Правозахисник Володимир Чекригін розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про події в Криму та діяльність Кримської правозахисної групи, яку він представляє.
Міжнародні організації не визнають анексію Криму і зазначають, що ситуація з правами людини там погіршується.
Радіо Hayat: Як би ви прокоментували події останнього тижня в Криму, зокрема затримання активістів, які здійснювали одинокі пікети?
Володимир Чекригін: На жаль, ми спостерігаємо погіршення ситуації з правами людини в Криму. Ми бачимо, що репресивна машина Російської Федерації, попри всі заяви міжнародної спільноти, звіт ООН, на резолюцію Європейського парламенту, продовжує тиснути. Ми очікували, що Росія зупиниться через агресивну реакцію міжнародної спільноти, але, цього, на жаль, не відбувається.
Радіо Hayat: Ваша робота відбувається дистанційно. Яким чином ви дізнаєтесь істину про те, що коїться в Криму?
Володимир Чекригін: Звичайно, в нас є свої механізми, які ми не можемо оприлюднювати публічно, але ми маємо можливості отримувати інформацію з перших джерел. Ми завжди її перевіряємо, не покладаємося просто на заяви в ЗМІ, а намагаємося вийти на людей, про яких йдеться.
Радіо Hayat: Чи координуєте ви свою діяльність з колегами, які піклуються не стільки Кримом, скільки непідконтрольними територіями Донбасу?
Володимир Чекригін: Так, звичайно, це потрібно робити, тому що коли одна організація щось каже – це одне, зокрема і на міжнародній арені, а коли група організацій робить спільну заяву з якогось приводу, це вже зовсім інший ефект. Особливо, коли до цього приєднуються і державні органи України.
Також ми обмінюємося інформацією. Деякі організації мають різну спеціалізацію, наприклад, Українська Гельсінська спілка з прав людини часто виступає з позовами в міжнародні суди з приводу захисту прав кримчан. Тому ця співпраця дуже корисна і потрібна.
Радіо Hayat: Якщо нашій державній владі немає доступу в Крим через те, що ми не визнаємо півострів російською територією, чи може громадськість перебувати в Криму з тим, щоб якимось чином потім надати допомогу тим людям, яких затримують?
Володимир Чекригін: Звичайно, вони можуть на свій страх і ризик, але ця ситуація нас ніяким чином не влаштовує. Тому що, перебуваючи в Криму, вони не мають ніякого захисту. Для цього Україні потрібно домагатися, щоб Росія погодилася на доступ до окупованої території міжнародних організацій, таких як структура ООН. Також існує Комітет з протидії тортурам Ради Європи, який останній раз був в Криму у 2013-му році, і більше не може потрапити до півострова і відвідати пенітенціарні заклади. А ситуація з тортурами значно погіршилася, тому вони хотіли би зробити цей порівняльний аналіз з 2013-м роком, але не можуть цього зробити.
Радіо Hayat: І єдиний контакт із затриманими можливий лише через адвокатів?
Володимир Чекригін: Так, але і з цим ми маємо проблеми. Адже ми знаємо, що ФСБ тисне на затриманих, вимагаючи відмовляться від адвокатів для співпраці зі своїми адвокатами. А до них в нас, звичайно, немає доступу.
Радіо Hayat: Яка є статистика затримань за три роки окупації Криму?
Володимир Чекригін: Ми бачимо, як я розумію, тільки верхівку айсбергу через те, що ми не можемо бути там присутніми. Тому ми не знаємо більшою мірою про те, що там відбувається. Але можемо говорити про майже 50 політв’язнів, які після окупації знаходяться в російських в’язницях.
Радіо Hayat: Основна частина з цих ув’язнених перебуває в Криму чи вивезена до Росії?
Володимир Чекригін: В Криму вони знаходяться під час проведення слідчих дій. А якщо справи стосуються «терористичних» статей, то в них є спеціалізовані суди за межами кримського півострова. І це є порушенням міжнародного гуманітарного права, тому що вони не мають права переміщувати громадян з окупованої території на свою материкову територію.
Радіо Hayat: З 2014-го року на міжнародному рівні прийнято чимало документів, оскільки Росія порушила низку базових конвенцій і двосторонніх договорів, які регламентують стосунки з Україною. Нагадаймо, які саме договори вони порушили, і які найжорсткіші резолюції були прийняті на рівні міжнародних площадок?
Володимир Чекригін: Всі міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ тощо прийняли схожі резолюції. Вони не визнають анексії Криму. Також абсолютно всі відмічають, що права людини в Криму погіршуються, і закликають Росію вживати заходів для недопущення цього. Проте ми бачимо, що ці заклики не діють на окупаційну владу.
Радіо Hayat: Чи є в Криму якісь правозахисні організації, навіть і підконтрольні ФСБ, які Росія показує світовій спільноті?
Володимир Чекригін: Звичайно, вони намагаються створити видимість присутності правозахисних організацій, вони там назначають своїх уповноважених з прав людини. Але досить показовим є випадок, коли «уповноважений з прав людини» в Севастополі Павло Буцай нагороджував представників парамілітарного об’єднання «Рубеж», які у 2014-му році брали безпосередню участь в захвати кораблів Військово-морських сил України.
