Кримська платформа повинна стати постійно діючим та впливовим форматом. Про це йшлося на заході “Кримська платформа: Рух вперед” під час засідання Ради міністрів ОБСЄ.
Співорганізаторами заходу разом з Україною виступили 23 країни: Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Туреччина, Албанія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швейцарія, Румунія.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба представив елементи довгострокової діяльності Кримської платформи та спільних дій країн-учасниць на п’ятьох пріоритетних напрямах: політика невизнання, санкції, безпека, права людини та міжнародне гуманітарне право, економічні та екологічні наслідки окупації. Міністр підбив перші підсумки роботи з формування внутрішньої архітектури нового координаційного механізму.
Експертну мережу Кримської платформи представляли голова правління Кримської правозахисної групи, координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права Ольга Скрипник та заступниця голови правління Центру оборонних стратегій, координаторка робочої групи Експертної мережі з питань безпеки Аліна Фролова. Вони представили, зокрема, бачення неурядового сектору щодо сучасних викликів на правозахисному та безпековому треках діяльності Кримської Платформи.
Так, Ольга Скрипник нагадала, що одним із ключових напрямків діяльності Експертної мережі є права людини та міжнародне гуманітарне право.
“Окупація Криму – це 2 мільйони українців, які стали заручниками окупації в контексті прав людини. Система політично мотивованого переслідування кримчан стала одним із жахливих наслідків окупації півострова. Окупаційна влада переслідує як тих, хто не підтримував окупацію, так і тих, хто виступає за збереження української та кримськотатарської мови, культури, на захист свободи слова та вираження поглядів, займається правозахисною або журналістською діяльністю. Ця система політично мотивованого переслідування охоплює всю державну вертикаль – правоохоронні органи, спецоргани безпеки, суди та незаконні збройні формування, які контролює російська влада”, – наголосила голова КПГ.
Координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права розповіла представникам зовнішньополітичних відомств країн про методи, які використовує окупуюча держава на півострові.
“Тортури стали звичайною практикою в таких випадках. Показово, що жоден з представників ФСБ чи поліції ніколи не притягався до відповідальності за катування громадян України. Нещодавні масові адміністративні арешти кримських татар навіть використовувалися для переслідування адвокатів, які захищають жертв політично мотивованих справ. Майже всі релігійні організації, за винятком Російської православної церкви, піддаються переслідуванням або різним формам дискримінації”, – підкреслила Ольга Скрипник.
Правозахисниця наголосила, що стратегічно важливим питанням є мілітаризація Криму, що проявляється і в гуманітарному вимірі – мілітаризація цивільного населення, зміна демографічного складу населення, примус до російського громадянства, інформаційна ізоляція та розрив соціально-культурних зв’язків з підконтрольною українській владі територією.
“Більшість ресурсів у рамках цього вкладається в мілітаризацію дітей та молоді. Сьогодні вся система освіти, що охоплює понад двісті тисяч дітей, орієнтована на виховання їх виключно в контексті російської ідентичності. Кількість навчальних закладів, де дітей навчають основам військової справи та заохочують піти в російську армію, постійно зростає. І все це відбувається паралельно з посиленням російської військової присутності в Криму. Таким чином, наслідки окупації Криму та пов’язані з цим виклики виходять за межі лише «конфлікту Україна – Росія», – підкреслила Ольга Скрипник.
За словами голови правління КПГ, лише консолідовані міжнародні зусилля можуть змінити ситуацію, зокрема, йдеться про наступні кроки:
- запровадження системи оперативного та скоординованого спільного реагування на серйозні та масові порушення прав людини в Криму;
- співпраця для розробки формату з метою звільнення політичних в’язнів;
- вимоги від Росії припинити мілітаризацію та зміну демографічного складу;
- співпраця для збору матеріалів та потенційного кримінального переслідування на національному рівні країн, у разі підтвердження інформації про вчинення злочину, осіб, причетних до міжнародних злочинів в окупованому Криму та до окупації півострову, зокрема за принципом універсальної юрисдикції;
- збереження встановлених санкції та запровадження нових санкцій проти осіб, причетних до грубих порушень прав людини та у Криму, а також розробка механізму систематичного оновлення санкційних списків.
Заступниця Голови правління Центру Оборонних Стратегій та координатор безпекового треку КП Аліна Фролова представила поточну ситуацію щодо мілітаризації Криму та Азово-Чорноморського регіону, та прогнози щодо подальшого розвитку ситуації.
“Сьогодні проблема мілітаризації регіону виходить далеко за межі самого регіону. Це частина великого політичного шантажу та спроб РФ вплинути на прийняття рішень політичним керівництвом Україні та держав-партнерів. Тому відповідь може бути виключно колективною: міжнародні моніторингові місії, збільшення присутності країн-партнерів в ЧАР, колективний тиск на агресора, що змусить його припинити нарощення загрози в регіоні та сприятиме деокупації”, – зазначила Аліна Фролова.
Захід відбувся в рамках Ради міністрів, яка є центральним і керівним органом ОБСЄ та скликається щорічно в країні, котра головує в ОБСЄ. Рада складається з міністрів закордонних справ держав – учасниць ОБСЄ. Зустрічі на найвищому рівні глав держав та урядів є найвищим директивним органом ОБСЄ.
