Ua En Ru

30.10.2016

Норми законопроекту про окуповані території йдуть всупереч фундаментальним правам людини

 

Нещодавно народними депутатами, серед яких Оксана Сироїд, Дмитро Тимчук, Георгій Логвинський, Семен Семенченко, Єгор Соболєв та інші, зареєстровано новий законопроект «Про тимчасово окуповану територію України»(№ 3593-д від 19.07.2016). Оскільки проект торкається питань Криму та дотримання прав людини в цій частині України зокрема, експерти Кримської правозахисної групи проаналізували його та дійшли висновку, що багато законодавчих норм, запропонованих тут, є такими, що не відповідають Конституції України, іншим законам України та нормам міжнародного права.

Парламентарії пропонують в одному законі об’єднати Крим і окремі райони Донецької та Луганської областей як тимчасово окуповані території. Безумовно, події,що мали місце у межах зазначених територій впродовж двох з половиною років, до певної міри подібні. Одначе законопроект не враховує той факт, що, відповідно до міжнародно-правових норм, а також з огляду на конкретну ситуацію в кожному з регіонів, ці території багато у чому різняться між собою, саме тому їх не об’єднання в одному законі створить низку проблем.

На загал виникає враження, що першочергове прагнення депутатів полягало у знятті з держави відповідальності за людей, котрі залишилися на окупованих територіях.Однак ці люди зостаються громадянами України, оскільки вони не подавали заяв про вихід з громадянства, відповідно, Україна має створювати механізми захисту та допомоги своїм громадянам, а не зрікатися їх. Більш того, воєнний або надзвичайний стан в Україні загалом чи  в окремих місцевостях не запроваджено. Тобто, за зі ст. 64 Конституції України, відсутні підстави для обмеження конституційних прав та свобод людини і громадянина, і Україна не може уникнути зобов’язань щодо захисту конституційних права громадян.

Депутати мають намір покласти відповідальність за сплату пенсій і соціальних виплат громадянам України в Криму та окремих регіонах Донбасу на Росію, що суперечить Конституції України та іншим законодавчим актам. Покладання на РФ зобов’язань зі сплати пенсій і соціальних виплат у межах зазначених вище територій України не тільки безпідставно, але й порушує фундаментальні права українських громадян. Для виправдання такого підходу депутати посилаються на міжнародно-правові норми. Але нормами міжнародного права, зокрема статтею 55. Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, не передбачено зобов’язувати державу-окупанта сплачувати пенсії та інші соціальні виплати. Більш того, щодо окупованих територій Луганської та Донецької областей це є неможливим, оскільки так звані «ЛНР» і «ДНР» навіть не визнані офіційно терористичними організаціями, фінансованими саме Російською Федерацією. Україна як держава зобов’язана впроваджувати механізми вільного доступу українських громадяни з окупованих територій до законної пенсії та соціальних виплат з огляду на те, що значна кількість мешканців цих районів не має можливості переїхати на територію, їй підконтрольну. Такі механізми вже неодноразово пропонувалися правозахисниками і юристами.

Стаття 10 цього законопроекту запроваджує мораторій на нарахування пені і штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями для переселенців, юридичних осіб і ФОПів. Але водночас такою нормою не передбачено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов’язаннями фізичних осіб, котрі залишилися на окупованих територіях. Це дозволяє банкам продавати суми заборгованості російським колекторським конторам для стягнення боргів з таких осіб.

Законопроект пропонує суттєві та необґрунтовані обмеження перетину «кордону тимчасово окупованій території». Ці обмеження, з урахуванням того, що великі ділянки державного кордону на сході дотепер Україною не контролюються, виглядають недоречно та недоцільно.

З січня цього року Кримська правозахисна група та ряд інших правозахисних організацій домагаються скасування обмежень, запроваджених горезвісною Постановою КМУ № 1035 на перевезення особистих речей через КПВВ на так званому «кримському кордоні». Цілком ймовірно, що незабаром ці зміни ухвалять, і люди зможуть вільно транспортувати свої речі з Криму. Але новий законопроект,всупереч очевидному, пропонує закріпити норми цієї антиконституційної постанови на рівні закону та відновити чинність, відповідно до Митного кодексу, «переліку особистих речей».

Напевне, депутати не знають, що особисті речі громадян – це їхня власність, а не предмет регулювання поставок товарів (робіт, послуг). У такому випадку особисті речі (ті, що використовуються приватно) не підпадають під регулювання нормами Митного кодексу України.

Окрім того, перелік особистих речей громадян, означений в пунктах 1-23 ч.1 ст. 370 Митного кодексу України, є занадто вузьким, він суттєво обмежує право власності людини на приватні речі, оскільки багато речей громадяни не зможуть перевезти через «кордон тимчасово окупованій території».

Поряд з цим, така норма практично унеможливлює евакуацію особистих речей громадянами з тимчасово окупованих територій. Це, відповідно, перешкоджає остаточному виїзду цивільного населення з тимчасово окупованих територій. Тобто, така норма суперечить Кодексу цивільного захисту України.

І це зовсім не остаточний перелік проблем, до яких може призвести той законодавчий проект. Ухвалення закону в такій редакції суперечить дотриманню фундаментальних прав людини для громадян, котрі залишилися на окупованих територіях, зокрема, їхніх прав на соціальний захист, пенсійне забезпечення, участь у виборчих процесах, володіння майном, вільного пересування.

Кримська правозахисна група звертає увагу народних депутатів, Президента, міністрів на цей законопроект із намаганням не допустити ухвалення ще одного закону, який погіршить становище людей, котрі лишилися на окупованих територіях. Результати аналізу законопроекту були відправлені КПГ до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.