Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors

Політика заручництва: про переслідування в Криму говорить правозахисниця Ольга Скрипник

Кремль маніпулює темою політв’язнів, яких незаконно переслідують в окупованому Криму, щоб розширити власну політичну маневреність під час переговорів. Таку думку висловила голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник у програмі “На самом деле: Крым” телеканалу “Дом“.

— Зовсім недавно ви представили звіт про порушення прав людини протягом 7 років російської окупації Криму — “Ситуація з правами людини в Криму за сім років окупації“. Як би ви загалом оцінили дотримання прав людини в Криму?

— Загалом ситуація лише погіршилася. Порушення прав людини, про які ми говоримо всі ці 7 років, — системна проблема, а не поодинокі випадки.

Це чітко вибудувана політика Кремля — за допомогою порушень прав людини позбавити людей можливості себе захищати, виявляти свою позицію, об’єднуватися в групи підтримки.

Вже принаймні 105 осіб перебуває за ґратами. З них 74 людини — кримські мусульмани, серед яких більшість кримських татар. Вони звинувачуються у справі “Хізб ут-Тахрір”. Можна чітко побачити, як кримінальна система Росії переслідує активістів, які вели стрім або підтримували одне одного в залі суду, або ходять на акції проти незаконних переслідувань.

Це приклад системи, до якої входить і Федеральна служба виконання покарань, і так звані “суди”, використовується “кримінальний кодекс”, який насправді не захищає людей, а навпаки — робить усе можливе, щоб повністю контролювати, а то й знищити громадянське суспільство.

Але, незважаючи на це, люди об’єднуються та продовжують відстоювати свої права. Громадянське суспільство продовжує існувати.

Ну, і це, звичайно, масштабні порушення в усіх інших сферах: екологічній, у правах власності. Протягом 7 років Росія побудувала систему порушень прав людини, які стали масовими.

— 16 червня відбулися переговори між президентом США Джо Байденом та очільником Кремля Володимиром Путіним. Байден, спілкуючись із журналістами, наголосив, що для нього важливими є орієнтири на дотримання прав людини. Як ви думаєте, чи може попрання прав людини в окупованому Криму потрапити до світового порядку денного?

— Безумовно, дискусія, яка будується навколо порушень прав людини, є досі актуальною. Крім того, ми бачимо, що щорічно ухвалюють резолюцію Генеральної асамблеї ООН. Масштаби порушень прав людини лише збільшуються.

Резолюція та інші документи — це міжнародно-правова база будь-яких переговорів. Звісно, права людини — один із принципових треків.

Є й інші питання. Але порушення міжнародного гуманітарного права та стандартів прав людини — дійсно на порядку денному. І всі пов’язані з цим трагедії слугують причиною, щоб постійно порушувати це питання.

— Нещодавно ми спілкувалися з російським правозахисником, адвокатом Миколою Полозовим. Він вважає, що перешкодою для одночасного взаємного звільнення утримуваних осіб є відсутність політичної волі Кремля. Ви згодні зі своїм російським колегою? І що, на вашу думку, може спонукати Москву звільнити політв’язнів?

— Проблема в тому, що політика Путіна — це політика заручництва.

Путін може відпустити людей, як це було у 2019 році, коли звільнили Олега Сенцова, Володю Болотова, Сашу Кольченка. Але буквально через місяць щонайменше ще троє нових громадян України були позбавлені волі, й зараз ця цифра — вже понад 105 осіб.

Тому проблема в тому, що Путін, поки він контролює територію та окупує Крим, завжди використовуватиме людей для своїх політичних цілей. Щойно він зрозуміє, що є якісь політичні передумови для переговорів, він може використовувати тих заручників, які перебувають на території Росії або окупованого Криму, для цих переговорів.

Крім того, ситуація жахлива тим, що він будь-якої миті може збільшити кількість затриманих, щоб ще більше тиснути на людей, що беруть участь в ухваленні рішень.

Можуть з’явитися нові й нові жертви, щоб кількістю політв’язнів Кремль спробував домогтися якихось своїх результатів. Наприклад, зняття санкцій. Росія використовуватиме політику заручництва, як вона робила всі ці 7 років. Але це не скасовує того, що звільнення можливе в межах політичних переговорів.

— Як ви оцінюєте стан свободи слова в окупованому Криму? Чи є якісь новини про нашого колегу, журналіста Владислава Єсипенка?

— Що стосується Владислава Єсипенка, сьогодні ми знаємо, що стадію попереднього розслідування завершено. Це означає, що скоро справа попрямує до суду. І мені здається, що вони поспішатимуть винести вирок, — можливо, навіть до початку Кримського саміту, щоб спекулювати на темі чергових нібито “українських шпигунів”.

Що стосується свободи слова, то саме справа Владислава Єсипенка лише підтверджує, що Росія масово порушує це право.

І тут ще окремо потрібно звернути увагу, що, крім того, що Росія блокує український радіосигнал на території Криму, вона намагається це зробити навіть на підконтрольній території. Нещодавно ми здійснили моніторинг, який підтверджує, що Росія намагається блокувати радіосигнал на півдні Херсона.

 

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Scroll to Top