Ua En Ru

13.06.2017

Порушення свободи зібрань в Криму стали системними та планомірними, – правозахисники

Експерти Кримської правозахисної групи (КПГ) здійснили моніторинг порушень свободи зібрань в Криму за 3 роки окупації. Результати моніторингу опубліковані в аналітичній доповіді КПГ, презентація якої відбулася 12 червня в Києві.

Про основні тенденції та види обмежень свободи зібрань в Криму розповів один з авторів доповіді, аналітик КПГ, Олександр Сєдов.

«Під час окупації і впродовж перших місяців після неї проти мітингувальників застосовувалися силові методи із залученням парамілітарних формувань. Пізніше, у травні 2015 року, місцева влада просто заборонила проведення будь-яких масових заходів на території півострова до особливих розпоряджень. У листопаді 2015 року до схожої заборони вдалася адміністрація Сімферополя.

З часом, з метою надати порушенням свободи мирних зібрань видимість законності, де-факто влада змінила тактику. На місцевому рівні було ухвалено постанову, яка обмежувала кількість місць, де можна було проводити масові заходи. Це розпорядження позбавило громадян можливості проводити акції протесту поряд із органами влади, проти дій яких вони виступають.

Погоджувальний, а не повідомлюваний порядок оповіщення влади про проведення мирного зібрання дозволяє владі відмовити у проведенні будь-якої акції. А якщо мирне зібрання відбувається без дозволу, то учасників та організаторів притягають до відповідальності. Причини відмови у погодженні досить різноманітні: спекотна погода, перешкода прибиранню вулиць, нібито підготовка у цьому місці іншого заходу, який, фактично, не проводився. Проте найбільш поширеною причиною є невідповідність заявки закону РФ№ 54-ФЗ «Про зібрання, мітинги, демонстрації, ходи та пікетування». При цьому у відмовах зазвичай не вказують, у чому саме виявлено невідповідність», – розповів Олександр Сєдов.

Що стосується груп, відносно яких застосовуються обмеження, то це передусім кримськотатарські та українські активісти. Масові зібрання, що їм забороняють проводити, не торкаються політики. Це акції, пов’язані із виявленням української та кримськотатарської ідентичності. Кримські активісти Осман Ізмайлов та Леонід Кузьмін стикалися із такими заборонами неодноразово.

Осман Ізмайлов 18 травня 2017 року встановив у своєму автомобілі кримськотатарський прапор з чорною стрічкою, щоб вшанувати пам’ять загиблих внаслідок депортації та нагадати оточуючим про траурну подію. Проте співробітники ДПС РФ зупиняли його автомобіль та під різними приводами вимагали прибрати прапори. За один день Османа Ізмайлова на вулицях Сімферополя зупиняли чотири рази.

«Мені висували абсолютно абсурдні звинувачення у тому, що моя машина не розрахована на перевезення прапорів, що вона заважає рухові, хтось з співробітників поліції сказав, що прапор заборонено. Погрожували силоміць відвезти мене до РОВС. Жоден із співробітників ДПС не зміг пояснити мені, які закони я порушую», – розповів активіст.

Українському культурному центру в Криму влада забороняє проводити будь-які публічні акції, а керівник центру Леонід Кузьмін отримує не лише відмови у проведенні таких заходів, але й «попередження про неприпустимість екстремізму». Такий документ Кузьміну вручила поліція після того, як сімферопольська влада відмовила українським активістам у проведенні публічного заходу з нагоди дня народження Тараса Шевченка.

«Обов’язок будь-якої держави – забезпечувати свободу мирних зібрань. Але в Криму діюча влада позбавляє нас свободи збиратися, висловлювати та обговорювати проблеми публічно, мирно. Як приклад такої заборони для нас як Українського культурного центру – це заборона на мирне зібрання 9 березня 2017 року. Неправдивий привід на цей раз – це нібито «невірно заповнене повідомлення на проведення заходу». За останні три роки ми 7 разів намагалися узгодити з владою мирні акції, і нам погодили це лише один раз: 2015 року ми провели публічний захід, присвячений дню народження Кобзаря», – повідомив Леонід Кузьмін.

Окрім заборон, владою застосовуються й превентивні дії у формі листів від адміністрації та прокуратури, що розсилаються перед черговою пам’ятною датою. У листах одержувачі попереджаються про відповідальність за проведення неузгоджених заходів. Починаючи з 2015 року, такі дії застосовуються також щодо проросійських активістів, незадоволених місцевою адміністрацією, та представників російської опозиції, котрі з’явилися на півострові останнім часом.

Олександр Бурмагін, експерт громадської організації «Платформа прав людини», впевнений, що проблемам порушення прав людини в Криму потрібно приділяти якомога більше уваги.

«Важко переоцінити вагомість таких досліджень. Як з точки зору фіксації системних порушень основних прав людини на окупованій території Криму, так і для поширення цієї інформації серед міжнародної спільноти. Окрім цього, така робота – доказ того, що про півострів і стандарти прав людини на ньому не забули в Україні».

За результатами моніторингу правозахисники розробили рекомендації для урядів РФ, України, а також для міжнародних організацій, виконання яких може поліпшити ситуацію з правами людини на півострові. КПГ також направила свою аналітичну доповідь до відповідних структур ООН, ОБСЄ і Ради Європи.