Радіо Hayat: Чи достатня, на вашу думку, світова реакція на заяву президента Чехії Земана про те, щоб Україна назвала суму, за яку змириться з тим, що Крим – не її територія?
Володимир Чекригін: Всі ми знаємо, хто такий Земан, його історію, тому Україні навіть не варто на це реагувати. Самі чехи показали реакцію, і я знаю, що навіть євродепутати з Чехії намагаються зробити так, щоб Земан приніс свої вибачення Україні.
Радіо Hayat: Чого не вистачає на законодавчому рівні в плані захисту прав людей, які постраждали від окупації? І як відбуваються контакти громадських груп, подібних вам, з державним інститутом?
Володимир Чекригін: Нам багато що потрібно зробити для адаптації людей, які приїжджають з окупованих територій, створити їм належні умови. Але, на жаль, в багатьох випадках Україна навіть протидіє цьому. Багато людей, які готові приїхати з Криму, бо відчувають тиск на собі, не можуть вивезти свої власні речі, адже діє постанова Кабміну №1035, яка, незважаючи на те, що була у судовому порядку визнана невідповідною Конституції України, продовжує бути чинною. І люди, які хочуть вивезти власні речі, вимушені робити це через корупційні схеми на кордоні. А це неприпустима ситуація для України.
Радіо Hayat: Коли особисто ви змушені були покинути територію Криму?
Володимир Чекригін: У вересні 2014-го року, коли на мене завели кримінальну справу, я вимушений був виїхати. Відтоді і не можу в’їхати в Кримі, не можу забрати свої речі, так само, як і багато кримчан.
Радіо Hayat: Ми всі віримо в те, що рано чи пізно відбудеться деокупація Криму і Донбасу. Але для цього має розроблятися якийсь сценарій, і можливо, не один?
Володимир Чекригін: Наразі дуже складна ситуація, і навіть важко передбачити, як все це буде відбуватися. Ми не знаємо також, як буде складатися ситуація після зміни влади в Російській Федерації, не знаємо, коли це буде.
Радіо Hayat: Як би ви прокоментували президентський закон про реінтеграцію Донбасу, який прийнятий в першому читанні, і те, що там зовсім не згадується Крим?
Володимир Чекригін: Ми маємо різні ситуації з приводу Криму і Донбасу. Якщо Крим в нас визнаний окупованим, то на Донбасі Росія всіляко відхрещується від того, що вона є стороною конфлікту. Мабуть, через це буде дуже важко поєднати ці дві проблеми в один законопроект. Адже для вирішення цього питання мають бути різні стратегії.
Радіо Hayat: А чи існує взагалі в нашій країні стратегія деокупації?
Володимир Чекригін: Через російську пропаганду багато хто прагне силового шляху вирішення цього питання, бо він є найбільш простий, і, як здається багатьом, найбільш швидкий. Але він несе в собі багато ризиків. І якщо на Донбасі ще можливо думати про силовий шлях вирішення цього питання, то в Криму боротися з ядерною державою дуже складно, і навряд чи нас хтось підтримає в цій боротьбі.
Радіо Hayat: З яким міністерством ви працюєте найтісніше?
Володимир Чекригін: Ми співпрацюємо і з Мінюстом, і з Міністерством з питань тимчасово окупованих територій, і з прокуратурою АРК, і з Національною поліцією Криму.
Радіо Hayat: Днями в окупованому Криму відбулася відставка Заура Смірнова. Як би ви це прокоментували?
Володимир Чекригін: Ми намагаємося не коментувати внутрішні розборки російської окупаційної влади, але можу сказати, що багато хто вважає, що його відставка пов’язана із пікетами, проте це проблема, яка давно накопичувалася. Його основним завданням було примусити кримських татар бути лояльними окупаційній владі, проте з цим завданням він не впорався, тому, можливо, це одна з причин, за яку його звільнили з посади.
Радіо Hayat: Як Україна мусить діяти після деокупації? Де межа між колаборантами і тими, хто став жертвою пропаганди? Хто має бути притягненим до відповідальності, і чи буде там якась амністія?
Володимир Чекригін: З цього приводу дуже важлива суспільна дискусія, і щоб вона доносилася до мешканців Криму. Тому що вони зараз всі налякані тим, що коли прийде Україна, вона всіх поголовно буде карати за участь у «референдумі». Але основне населення не має нести відповідальність, тому що воно було непричетне до цього і стало жертвою російської пропаганди. Я бачив на свої очі, що людям розповідали по телевізору, що в Києві російськомовним не продають хліб, що Києвом ходять колони, зупиняють людей і питають, як звуть Бандеру, а якщо людина не відповідає, то її б’ють, що працівників «Беркуту» спалювали живцем, якщо вони відмовлялися ставати на коліна після перемоги Майдану. І все говорилось кожного дня. Звісно, що в таких умовах багато хто піддався пропаганді. І ці люди не можуть нести відповідальності.
Радіо Hayat: Що повинна зробити українська держава, щоб до людей в Криму доходила правда?
Володимир Чекригін: Ми маємо подавати максимально правдиву та якісну інформацію.
