Ua En Ru

09.01.2018

Ситуація з правами людини в Криму у 2017 році значно погіршилася – аналітика

У 2017 році спостерігалося значне погіршення ситуації із дотриманням прав людини в Криму. Кримська правозахисна група зафіксувала кілька нових тенденцій в політично вмотивованих переслідувань кримчан. Аналіз стану за рік продемонстрував, що в Криму триває переслідування активістів, зокрема й за релігійними та етнічними ознаками.

Крім того, збільшилися обмеження свободи мирних зібрань. Детальніше про ці та інші порушення прав людини в Криму читайте в аналітиці КПГ. У тексті використана інформація, опублікована у щомісячних звітах КПГ.

Цифри, наведені у цій публікації, можуть не відбивати повну картину утиску прав людини, тому що частина таких фактів не зафіксована у відкритих джерелах і залишається непублічною.

За 2017 рік в Криму КПГ зафіксувала мінімум 19 політично вмотивованих адміністративних арештів, не менше 25 осіб стали новини фігурантами політично вмотивованих кримінальних справ.

У багатьох випадках затримання активістів вчиняли без дотримання навіть законів РФ, що де-факто діють В Криму. У такий спосіб у квітні допитували Абібе Решатову, у липні затримали та опитали Біляла Адідова та Петра Бородіна. При цьому мінімум у двох випадках такі затримання супроводжувалися катуваннями, після чого людей відпускали без складання жодного протоколу. Зокрема, у серпні тортури застосували піж час затримання 4 чоловіків з родини Мадалімових, у вересні застосували та жорстоко катували Рената Параламова.

 

Думка у соціальній мережі – привод для репресій

 2017 року в Криму посилився тиск на свободу висловлювання думок. Зокрема, зафіксовано початок кримінальних справ за пости та коментарі в соціальних мережах. Кримінальні справи за публікацію у соцмережах розпочаті проти Ігоря Мовенка, Лариси Китайської, Валерія Большакова, Зареми Умерової, Віталія Шевченка. Проти Наталки Харченко хотіли відкрити таку кримінальну справу, але вона встигла залишити Крим.

Карали за публікації в соціальній мережі також і адміністративними арештами. Зокрема, наприкінці березня кримськотатарський активіст Ремзі Бекіров був заарештований на 5 діб за пост у соціальній мережі «ВКонтакте». При цьому на момент судового засідання посту вже був видалений із соцмережі. За пости у соціальній мережі у квітні 2017 заарештували Сейдамета Мустафаєва та Мідата Муждабу.

Окрім того, у 2017 році мали продовження кримінальні справи проти Сулеймана Кадирова, Ільмі Умерова та Миколи Семени за їхні публічні висловлювання про приналежність Криму Україні. Ільмі Умерову і Миколі Семені було виголошено обвинувальні вироки у цих справах.

 

Тиск на адвокатів

 Адміністративний арешт за пост у соціальній мережі використали як засіб тиску на кримського адвоката Еміля Курбедінова. За публікацію у соціальній мережі його засудили до 10 діб адміністративного арешту. Обшук також здійснили й в офісі Еміля Курбедінова та його колеги Едема Семедляєва, що також є свідченням тиску на адвокатів, котрі захищають жертв політичних переслідувань.

На початку 2017 року було зафіксовано ще один факт тиску на адвоката політв’язнів – Миколу Полозова. 25 січня співробітники ФСБ силоміць доправили Полозова до управління ФСБ в Сімферополі для допиту у справі Ільмі Умерова, в якій він є адвокатом. У такий спосіб його намагалися позбавити статусу захисника І. Умерова у цій справі.

 

Ненадання медичної допомоги в’язням

Володимира Балуха увозать у кареті «швидкої» з будівлі суду. Липень 2017

У 2017 році аналітики КПГ зафіксували значне погіршення ситуації із наданням медичної допомоги в’язням, що у деяких випадках прирівнюється до катувань. Серед таких випадків – систематичне умисне ненадання медичної допомоги Мохаммаду Кабіру, Асану Чапуху і Бекіру Дегерменджі. Така бездіяльність створила пряму загрозу життю цих людей. Про серйозні зміни на гірше стануздоров’я через недбальство робітників колоній та СІЗО у 2017 році також повідомляли Арсен Джеппаров, Володимир Балух, Дмитро Штибліков, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, Володимир Дудка, Андрій Захтей.

Окрім того, проблеми із наданням медичної допомоги та нелюдські умови у місцях несвободи є причиною постійного погіршення здоров’я багатьох в’язнів в Криму.

 

Мобілізація та справи за ухиляння

Важливо відзначити погіршення ситуації із дотриманням міжнародного гуманітарного права. В 2017 році значно збільшилася кількість кримчан, мобілізованих до армії РФ. Якщо у 2016 році їх було близько 3 100 осіб, то за 2017 рік до армії РФ відправили вже трохи менше 5 000 новобранців з Криму. Усього за час окупації до Збройних сил РФ мобілізували близько 10 000 кримчан. При цьому у 2017 році розпочато щонайменше чотири кримінальних справи за ухиляння від служби в армії. Дві справи – в Сімферополі, одна – в Севастополі, одна – в Ялті. У трьох з них ухвалено вироки. Кримчани Трош і Бахолдін були засуджені до штрафів у розмірі 25 000 рублів кожний, навіть наявність судимості не звільнила їх від обов’язкової служби в окупаційних збройних силах.

