Людині потрібна допомога держави та небайдужих людей.
Юрію Кіселю 63 роки. Після вимушеного виїзду з Криму він 4,5 роки прожив у підвальному приміщенні, що йому надали у безкоштовне користування небайдужі жителі Київщини. Він не може отримувати пенсію від держави, тому що в окупованому Криму втратив свої документи, які підтверджують трудовий стаж.
Після переїзду Юрій тимчасово підробляв тим, що навчав місцевих дітей малювати.
Але проблеми з житлом та постійною роботою також вирішити не вдалося. Людина вимушена була жити і працювати у підвальному приміщенні житлового будинку на Київщині.
Це приміщення власник будинку використовує як склад речей, воно не опалюється. Проживання в ньому призвело до проблем зі здоров’ям.
У 2015 році після перелому ноги стан здоров’я пана Юрія значно погіршився. Він захворів на тромбофлібіт нижніх кінцівок, цукровий діабет та хворобу суглобів і хребта. Ліки для лікування вказаних хвороб є досить дорогими, а він не має будь-якого джерела доходів.
В серпні-вересні 2018 року ситуація зі здоров’ям стала ще більш критичною. 20-27 вересня 2018 року йому діагностовано хронічний холіцистопанкреатид, хронічний гастродуоденіт, кіста правої нирки, тромбофлібіт глубоких вен та кадріосклероз.
Станом на сьогодні ситуація вкрай критична. Він був екстрено госпіталізований у районну лікарню (м.Боярка). Його було прооперовано (хірургічна операція жовчного міхура), і зараз потрібно багато коштів на лікування.
Грошей на лікування цих хвороб у кримчанина немає, у тому числі на проведення хірургічних операцій. Один день лікування коштує близько 500 гривень.
Художник звертається за допомогою до небайдужих людей. Всі, хто хоче допомогти зберегти життя та здоров’я людини, можуть переказати кошти на картку Ощадбанку 5167 4900 7666 3641 на ім’я Кісель Юрій Романович.
Проблему з житлом для пана Юрія вирішити складніше. Але держава має допомагати переселенцям у таких випадках, – каже юрист УГСПЛ Максим Тимочко.
“Уповноважені державні органи не цікавляться його гуманітарним становищем, а також питанням забезпечення його тимчасовим житловим приміщенням, як це передбачено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Ними також не вживалось кроків на з’ясування його соціально-економічного становища, стану соціалізації на новому місці проживання, а також стану його здоров’я. Водночас із статусом внутрішньо переміщеної особи (ВПО) він має також статус особи похилого віку”, – розповідає юрист.
Аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов пояснює, що Україна має певні зобов’язання перед переселенцями, які вона системно не виконує.
“В Україні до кінця 2017 року існувала Комплексна державна програма підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України. В рамках програми передбачалося забезпечити права ВПО на житло, але за період дії не було виділено грошей з бюджету, і програма не була реалізована.
Частина 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, закріплює положення, згідно якого “Держави, що беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на достатній життєвий рівень для нього та його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на безперервне поліпшення умов життя. Держави-учасники приймають належні заходи щодо забезпечення виконання цього права, визнаючи важливе значення в цьому відношенні міжнародного співробітництва, основаного на вільному погодженні».
Бездіяльність Кабінету Міністрів України виражена у відсутності контролю за виконанням заходів щодо виконання Комплексної державної програми, що суперечить ч.1 ст. 25 Загальної декларації прав людини 1948 р., ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., принципу 18 Керівних принципів щодо переміщення осіб всередині країни, ст.47 та 48 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» від 12 січня 2006 р., ст 2 та 9 Закону України від 20 жовтня 2014 р. «Про забезпечення прав і свобод внутрішніх переміщених осіб», – повідомив Олександр Сєдов.
