовжують їм нав’язувати цю альтернативну реальність. Вони продовжують говорити, що кримчани мають гинути за Росію зі зброєю в руках, і ця загибель – героїзм. Вони брешуть кримським дітям, коли кажуть, що це боротьба з нацизмом, хоч насправді це не так. Вони спекулюють образами Другої світової війни, стереотипами. Російська влада вкладає шалені кошти у всю цю політику для того, щоб кримчани не посміли думати, що існує альтернативна точка зору, щоб вони не сперечалися про цю війну, щоб вони були готові вмирати», – каже правозахисниця Ірина Сєдова.

Впровадження так званого патріотичного виховання роблять системним: у російському парламенті Криму створили спеціальний комітет. Спікер Володимир Константинов заявив, що ця тема – «питання національної безпеки», і система «сприятиме ідейній монолітності». У грудні 2022 року російський парламент Криму ухвалив окремий закон про патріотичне виховання.