17 лютого в Києві правозахисники презентували альтернативну доповіь щодо дотримання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. У ній проаналізовано дотримання прав осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні.
У ці дні в Женеві розпочинається 67 сесія Комітету ООН, який розглядатиме сьомий звіт держави України щодо виконання нею Пакту. Цикл звітування передбачав формування Комітетом списку питань до України у 2018 році та підготовку державою відповідей на поставлені питання у 2019 році. Паралельно Коаліція організацій, які займаються проблематикою конфлікту і захистом постраждалих від конфлікту, представила Комітету альтернативний звіт.
«Ми зосереджували свою увагу на постраждалих від конфлікту осіб, тим самим підкреслюючи, що ця група потребує окремої уваги і держави, і міжнародної спільноти. І намагалися надати конкретні рекомендації, виконання яких дозволить покращити життя людей і, врешті, вирішити системні проблеми», – зауважила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.
За словами правової аналітикині благодійного фонду «Право на захист» Анастасії Одінцової, відсутність цілісного бачення та належного фінансування стратегічних напрямків – працевлаштування, задоволення житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО), – призвели до того, що протягом майже шести років ці питання залишаються невирішеними.
«Завдяки активній діяльності громадських організацій на підставі рішення суду в 2018 році була скасована частина Постанови КМУ № 365, яка передбачала перевірки місця проживання переселенців для призначення їм соціальної допомоги чи пенсії. Утім, практика таких перевірок ще й досі збереглася. Також проблемою залишається невиконання численних судових рішень, якими були відновлені пенсії переселенцям після припинення на підставі перевірок місця проживання. Наразі борг по таких рішеннях складає не менше 600 млн гривень», – зазначила Анастасія Одінцова.
Інтеграція переселенців у місцеві громади – ще одне важливе питання. Попри прийняття Виборчого кодексу України наприкінці 2019 року, який передбачає можливість брати участь переселенцям у місцевих виборах, ВПО не вважаються членами територіальних громад за місцем свого проживання та не можуть користуватись повністю своїми політичними правами. Але саме політична участь переселенців може стати не тільки аспектом їхньої успішності інтеграції, а й врахування ВПО та їхніх потреб у розробці й реалізації місцевих програм. У цьому переконана юристка Громадського Холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Марія Красненко.
Окрема увага у звіті приділена також мешканцям тимчасово окупованих територій України.
«Одним із принципів, закладених в Пакті, є прогресивність реалізації соціально-економічних прав. Це означає, що Україна має зобов‘язання здійснити всі необхідні кроки, щоб мешканці окупованих територій могли реалізувати свої права без дискримінації. Це і доступність документів, і пенсій, і працевлаштування, освіти, соціальних послуг та адміністративних послуг», – зауважила Ганна Дудінська, юристка благодійного фонду «Stabilization Support Services».
Актуальними залишаються проблеми, пов’язані із захистом дітей, а саме «декларативність» статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та відсутність в державі документа стратегічного рівня.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зазначила: «Ми окремо звертаємо увагу на наслідки російської мілітаризації дітей у Криму – знищення української ідентичності, неможливість обирати громадянство, масштабна пропаганда служби у збройних силах РФ. Тільки на підконтрольній території діти з Криму можуть отримати українську освіту. Але для таких дітей і досі залишається низка невирішених проблем. Наприклад, отримати свідоцтва про базову середню освіту та повну загальну середню освіту вони можуть лише у тому разі, якщо дитина має намір вступити до університетів України. В інших випадках – ні, а значить, не можуть без цього працевлаштуватися або здобути професійну освіту».
В альтернативній доповіді Коаліція правозахисників звертається до Комітету ООН з проханням включити до його підсумкових зауважень, зокрема, такі рекомендації:
розпочати розробку нової Стратегії інтеграції ВПО на період 2021-2025 років та Плану заходів на її виконання;
розробити національну політику щодо реалізації житлових прав ВПО та план заходів з її виконання, яка б стала частиною національної політики інтеграції ВПО;
відокремити отримання пенсії та соціальних виплат, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням, від необхідності отримувати довідку про взяття на облік ВПО;
запровадити механізм виплат пенсії мешканцям окупованих територій, в тому числі, маломобільним громадянам та людям з інвалідністю
розробити концепцію освіти мешканців тимчасово окупованих територій, яка би врахувала особливості здобуття освіти та інше.
Довідково: Авторами альтернативного звіту для ООН «Забезпечення реалізації соціально-економічних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» є експерти громадських організацій «Донбас СОС», «Крим СОС», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Центру прав людини ZMINA, Кримської правозахисної групи та благодійних фондів «Право на Захист», «Восток-СОС» і «Stabilization Support Services».
Повний текст доповіді українською мовою
