Ua En Ru

11.04.2017

Інформація про людей, які причетні до катувань та затримання кримчан, представлена в доказовій базі, яка подана в Міжнародний суд ООН

Голова Кримської правозахисної групи  Ольга Скрипник прийняла участь у ефірі «UA: програма «Голос Криму».

Перелік суддів, що виносили незаконні політичні вироки українцям в анексованому Криму і Росії, створений і опублікований кримською правозахисною групою.  Правозахисники зібрали дані про кожного служителя Феміди, і докази порушень ними прав людини. Список створений з метою притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Зараз у переліку більше ніж півсотні людей. 

Ольго, які ще наслідки можуть бути для суддів?

Ольга Скрипник: Взагалі, складання цього переліку, — це і є документування, тобто через такий спосіб ми документуємо порушення прав людини, а найбільш жорстокі, це якраз незаконне позбавлення волі.

Тому, по-перше, це скажімо, фактичний збір доказів про те, що взагалі в Криму відбуваються такі порушення прав людини, як позбавлення волі. По-друге, це перехід від, так скажімо, не лише документування, а також до людей причетних до цього. І тут можуть бути різні засоби, а не лише відкриття кримінальних впроваджень, безумовно в першу чергу щодо громадян України, які зараз проводять ці дії на території Криму. На території підконтрольній Україні можна відкривати кримінальне впровадження, і вони відкриваються, але, в першу чергу, відкриваються за статтею політичною – це державна зрада. На наш погляд треба ще також розглядати можливість відкриття впроваджень і притягнення до відповідальності саме за статтею №146 – це Кримінальний кодекс України, незаконне позбавлення волі. Друга мета – це, так звані, санкційні списки. Тому що ми ж знаємо, що окрім громадян України там також є багато громадян РФ, які зараз перемістилися на території Криму і там, як судді, виносять такі рішення. Тому завдання також було надати цю інформацію і різним міжнародним організаціям, наприклад, урядам різних країн, міжнародним партнерам, щоб вони могли розглянути можливість різних санкцій, зокрема персональних санкцій щодо цих осіб, які причетні до незаконного позбавлення волі.

Що вже зроблено і що повинні зробити органи державної влади, щоб притягнути суддів до відповідальності? 

Ольга Скрипник: Що зроблено нами, про це я можу точно говорити, оскільки, це наша зона відповідальності. Нами зібрані факти, крім того, нами зібрані підтвердження того, що той чи інший суддя виносив таке або інше рішення; у нас є база, яка під кожного суддю зібрана і якщо правоохоронні органи України будуть вчиняти відповідні дії, тобто вести розслідування, то я думаю, що ці матеріали вони зможуть використати. Тут вже питання до нашої Генеральної прокуратури, прокуратури АР Крим, як саме вони будуть використовувати цю інформацію, вона відкрита і є публічною, тому ми сподіваємося, що її можна буде також побачити в матеріалах розслідування… Щодо міжнародних санкцій, то це більш складне питання і тут уже кожна європейська країна або партнери з Америки, вони самостійно будуть приймати рішення стосовно цих суддів.

Чи є якісь правові механізми, можливо, важіль впливу, щоб відсторонити цих суддів від справ на окупованому півострові? 

Ольга Скрипник: Це складне питання, оскільки, ми ж розуміємо, що можуть бути рішення, і, наприклад, зараз вони є, та обвинувачення висунуте певним людям, які там порушують права людини, є певні міжнародні рішення. Проблема в тому, що поки Крим є окупованою територією, то окупаційна влада та РФ не будуть виконувати ані рішень України, ані рішень, як ми бачимо, міжнародних органів. Хоча, що найменш, рішення міжнародних організацій Росія зобов’язана… виконувати, але, на жаль, не виконує, і це буде ще одним доказом того, що поки там буде РФ, там буде постійне порушення прав людини й саме через це, через постійні порушення, треба звільнити територію від присутності там РФ, щоб відновити порушені права. Тому важко сказати, але все одно, рано чи пізно буде можливість притягнення цих людей вже реально, в реальному часі. Тому дуже важливо, щоб ця база для притягнення до відповідальності вже … була створена зараз, а не потім, коли буде вже запізно. Тому, якраз ми наполягаємо на тому, щоб наша прокуратура й інші органи, і поліція АР Криму, вони були більш активними, саме з питань документування цих порушень і проведення всіх відповідних слідчих та інших процесуальних дій.

