У Києві відбулася презентація тіньової Доповіді про виконання РФ Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, в якій взяла участь координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. У заході також взяли участь: Валентина Потапова – керівник освітнього напряму УГСПЛ; Тетяна Печончик – голова правління Центру прав людини «ZMINA»; Максим Тимочко – юрист УГСПЛ; Микола Кіккас – юрист Регіонального центру прав людини. Організатор – Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Як роз’яснили автори доповіді, Росія є учасницею Міжнародного пакту про громадянські та політичні права й Факультативного протоколу до нього. Заяв про ухиляння від зобов’язань, передбачених цими документами, країна-агресор не робила, тому має неухильно дотримуватися усіх норм, чого не робить.
За інформацією Ольги Скрипник, у доповіді задокументовано факти смерті від ненадання медичної допомоги як мінімум 12 засудженим в окупованому Криму громадянам України, котрі перебували на момент смерті у місцях несвободи, контрольованих РФ. З них 9 засуджених громадян України були раніше переміщені з території Криму й померли на території РФ. Троє громадян України померли, перебуваючи у ФКУ СІЗО-1 УФСВП по республіці Крим і м. Севастополю.
«Ненадання медичної допомоги у місцях несвободи, передусім особам, котрі страждають на тяжкі захворювання, що призводить до смерті цих людей, водночас відсутність ефективного розсліду випадків насильницької смерті є порушенням з боку РФ ст. 6 Пакту», – відзначили експерти.
У доповіді також зазначено, що громадяни України, котрі мешкають на території Кримського півострова, відповідно до Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, користуються статусом захищених осіб. Російська Федерація, як держава, яка окупує, зобов’язана забезпечити населенню окупованої території гарантії справедливого судочинства. Позбавлення захищених осіб цих гарантій є вагомим порушенням міжнародного гуманітарного права й може бути кваліфіковано як військовий злочин згідно зі ст. 8 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду.
За інформацією правозахисників, нерідко порушення права на справедливий судовий розгляд окупаційними судами були вчинені щодо проукраїнських активістів, представників кримськотатарського національного руху з метою придушити спротив нелояльного до Російської Федерації населення. Спосіб кримінального переслідування й обставини таких справ дозволяють стверджувати, що уряд Росії керувався виключно політичними мотивами під час ухвалення вироків.
Ольга Скрипник навела як приклад справу громадянина України Володимира Балуха, котрого було піддано кримінальному переслідуванню, тому що він після окупації Криму не став знімати український прапор з даху свого будинку й відверто демонстрував проукраїнські погляди.
З 2015 року в оселі Балуха під вигаданим приводом вчинили три обшуки, а згодом порушили одну за одною адміністративні й кримінальні справи за нібито образу співробітника поліції під час виконання службових обов’язків (ст. 319 КК РФ), зберігання боєприпасів (ст. 222 КК РФ). Сам Балух був взятий під варту у СІЗО м. Сімферополь і пізніше засуджений на термін 5 років позбавлення волі й оштрафований.
«Під час розгляду кримінальних звинувачень щодо Балуха окупаційні суди припустилися низки брутальних порушень права на справедливе судочинство, а саме: не дотрималися стандартів участі звинувачуваного у процесі через проведення судових засідань без присутності обвинувачуваного; не забезпечили право обвинувачуваного бути вислуханим у рамцях останнього слова; обвинувачуваний був позбавлений можливості допитувати свідків, що показували проти нього, або мати право на те, щоб цих свідків допитали; суд відмовив у клопотаннях захисту щодо залучення експертних висновків, тоді як усі такі клопотання з боку обвинувачення, як правило, задовольнили; поведінка судді під час допиту свідків демонструвала сприяння стороні обвинувачення; перебування підсудного у клітці під час судових засідань, поширення світлин у клітці через ЗМІ, що підсилювало відчуття винуватості», – розповіла Ольга Скрипник.
У Доповіді зібрано факти нехтування свободою слова на окупованому півострові, зокрема й масове блокування доступу до незалежних медіа, соціальних мереж і ЗМІ населенню Криму.
