Російська Федерація систематично дискримінує та переслідує громадян України, котрі перебувають на окупованій території без документів РФ, незаконно виданих у Криму.
До таких кримчан російська влада застосовує міграційне законодавство, що тягне за собою обмеження свободи пересування, працевлаштування та надання медичної допомоги, а також адміністративні стягнення.
Кримська правозахисна група (КПГ) дослідила практику застосування в Криму статті 18.8 КпАП (Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду до Російської Федерації чи режиму перебування (проживання) у Російській Федерації) протягом 2019 року. Саме ця стаття найчастіше застосовується владою РФ в Криму для переслідування громадян України, котрі не отримали так званого «автоматичного» паспорта РФ.
Для збирання інформації було використано сайти діючих у Криму підконтрольних РФ «судів».
КПГ було задокументовано щонайменше 1 249 судових постанови про притягнення до відповідальності за ст. 18.8 КпАП РФ. КПГ має інформацію про результати 1080 з них. «Суди» апеляційної інстанції скасували лише 7 таких рішень, інші залишилися чинними.
Більш докладно результати моніторингу сайтів «судів» Криму репрезентовано у таблиці 1.
З 1080 постанов за ст. 18.8 КпАП РФ 677 ухвалено щодо громадян України, 313 – щодо іноземних громадян, ще 90 – щодо осіб,чиє громадянство не вдалося встановити. Варто зазначити, що влада РФ притягувала до відповідальності і іноземних громадян, котрі на момент початку окупації мали дозволи на перебування на території України, надані українськими органами влади.
Усіма рішеннями, винесеними за ст. 18.8 КпАП, було призначено адміністративні стягнення у формі штрафів. Загальна сума штрафів за цією статтею в Криму 2019 року, за постановами, склала не менше 2 632 500 рублів. Покарання у формі штрафів судді ухвалювали також і щодо громадян України, котрі після окупації вимушено оформили посвідку на проживання, але не подали щорічне повідомлення до ФМС РФ.
З 1 080 оприлюднених ухвал у 361 з них визначено не лише стягнення у формі штрафу, а й додаткове покарання у формі видворення з Криму. У 2019 171 рішення про видворення було ухвалено щодо громадян України, котрі мешкають на півострові.
Розподіл постанов, ухвалених за ст. 18.8 КпАП РФ у Криму, щодо громадянства притягнутих до відповідальності осіб.
Цей графік демонструє, що найчастіше в Криму покаранням за ст. 18.8 КпАП РФ у 2019 році підлягали громадяни України.
Більш детально інформацію про рішення кримських «судів» щодо видворення на підставі ст. 18.8 КпАП РФ репрезентовано в таблиці 2.
Таблиця 2 і графік результатів ухвалення постанов щодо видворення в Криму демонструють, що 2019 року найбільшу кількість постанов про видворення ухвалили «суди» Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії, Судака, Севастополя та Сімферополя. Можливо, це обумовлено тим, що ці регіони є лідерами за щільністю населення. З іншого боку, якщо зіставити загальну кількість ухвалених за ст. 18.8 КпАП РФ присудів з рішеннями про видворення (як демонструє наступна діаграма), то привертає увагу високий відсоток рішень щодо видворення в «судах» Ялти (53%), Алушти (77.5%), Судака (91%), Севастополя та Сімферополя (більше 50%). Це помітно під час обліку практики «судів» центрального й північного Криму, де за умови високої кількості ухвал про призначення покарань за ст. 18.8 КпАП РФ кількість постанов про видворення набагато нижче.
Однією з імовірних причин такої «диспропорції» може бути цілеспрямована політика влади РФ з «вичавлювання» небажаного для них населення з Південного берега Криму, Сімферополя та Севастополя. Підтверджують це і раніше зафіксовані факти використання співробітниками МВС РФ в Ялті ст. 18.8 КпАП РФ для видворення нелояльних до РФ активістів, наприклад, Олександра Ковальчука в 2017 та Євгена Гайворонського в 2019 роках.
Окрім того, здійснюючи моніторинг рішень, КПГ виявила ще один приклад свавілля співробітників МВС РФ в Ялті та «Ялтинського міського суду» стосовно громадянина України.
Як-от, 16 серпня 2019 року співробітники МВС РФ затримали громадянина України Ш., котрий не мав при собі міграційної карти. Він мешкає в Ялті та доглядає за хворою матір’ю. Після затримання поліцейські під тортурами «вибили» з громадянина України заяву, що він перебуває з матір’ю нібито у недоброзичливих стосунках і жадає виїхати на підконтрольну Україні територію. На підставі цієї заяви суддя «Ялтинського міського суду» Надія Двірник ухвалила рішення про примусове видворення Ш., і прямо із залу «суду» його відправили в РФ до «Центру тимчасового утримання іноземних громадян й осіб без громадянства, котрі підлягають адміністративному видворенню за межі РФ, депортації чи реадмісії» в Ростовській області. Там він перебував більше 2-х тижнів, доки «суд» апеляційної інстанції не скасував рішення про видворення на підставі заяви його матері та адвоката. Показово, що «суд» у процесі скасування рішення взяв до уваги реальну наявність міграційної карти, а не факт застосування тортур. Відповідно, за застосування тортур співробітників МВС РФ не було притягнуто до відповідальності.
Ще однією негативною тенденцією в 2019 році було ігнорування «судами» наявності близьких родичів під час ухвалення рішень про видворення. КПГ зафіксувала факти видворення громадян України, попри проживання в Криму їхніх дітей і дружин (чоловіків). Факти наявності родичів ігнорується і під час розгляду справ у «судах» другої інстанції. У своїх рішеннях «судді» копіюють постанову Верховного Суду РФ від 19.02.2019 №11-АТ 19-З2, в якій ухвалено рішення про депортацію громадянина України з РФ, всупереч наявності в нього близьких родичів. Така практика є грубим втручанням у приватне й родинне життя (порушенням ст. 8 ЄКПЛ).
Депортація мешканців України з окупованої території України є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, це ще один військовий злочин РФ, що коїться в Криму. Розлучення українців з їхніми родинами, які мешкають у Криму, порушує право на повагу до приватного й сімейного життя. Переслідування кримчан на окупованій території за відсутність російських документів ігнорує низку міжнародних норм, а відсутність таких документів, власне, стала маркером, що за ним громадяни України регулярно підлягають дискримінації в Криму.