Чи буде ця інформація фігурувати як доказ справ України проти Росії в міжнародних судах?

Ольга Скрипник: Можу сказати, що вже певна інформація, яка стосується політв’язнів, людей, які причетні до катувань, до позбавлення волі – вона вже фігурує в міжнародних інстанціях і, що найменш, представлена і в доказовій базі, яка була подана в Міжнародний суд ООН з питань дискримінації. Це питання дискримінації з ознакою етнічної належності в політично мотивованих справах. Також, багато з цієї інформації, що стосується політв’язнів, може бути використано Міжнародним кримінальним судом, на що ми також сподіваємося. Оскільки, вже є рішення, що саме Міжнародний кримінальний суд, офіс прокурорів визнав, що це є міжнародний конфлікт і тому це якраз можливість для України, щоб ця інформація вже розглядалася такою інстанцією як Міжнародний кримінальний суд.

Це повний перелік на сьогодні чи його необхідно розширювати? 

Ольга Скрипник: Це точно не повний, оскільки, є ще декілька справ, які вже тривають і зараз ми по ним просто збираємо додаткові докази. Там не всі справи: декілька справ ще там не фігурують, бо ми недостатньо зібрали доказів, але збираємо. Друга причина, що цей перелік буде, на жаль, повним, це те, що в Криму тривають позбавлення волі. Ми бачимо що є нові затримання… Тому ми розуміємо, що, на жаль, можуть з`явитися нові політв’язні, нові приклади незаконного позбавлення волі, як в адміністративному, так і в кримінальному порядку. І тому можливо, в цей перелік потраплять нові судді, і також нові судді, які будуть переведені з РФ до Криму. До речі, ці нові судді, які з`являються з території Росії, яких Росія переводить до Криму, там чинити так зване правосуддя, то це також є порушенням Римського статуту, Женевської конвенції. Те, що ми збираємо ці докази, це також підтверджує, що Росія порушує міжнародне гуманітарне право.

Розкажіть, будь ласка, як інформація про суддів може практично допомогти кримчанам, що стикнулися з несправедливістю судової системи на території Криму. 

Ольга Скрипник: Тут є різні категорії кримчан, які постраждали. Те, що стосується людей, які зараз перебувають за ґратами, то це додаткова можливість привернення уваги до них, що вони там знаходяться незаконно, і що дипломатично, і політично різні країни Європи й американські партнери тиснули на РФ, аби звільнити їх. А по-друге, люди, які зараз мають можливість і вони вже знаходяться у небезпеці та можуть надати додаткову інформацію правоохоронним органам України, то це можливість надати інформацію для того, щоб люди, які причетні до цього, винні у цьому – вони були притягнені до відповідальності, коли така можливість з`явиться в Криму. Тому, люди, які можуть надати додаткові свідчення, додаткову інформацію, то було б добре, якщо вони зверталися в прокуратуру АР Криму, або до поліції АР Крим.

Що робити людині, яка стала жертвою несправедливого судочинства і її рідним, куди звертатись? 

Ольга Скрипник: Тут треба розуміти про яку саме ситуацію ми говоримо, чи людина вже на волі та все більш-менш завершилось добре, чи людина перебуває в СІЗО, або взагалі має обвинувальний вирок. Але як воно б там не складалося, якщо людина затримана на території Криму, то, в першу чергу, — це треба повідомити родичів, якщо є така можливість. Далі, — це адвокат. Все одно треба запрошувати адвоката. Як показує практика в Криму, і ми також фіксуємо, що адвокати, яких часто призначають, вони не завжди захищають інтереси людей, тому краще все ж таки брати незалежного адвоката за угодою. Тобто, коли родичі або сама людина знаходить іншого адвоката. По-третє, це повідомляти в правозахисні організації, оскільки також ми маємо різні механізми. Наприклад, по певним випадкам ми зверталися до робочої групи ООН. Ця робоча група з безпідставних свавільних затримань — це також можливість, щоб ООН додатково звернула увагу і вимагали у РФ звільнення цих людей. Тому щонайменш — це адвокат, це правозахисні організації, а також інформаційна підтримка цієї справи. Дуже важливо, щоб людина, яка затримана, щоб про неї знали, про неї піклувалися, про неї питали, про неї писали. Адже це серйозний додатковий захист, щоб цю людину не катували, щоб все ж таки умови утримання були більш менш прийнятними, тому це дуже важливо. Це що найменш такі три складові: адвокат, захисник та інформаційна підтримка.