 

Маскування політичного переслідування під кримінал

У 2017 році спостерігалася тенденція, коли політичне переслідування активістів здійснювалося за кримінальними статтями про здирництво, зберігання зброї. Обшуки у будинках активістів вчиняли під приводом пошуку зброї або розслідування можливих терактів, встановлення осіб «терористів». Впродовж року у оселях кримських татар відбувалися обшуки під приводом пошуку терориста ІГІЛ, котрого ніхто з тих, кого обшукували, ніколи не знав. У грудні 2017 року відбулося мінімум два обшуки, під час яких силові структури посилалися на розслідування справи з тероризму. При цьому у 2016 році обшуки переважно здійснювали під приводом пошуку забороненої літератури.

Затримання Асана Чапуха, 23 листопада 2017

Деякі випадки переслідувань почали використовуватися пропагандистами РФ для створення негативного іміджу Меджлісу та кримськотатарського народу в цілому.

Серед таких прикладів можна згадати справу Веджіє Кашка, коли ветерани кримськотатарського національного руху були заарештовані за підозрою у здирництві. При цьому дії поліціантів під час затримання призвели до смерті Веджіє Кашка, а ще у двох затриманих в ув’язненні різко погіршився стан здоров’я.

 

Удар по віруючим

 У «справі кримських мусульман» з’явилося ще десятеро затриманих. Шістьох з них звинувачують у участі в організації Хізб ут-Тахрір (визначена в РФ як терористична), чотирьох – у участі в організації Таблігі Джамаат (визначена в РФ як екстремістська). Зараз дев’ятеро з них утримуються під вартою у СІЗО Сімферополя, один перебуває під домашнім арештом. Попри те, що майже всі чоловіки – батьки у багатодітних родинах (наприклад, Сервер Зекір’яєв має 12 дітей, і він єдиний годувальник в родині), цю обставину не було враховано під час обрання запобіжного заходу. Родичів припинили пропускати на судові засідання. Майже всі засідання цього року відбувалися в закритому режимі.

У грудні дружина Узеїра Абдуллаєва Фера Абдуллаєва, позбавлена можливості побачити чоловіка під час засідання, стояла на площадці другого поверху зали «суду». У коридор суду пристави жінку не пропустили, пояснивши це тим, що засідання відбувається у закритому режимі. Пізніше судові пристави зажадали від Ф. Абдуллаєвої, щоб вона спустилася на перший поверх суду. Коли вона стала заперечувати, на неї склали протокол за ч.2 ст. 17.3 КпАП (Невиконання розпорядження судді чи судового пристава із забезпечення встановленого ладу діяльності суду).

В РФ заборонили релігійну організацію «Свідки Ієгови», що також є порушенням свободи совісті та релігії. Заборона де-факто поширилася і на Крим. 17 липня 2017 року Верховний суд РФ визнав законним рішення про визнання російських «Свідків Ієгови» екстремістською організацією, заборону їхньої діяльності та ліквідації в РФ. У списку заборонених некомерційних організацій на сайті Мінюсту РФ зазначено 18 кримських організацій «Свідків Ієгови».

Окрім того, у 2017 році зафіксовано адміністративні переслідування за релігійні переконання. На кримському сайті де-факто органів влади «Мирові судді Республіки Крим» розміщено інформацією про 6 рішень у адміністративних справах, розпочатих у 2017 році за релігійну діяльність в Криму. Серед них – штрафи за роздачу листівок про день народження пророка Мухаммада, участь у богослужіння «Свідків Ієгови», відсутність вивіски на приміщеннях, де відбувалися богослужіння.

 

Арешти і штрафи за мирні зібрання

Крим. Одиночний пікет. 14 жовтня 2017

 Окупаційна влада значно підсилила обмеження свободи мирних зібрань. Зокрема, лише за участь в одиночних пікетах 14 жовтня затримали не менше 49 осіб. У подальшому оштрафували 75 осіб. Загальна сума штрафів для тих, хто вийшов на пікети цього дня, склала 790 000 рублів. За один день, 18 грудня, у Криму відбулося 65 судових засідань у таких справах. Для порівняння, загальна сума адміністративних штрафів за порушення свободи мирних зібрань за весь період окупації склала більше 3,5 мільйонів рублів.

КПГ зафіксувала два випадки, коли людей оштрафували на суму 150 тисяч рублів за те, що вони двічі притягувалися за статтею 20.2 КпАП РФ (Порушення встановленого ладу організації чи проведення зібрання, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування).

Також під приводом порушення правил здійснення публічних заходів двічі забороняли проведення футбольних матчів, на одного з організаторів футбольного турніру склали протокол. Голова селища Октябрське заборонив проведення конкурсу малюнків у місцевому будинку культури, назвавши його «неузгодженим масовим заходом». Окрім того, «незаконними мітингами» окупаційна влада стала називати стихійні зібрання громадян під час обшуків. За такі зібрання людей масово штрафували, арештовували, а іноді били. Більш того, 18 травня людям заборонили навіть покладання квітів до пам’ятнику жертвам депортації кримськотатарського народу. Покладання квітів теж назвали «неузгодженим з владою мітингом». Такі дії є не лише тиском на свободу, але й містять дискримінацію кримськотатарських активістів за етнічною ознакою.

Вищенаведені негативні тенденції засвідчують продовження наступу влади РФ на права і свободи мешканців Криму. Проте, попри погіршення ситуації, необхідно продовжувати протидіяти цьому, захищати права людини засобами постійного моніторингу, публічного висвітлення порушень, долучати судові міжнародні механізми та прагнути посилення економічних санкцій проти Російської Федерації як держави, що окупує.