Для Дому прав людини “Крим” 2019 рік став особливим, тому що наприкінці року Дім був прийнятий до міжнародної Мережі Домів прав людини. Про роботу мережі розповідає Ане Тусвік Бонде, старший радник Фонду Домів прав людини.
Мережа Домів прав людини – це співтовариство незалежних неурядових організацій, що здійснюють спільну діяльність у сфері захисту прав людини.
Дома прав людини, що входять до мережі, функціонують за принципом рівної участі та представництва. Вони надають простір для дискусій, розгляду різних думок, а також методів і предметів обговорення. Кожна організація бере участь у роботі мережі, при цьому організації зберігають свою незалежність. Діяльність Домів прав людини є втіленням толерантності не на словах, а на ділі. Солідарність і толерантність є основними принципами роботи Мережі Домів прав людини.
Кожний Дім, який має членство у мережі, може обирати свій напрям, але як мережа, ми здійснюємо спільну діяльність у сфері захисту прав людини.
— Чим опікується Мережа Домів прав людини?
Як Міжнародна Мережа Домів прав людини, ми опікуємося чотирма видами права
Свобода слова;
Свобода зібрань;
Свобода об’єднань;
Свобода правозахисної діяльності.
— Розкажіть про історію створення мережі.
Перший Дім прав людини був створений в Осло у 1989 році. З 1992 року існує фонд Домів прав людини, де я зараз працюю. Одна з задач фонду – підтримувати створення та розвиток Домів в інших країнах.
У витоків створення мережі стояв Марек Новицький, голова Гельсінського фонду з прав людини у Польщі. Він був одним з тих людей, котрі підтримали ідею створити мережу Домів прав людини. Новицький організовував тренінги для представників Східної Європи.
Представники нашого фонду працюють в Осло, Женеві, Тбілісі. Також раніше в Брюсселі працював наш представник, на цей час шукаємо нового представника для Брюсселя. Зараз існує 17 Домів, що охоплюють 13 країн.
— Які задачі стоять перед мережею Домів прав людини? Яким чином їх вдається виконувати?
Наша мета – зберегти й підтримувати незалежне громадянське суспільство. Голос громадських організацій має бути чутно не лише на національному, але й на міжнародному рівнях.
— Хто керує мережею?
Принципи нашої роботи – рівність, незалежність, співробітництво й відповідальність. У мережі немає формальної структури, проте є група, яка складається з представників різних домів, і ця група розглядає питання членства й напрямки спільної роботи. Фонд пише свої рекомендації для групи у тому разі, коли є замовлення на входження до мережі.
Як Фонд, ми можемо доручати спільні проекти Домам, які спроможні співробітничати один з одним для збільшення компетентності в реалізації цих проектів.
— Дім прав людини “Крим” складається з кількох громадських організацій: Регіональний центр прав людини м. Севастополь (РЦПЧ), Центр громадянської освіти “Альменда” м. Ялта, Кримська правозахисна група (КПГ), а також Центр прав людини ZMINA. Передусім це організації, створені самими кримчанами, вони працюють у напрямку захисту прав людини в Криму. Яким чином це сприяє діяльності Дому прав людини?
— Так, доцільно, щоб Дім прав людини об’єднував кілька громадських організацій, це дозволяє розширити аудиторію, привернути більше уваги до ситуації з правами людини в Криму, й водночас не дублювати акції.
— Досвід яких Домів прав людини буде корисним нашому кримському Дому?
Для кримського Дому буде корисним і важливим досвід Білоруського Дому, котрий вже 10 років перебуває за кордоном. Він надає підтримку не лише правозахисним організаціям – членам Дому, але й іншим організаціям Білорусі та окремим правозахисникам.
Цікавим також буде досвід Хорватського Дому, що функціонує як національний центр з прав людини.
Чернігівський Дім має значний досвід із співробітництва не лише з партнерськими організаціями з прав людини, але й з іншими організаціями, які опікуються питаннями освіти, муніципальними органами, а також групами людей, наприклад, працею з вчителями, адвокатами. Цей Дім є також майданчиком для навчання та тренінгів, має умови для проживання.
— Оцініть роботу Дому прав людини “Крим”.
Кримський Дім здійснив велику роботу з розробки власної стратегії та цінностей, створив Меморандум для своїх членів, які вже багато років разом, і тому Дім прав людини “Крим” став членом мережі. Їхнє завдання – не лише створити ресурсний центр, але й продовжити тісне співробітництво.
Для Фонду важливо, що Кримський Дім буде відкритий для інших громадських організацій, які переймаються проблемами Криму. Ми розуміємо, що організації, які перебувають на території Криму, не можуть бути формальними членами Дому, це є небезпечним для них. Проте Дім буде запрошувати їхніх представників на заходи, тренінги, семінари.
Організації, що входять до кримського Дому, мають гарний досвід для всієї мережі Домів з проведення моніторингу у складному регіоні, знають, як можна працювати за кордоном. Також у цих організацій є досвід міжнародного співробітництва й лобіювання резолюції в ООН з прав людини в Криму. Вони розуміють, що недостатньо лише написати доповіді. Мені дуже сподобалася книга про долі правозахисників з Криму, ідея з виставкою «Валізи правозахисників». Використовуючи такі креативні методи, можна працювати з різними цільовими групами: молоддю, журналістами, депутатами.
Одна з цінностей Кримського дому – солідарність. Його члени думають не лише за себе, але й за інших, цікавляться ситуацією в інших країнах, де правозахисники стикаються з репресіями.
Розмовляла Олена Лисенко