Наскільки мені відомо, ви проводили моніторинг контрольно-пропускних пунктів на межі між Україною й Кримом, і ви готуєте звіт. Розкажіть, будь ласка, спочатку, що саме ви досліджували там? 

Ольга Скрипник: Є декілька сфер, перша – вона стосується, безумовно, організаційно-гігієнічних питань. Це такі прості питання, як наприклад, організація окремих зон для переходів та для транспорту, зараз більш-менш ця проблема вирішена, але все ж таки необхідно, щоб там були нормальні туалети, за якими треба щоб хтось стежив, прибирав… Ця проблема досі існує. Далі, — це проблема зупинки. Тобто звичайна зупинка, де люди можуть очікувати транспорт, оскільки треба, щоб це був якийсь захист від сонця або від дощу… Далі, є проблема взагалі з транспортом, бо сьогодні немає окремого маршруту, який би був організований на території Херсонської області, щоб люди за нормальні гроші, скажімо так, за адекватні суми, могли їздити з, так званого адмінкордону до Херсона або до інших міст. Тому дуже важливо, щоб був цей громадський транспорт, який забезпечить перевезення пасажирів, що найменш до Херсону. Тому що, як ми побачили, найчастіше люди їдуть до Херсону, оскільки там можна швидко отримати певні послуги, які їм потрібні. Далі, — це питання пов’язане з доступом до інформації. Дуже важливо, щоб наші КПВВ стали, скажімо так, інформаційним пунктом. Не лише, щоб там були просто прикордонники й просто митниці, важливо, щоб люди могли побачити одразу всю інформацію: як вступити до українських вишів, як отримати паспорт, як вклеїти фото… Це дуже полегшить людям вирішення цих питань.

І далі є інші сфери, які пов’язані саме з нормативно правовою базою України, і тут, на жаль, є багато проблем, і найголовніша, про яку ми знов говоримо вже рік, це постанова №1035. Це визнають і прикордонники, і митники — вони всі говорять в один голос, що ця постанова є проблемною, адже кожного дня через цю постанову є конфлікти. Тобто, з одного боку, вони (прикордонники і митники — ред.) її повинні виконувати, з іншого боку, у людей безумовно є конфлікт, оскільки вони не можуть провести свої речі. Є багато прикладів, коли люди просто годинами добиваються того, щоб провести свій телевізор та якісь там ще пристрої побутові, але не можуть, і ця проблема триває, і треба змінювати, і скасовувати цю постанову, але про це ми говоримо понад рік, проблема залишається. І є питання, які пов’язані вже більш з питаннями законодавства в сфері визнання фактів народження та смерті. Про це ми також будемо говорити, які рекомендації у нас є до парламенту. Якщо чесно, це можна зробити дуже швидко, прийняти зміни до законодавства, але, на жаль, їх досі не прийняли.

Розкажіть, які проблеми на адмінкордоні залишаються основними, що необхідно спростити, а що покращити?

Ольга Скрипник: Це вже четвертий моніторинговий візит Кримської правозахисної групи до, так званого, адміністративного кордону, тобто до КПВВ, які якраз є українськими КПВВ, і в цей візит ми моніторили не лише, так званий, адмінкордон, а ще Херсон, а саме надання різних адміністративних, соціальних та інших послуг кримчанам, які звертаються саме з окупованих територій. Тобто, люди, які продовжують проживати в Криму, але вони вже виїжджають до Херсона, щоб отримати ще інші послуги, в першу чергу – це адміністративні. Тому у нас були дві складові. Перша – це, безпосередньо, візит до КПВВ: це був Чонгар і це був Каланчак. А другий день – ми працювали по державним органам і органам місцевого самоврядування, саме на території Херсону спілкувалися з чиновниками, спілкувалися з людьми, аби розуміти, які у них є проблеми… Що стосується моніторингового візиту на КПВВ, ми змогли зібрати інформацію й на Чонгарі та, попри те, що трапилося, все ж таки й на Каланчаку також. Ми вже майже підготували рекомендації, що можна там покращити і які є проблеми. І також, нами будуть представлені рекомендації щодо покращення становища кримчан, які проживають на території Криму, зокрема щодо отримання ними адміністративних послуг та реалізацій інших їх прав…

Що на вашу думку вже дійсно робиться для деокупації, а що поки лише тільки в розробці?