За моніторингами Кримської правозахисної групи, в основному блокуються сайти українських телеканалів і популярних онлайн-медіа (не менше 120 українських інформаційних сайтів), а також сайти кримських редакцій, які вимушено залишили півострів 2014 року через переслідування. Роскомнагляд вніс до реєстру забороненої в РФ інформації 13 публікацій сайту Кримської правозахисної групи. На думку Роскомнагляду, ці публікації про порушення Росією міжнародного права «підривають підвалини конституційного ладу».
З 28 березня 2019 року на території РФ набули чинності чотири закони, які суттєво обмежують свободу слова: 27-ФЗ, 28-ФЗ, 30-ФЗ, 31-ФЗ. Дія цих законів поширюється й на територію окупованого Росією Криму.
Зазначені закони містять нечіткі формулювання й не відповідають критеріям якості закону, залишаючи силовим контролюючим структурам можливості для корупції, тиску на ЗМІ й вибіркового застосування таких норм. Закони дозволять застосувати практику масового переслідування активістів, журналістів й блогерів в Криму за відверту критику окупаційної влади в ЗМІ й соціальних мережах.
За інформацією учасників заходу, у Доповіді також повідомляється про факти тиску й перешкоджання діяльності громадських організацій в Криму, порушення свободи віросповідання, застосування ретроспективного законодавства РФ на окупованій території тощо.
Експерти Кримської правозахисної групи, Українського Гельсінського союзу з прав людини, Центру громадської освіти «Альменда», Центру прав людини «ZMINA» розробили 19 рекомендацій для Російської Федерації.
- Забезпечити поводження з українськими моряками відповідно до їхнього статусу військовополонених.
- 2. Забезпечити відбування покарання особами, засудженими до позбавлення свободи, на окупованій території.
- 3. Припинити тиск на віруючих УПЦ КП. Визнати за УПЦ КП (ПЦУ) статус юридичної особи на території Криму відповідно до реєстрації, здійсненої владою України. Повернути храми у користування УПЦ КП (ПЦУ). Утриматися від спроб захоплення або руйнування храмів у майбутньому.
- Забезпечити можливість безстрокового безперешкодного проживання на території Кримського півострова громадян України.
- Припинити практику депортації громадян України й осіб без громадянства з території Кримського півострова.
- Забезпечити належне медичне лікування громадян України, позбавлених свободи. Забезпечити доступ українського медичного персоналу до таких в’язнів
- Припинити практику утримання українських в’язнів під владою РФ, забезпечити передачу їх владі України.
- Забезпечити розслідування факту застосування летальної зброї щодо українських моряків, затриманих у Керченській протоці.
- Здійснити ефективне розслідування усіх фактів смерті осіб, котрі перебували у місцях несвободи на окупованих територіях.
- Вдатися до необхідних заходів для припинення практики застосування тортур у Криму, зокрема й з метою тиску, покарання або отримання свідчень зізнання від затриманих осіб, політичних опонентів й активістів.
- Вчинити продуктивний розслід усіх фактів тортур і жорстокого поводження й забезпечити покарання винуватих осіб.
- Забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права під час здійснення правосуддя на території Криму, зокрема й припинення практики застосування законодавства РФ.
- Припинити незаконні політично умотивовані переслідування осіб, включно із переслідуваннями за позицію й висловлювання у контексті територіальної приналежності Кримського півострова Україні.
- Терміново припинити практику переслідування у будь-яких формах незалежних журналістів, окремих ЗМІ, масове блокування доступу населення Криму до незалежних медіа, до соціальних мереж.
- Припинити переслідування діяльності громадських організацій, переслідування членів таких організацій і ініціатив, як «Кримська солідарність», забезпечити можливість діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.
- Не перешкоджати діяльності в Криму міжнародних незалежних моніторингових правозахисних місій, зокрема міжурядових та міждержавних правозахисних місій з мандатом роботи на території України.
- Забезпечити дотримання й захист права на освіту рідною мовою.
- Забезпечити умови для збереження української ідентичності, зокрема можливість вивчення історії й культури українського народу.
- Терміново припинити масову мілітаризацію дітей на окупованому півострові.
