За шість років окупації в Криму склалася атмосфера й проти нелояльних до російської політики. Тривають обшуки та арешти мусульман за їхні релігійні погляди, безпідставні звинувачення в тероризмі та екстремізмі. Значну частину списку в’язнів Кремля становлять кримські татари. На півострів не мають доступу міжнародні організації, тому моніторинг дотримання прав його мешканців можливий лише дистанційно або завдяки людям, які перебувають там на власний ризик. Пише газета Тиждень.ua.
«На міжнародному рівні звучать заяви, що з Росією можна домовлятися, бо вона відпустила моряків і 11 політичних в’язнів. Але того самого 2019 року Росія незаконно позбавила волі ще 43 людей. Жодних позитивних тенденцій ми не бачимо», — зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Серед цих 43 людей 36 були ув’язнені через причетність до мусульманських організацій, насамперед «Хізб ут-Тахрір», яка легально діє в Україні, проте заборонена в РФ.
За її словами, упродовж останніх років не змінюється тенденція неналежного утримання людей в СІЗО та виправних колоніях: насильство під час затримання, тортури задля отримання свідчень, особливо в так званих шпигунських чи диверсійних справах, де людей звинувачують у роботі на Службу безпеки чи Міноборони України. У місцях несвободи ув’язнені не мають доступу до медичної допомоги.
«Згідно з міжнародним правом, таке поводження визнається тортурами. Ці люди мають бути звільнені не лише тому, що невинні, а й тому, що щодня в колонії та СІЗО існує реальна загроза їхньому життю», — каже правозахисниця.
Російська Федеральна служба виконання покарань підтвердила, що з 2014 до 2018 року в Сімферопольському СІЗО сталося щонайменше 25 смертей. «Якщо Росія й визнає такі смерті, то офіційна версія — смерть із природних причин або суїцид. І жодних розслідувань там не було. Жодні міжнародні місії СІЗО не відвідували, щоб дізнатися справжні причини смертей. Такі випадки лишаються нерозслідуваними. Ми не знаємо, від чого помирають люди в СІЗО», — зазначила Скрипник.
Правозахисники припускають, що Росія і далі переслідує людей, щоб ув’язнити їх, а потім обміняти в України на свідків російських воєнних злочинів. Ба більше, судді окупаційних судів заангажовані: не звертають уваги на заяви фігурантів про тортури, натомість приймають свідчення зацікавлених сторін — працівників так званих силових структур.
«РФ з порушенням міжнародного гуманітарного права й далі використовує на окупованій території російський кримінальний кодекс, тож вироки, які зараз оголошуються в Криму, є незаконними. Це також стосується випадків, коли людей притягують до відповідальності за дії, які не є порушенням закону з погляду українського законодавства, як-от переслідування кримських мусульман. Крім того, РФ використовує зворотну силу закону: 2019 року п’ятьох осіб засудили в «справі 26 лютого» — ці події відбулися до окупації Криму», — каже аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.
Тривають переслідування активістів, які висвітлюють обшуки та ув’язнення. «У березні 2019 року в справі «Хізб ут-Тахрір» деяких громадянських журналістів заарештували, сфабрикувавши звинувачення в тероризмі, і зараз вони ув’язнені. Витіснивши професійних журналістів, окупаційна влада взялася за тих, хто просто публікує інформацію у Facebook, поширює фото та відео, які розповідають про порушення прав людей у Криму», — додала медіаекспертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
Водночас на півострові блокують доступ до сайтів українських медіа, а на частотах українських радіостанцій одразу за адмінкордоном вмикається російське радіо. Зокрема, провайдери блокують доступ до 18 українських сайтів, а сигнал українського радіо повністю відсутній у 19 населених пунктах на півночі Криму. Усі дані, які документують правозахисники, уже перебувають чи будуть передані в міжнародні судові інстанції.
Ганна Чабарай