Ольга Скрипник: Я думаю, що, в першу чергу, багато робиться для повернення Криму і реінтеграції Криму – це якраз громадянським суспільством, якраз приклад оцього опитування (опитування ініційоване Мінінформполітики -ред.), що багато українців дуже позитивно ставляться до Криму, до проблем кримчан і хочуть повернути Крим, щоб він був українським. Це якраз, на мою думку, в першу чергу, перемога, скажімо, представників громадянського суспільства, це громадські діячі, це правозахисники, це кримські ЗМІ, які переїхали сюди, але постійно підтримують тему Криму, це, в першу чергу, їх заслуга. Якщо говорити про державу, то, на жаль, від держави поки що нема системної відповіді у вигляді стратегії, у вигляді конкретного плану дій, він лише зараз з`являється, але це недостатньо. Дуже важливо, щоб сьогодні хоч би все законодавство, яке стосується Криму і людей, які проживають на окупованих територіях, щоб воно було приведено у відповідність міжнародним стандартам… І щоб люди не на словах відчували, що Крим — це українці, це Україна, щоб вони дійсно могли приїхати до РАГСУ і могли отримати всі документи, могли приїхати до банку і не чути, що вони нерезиденти…

Сподіваємося, що хоча б у цьому році, що найменш, буде скасована постанова №1035, і люди зможуть нормально перевозити речі. По друге, — це судова практика, яка зараз склалася щодо встановлення фактів народження, вона буде нормальною в усіх регіонів. Оскільки, зараз у Києві одні рішення приймаються, а у Херсоні інші – це не нормально. Тобто повинно, щоб усі кримчани отримували рівні можливості встановлення цих фактів, а сьогодні дуже суб’єктивна практика, тому є проблеми, які можна вирішити зараз. І ми сподіваємося, що все ж таки держава почує і внесе ці зміни. Але часу замало, бо скоро наші парламентарії підуть на канікули й знов забудуть про це питання майже до вересня. Це не пропустимо, оскільки людям чекати ще декілька місяців…

 Наші колеги у Рівному,  Сумах і в Запоріжжі опитали мешканців своїх міст щодо анексії Криму і заходів, які могла би вжити українська влада, щоб не допустити її. Давайте послухаємо, що кажуть українці.  

Ольго, прокоментуйте будь ласка те, що ви побачили. Що підтримуєте, а що ні?

Ольга Скрипник: Мені, як кримчанці, безумовно, дуже приємно чути таку підтримку від українців з різних регіонів, і ще більше — це важливо чути людям, які там залишаються. Саме через це ми просимо, щоб наші чиновники й, в першу чергу, гарант конституції – це наш Президент, також міністри, щоб вони постійно зверталися до кримчан, і не лише раз на рік, під час Нового Року, але щоб ці заяви були постійні. Як один із прикладів, ми пропонували, щоб щонайменш один раз на рік була саме прес-конференція президента України для кримських ЗМІ, де саме кримчани зможуть ставити питання, які для них є болючими, а президент хоча б у такий спосіб буде з ними спілкуватися. Тому що дійсно, те, що ми чуємо від українців, це дуже важливо, щоб це чули люди там, в Криму.

І навіть листівки й листи, які нещодавно приходили все ж таки до наших політв’язнів, як в РФ, так і на території Криму, зараз ми чуємо цю, скажімо так, відповідь наших політв’язнів, їх родичів, що це дуже було важливо, що вони отримали листівки від українців, від українських політиків. Тому дуже важливо це підтримувати та продовжувати. Це щонайменше можна робити, і для цього не треба якихось там ресурсів, або чекати коли у нас закінчиться АТО. Президент може робити це зараз. Також саме може робити це уряд, і ми закликаємо їх все ж таки звертатися й говорити з українцями, які залишаються на території Криму і підтримують наш український стан у Криму, адже в окупації це дуже важко. Але в цілому люди дійсно згодні, я з ними згодна, і вони праві, вони це відчувають, навіть, не бувши правозахисниками, юристами, вони відчувають, що держава робить ще недостатньо. Як тоді, в 2014 році, так і зараз, все одно, робиться недостатньо і тому важливо, щоб держава все ж таки почула і перейшла до рішучих дій. І всі ці дії, що дуже прикро, ці всі дії були прописані ще починаючи з 2014 року, і вони неодноразово проговорюються. Тому треба просто не обговорювати це там десь в кулуарах, а треба просто брати й приймати закони та реалізовувати їх.

Олександра Незванна